Рішення № 100956153, 02.11.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021 справа № 914/2163/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “МТІ”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕКСТОН-ТРЕЙД”, м. Львів

про стягнення 2352849,75 грн

Суддя Мороз Н.В.

При секретарі Дребот І.Я

Представники:

Від позивача: Кошляк В.М

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю “МТІ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕКСТОН-ТРЕЙД” про стягнення 2352849,75 грн.

Ухвалою суду від 21.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.08.2021.

Ухвалою суду від 17.08.2021 розгляд справи відкладено на 14.09.2021, про що відповідача повідомлено в порядку ст.121 ГПК України.

09.09.2021 на поштову адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення довідки про стан заборгованості відповідача.

14.09.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.10.2021.

У зв`язку з перебуванням судді Мороз Н. В. на лікарняному з 04.10.2021 по 13.10.2021, розгляд справи №914/2163/21, призначений на 12.10.2021 не відбувся.

Ухвалою суду від 18.10.2021 розгляд справи по суті призначений на 02.11.2021.

В судове засідання 02.11.2021 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду повернулися на адресу суду з відміткою Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" - «повертається» «за закінченням терміну зберігання».

Одночасно, суд зазначає, що ухвали суду надсилались на адресу, яка зазначена у позовній заяві. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступ до яких є відкритим) місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕКСТОН-ТРЕЙД”, є: 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, буд. 109.

Крім цього, на офіційному сайті Господарського суду Львівської області неодноразово розміщувались оголошення про розгляд справи № 914/2163/21 для належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕКСТОН-ТРЕЙД”.

Відповідно до ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу , які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження/місця проживання не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі №904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності прокладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку із її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (Аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

Згідно з ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Згідно з ч. 2. ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи. Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. В силу ст. 11 цього Закону, відомості що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі «Інтернет»).

Відтак, у разі, коли місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи-підприємця) - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. В матеріалах справи відсутні повідомлення та докази зміни місцезнаходження юридичної особи відповідача станом на дату прийняття рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається, що відповідачем не виконано в повному обсязі зобов`язань по оплаті поставленого товару на підставі договору поставки від 18.12.2018 № 223772/892/18 у розмірі 2352849,75 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив не подав, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.

Обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МТІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСМ-Трейд» 18 грудня 2018 укладено договір поставки №223772/892/18.

14 лютого 2019 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, якою змінили редакцію декількох пунктів договору. Додаткова угода набрала чинності з дати її підписання, а саме 14.02.2019.

Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальність «ДСМ- Трейд» (код 36392290) 14.05.2021 змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальність «Пекстон-Трейд» (код 36392290). Запис в Єдиному державному реєстрі №1000721070024023595 від 04.05.2021р.

Відповідно до п. 1.1 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 14.02.2019) постачальник (позивач) зобов`язався протягом чинності цього договору поставити та/або передати у власність покупцеві товар (партію товару) та/або програмну продукцію (тут та далі у тлумаченні відповідно до п.26-1 розділу ХХ Податкового кодексу України) на підставі заявки в кількості і в строки згідно умов цього договору та додатків до нього, що є невід`ємною частиною даного договору, а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар (партію товару) та/або програмну продукцію згідно з умовами цього договору.

Згідно з п.1.3 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 14.02.2019) предметом поставки є товар (партія товару) найменування, асортимент, кількість та ціна якого вказується у видатковій накладній та/або програмна продукція найменування, асортимент, кількість та ціна якої вказується у акті прийому-передачі.

Відповідно до п.2.3 договору, право власності на товари переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товарів.

Датою поставки товару є дата, зазначена у видатковій накладній на такий товар (п.4.5 договору).

Згідно з п. 8 договору, при здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату рахунку-фактури, виписаного постачальником на оплату поставленої партії товару, номер та дату договору.

Покупець повинен оплатити товар не пізніше 21 (двадцять одного) календарного дня з дати поставки товару (п.п.8.1 договору).

Відповідно до п.п.11.1, 11.2 договору, договір чинний до 31.12.2019 включно, але у всякому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором. В зв`язку із закінченням чинності цього договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається продовженим на невизначений строк, але кожна із сторін має право припинити його дію, письмово попередивши про це не пізніше чим за 30 календарних днів до бажаної дати розірвання договору.

На виконання умов даного договору, позивачем поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними: №40041519 від 02.06.2020 на суму 394967,16 грн; №40041516 від 02.06.2020 на суму 112847,76 грн; №40041518 від 02.06.2020 на суму 56423,88 грн; №40044697 від 11.06.2020 на суму 46400,06 грн; №40044959 від 11.06.2020 на суму 7299,68 грн; №40045710 від 12.06.2020 на суму 14483,56 грн; №40045749 від 15.06.2020 на суму 31756,01 грн; №40045675 від 15.06.2020 на суму 70037,53 грн; №40045677 від 15.06.2020 на суму 4867,78 грн; №40045739 від 15.06.2020 на суму 43744,94 грн; №40046707 від 16.06.2020 на суму 205,99 грн; №40046592 від 16.06.2020 на суму 9542,72 грн.; №40046593 від 16.06.2020 на суму 9510,36 грн; №40047389 від 17.06.2020 на суму 6229,84 грн; №40046837 від 17.06.2020 на суму 28294,51 грн; №40047490 від 18.06.2020 на суму 456,60 грн; №40047485 від 18.06.2020 на суму 32308,78 грн; №40047487 від 18.06.2020р. на суму 11633,40 грн; №40048222 від 19.06.2020 на суму 9291,25 грн; №40048100 від 19.06.2020 на суму 7818,58 грн; №40048098 від 19.06.2020 на суму 26776,00 грн; №40049158 від 23.06.2020 на суму 36072,79 грн; №40049315 від 23.06.2020 на суму 14146,16 грн; №40049437 від 23.06.2020 на суму 17857,37 грн; №40049381 від 23.06.2020 на суму 14131,51 грн; №40049894 від 24.06.2020 на суму 20181,31грн; №40049901 від 24.06.2020 на суму 38698,38 грн; №40049953 від 25.06.2020 на суму 45399,13 грн; №40051104 від 30.06.2020 на суму 25123,15 грн; №40051596 від 30.06.2020 на суму 11635,76 грн; №40051525 від 30.06.2020 на суму 454,24 грн; №40052223 від 02.07.2020 на суму 3855,64 грн; №40052364 від 02.07.2020 на суму 14323,27 грн; №40052221 від 02.07.2020 на суму 9383,20 грн; №40052222 від 02.07.2020 на суму 2552,15 грн; №40052225 від 02.07.2020 на суму 48789,92 грн; №40052672 від 03.07.2020 на суму 11635,76 грн; №40053307 від 06.07.2020 на суму 1588,00 грн; №40053288 від 06.07.2020 на суму 15553,36 грн; №40053306 від 06.07.2020 на суму 33183,98 грн; №40053333 від 07.07.2020 на суму 7939,98 грн; №40053332 від 07.07.2020 на суму 88442,12 грн; №40054788 від 09.07.2020 на суму 7756,09 грн; №40054792 від 09.07.2020 на суму 12737,02 грн; №40054809 від 09.07.2020 на суму 24345,55 грн; №40054770 від 09.07.2020 на суму 11627,81 грн; №40054766 від 09.07.2020 на суму 462,19 грн; №40054789 від 09.07.2020 на суму 924,38 грн; №40055576 від 10.07.2020 на суму 16899,26 грн; №40055568 від 10.07.2020 на суму 23246,34 грн; №40056262 від 14.07.2020 на суму 106344,71 грн; №40057537 від 16.07.2020 на суму 8740,19 грн; №40057535 від 16.07.2020 на суму 12299,99 грн; №40058019 від 17.07.2020 на суму 15070,93 грн; №40058570 від 20.07.2020 на суму 70400,88 грн; №40059226 від 21.07.2020 на суму 3036,12 грн; №40059251 від 21.07.2020 на суму 8936,65 грн; №40059780 від 22.07.2020 на суму 152637,17 грн; №40060252 від 23.07.2020 на суму 40803,82 грн; №40060241 від 23.07.2020 на суму 860,00 грн; №40060788 від 24.07.2020 на суму 21225,05 грн; №40060754 від 24.07.2020 на суму 7879,87 грн; №40060658 від 24.07.2020 на суму 12132,35 грн; №40061791 від 28.07.2020 на суму 14161,46 грн; №40061801 від 28.07.2020 на суму 12073,81 грн; №40061903 від 28.07.2020 на суму 27974,26 грн; №40061586 від 28.07.2020 на суму 269006,69 грн; №40061585 від 28.07.2020 на суму 53929,70 грн; №40062875 від 30.07.2020 на суму 15223,76 грн; №40062874 від 30.07.2020 на суму 8075,75 грн; №40063073 від 30.07.2020 на суму 5878,64 грн; №40062984 від 31.07.2020 на суму 16527,80 грн; №40063959 від 03.08.2020 на суму 28360,78 грн.

Отримання товару підтверджується наявними в матеріалах справи довіреностями на отримання товару.

Товар, отриманий за накладною №40054809 від 09.07.2020 (п/п №45) був частково повернутий покупцем відповідно до поворотної накладної №4 від 06.08.2020 на суму 12172,78 грн. Таким чином, за накладною №40054809 від 09.07.2020 покупцем фактично отримано товар на суму 12172,77 грн.

Всього за вищевказаними накладними позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2 383 249,81 грн.

Товар, отриманий за накладною №40044697 від 11.06.2020 (п/п №4), був частково оплачений відповідачем 24.12.2020 згідно платіжного доручення №14489 в сумі 30400,06 грн з призначенням платежу «Оплата за обладнання, компл. та витратні матеріали зг. рах.40044697 від 10.06.2020р. у т.ч. ПДВ 20%-5066,68грн.» відповідно до даних листа від 05.07.2021 вих.№70-1-1/1199 АТ «ОТП Банк».

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 2352 849,75 грн.

24 червня 2021 року позивач направив відповідачу претензію вих. №878/МТІ-02/2021 з відповідними рахунками на оплату отриманого товару за вищевказаними видатковими накладними, про сплату боргу в сумі 2352849,75 грн. Дану претензію відповідач не отримав та 11.07.2021 лист повернувся відправнику в зв`язку із «закінченням встановленого терміну зберігання».

Довідкою Товариства станом на 03.09.2021 позивач підтвердив, що відповідачем заборгованість не погашена та становить 2352849,75 грн.

Оцінка суду.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Як вбачається із описаних обставин справи, між сторонами виникли правовідносини з поставки товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач свої зобов`язання щодо передачі товару за спірним договором виконав повністю, що підтверджується копіями видаткових накладних, долученими до матеріалів справи.

Відповідач про дійсність отриманого товару та проти наявності заборгованості у розмірі 2352849,75 грн не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов`язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідача Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового засідання.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення у розмірі 2352849,75 грн.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86,129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕКСТОН-ТРЕЙД» (79000, м. Львів, вул. Зелена, 109, ідентифікаційний код 36392290) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МТІ” (01001, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 4, ідентифікаційний код 13669756) 2352849,75 грн - заборгованості та 35292,75 грн - витрат по сплаті судового збору.

Рішення складено 10.11.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.