Рішення № 100956151, 01.11.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2021 справа № 914/2898/21

За позовом: Комунального підприємства “Комбінат комунальних підприємств Старокостянтинівської міської ради”, м. Старокостянтинів, Хмельницька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВ-Екосвіт”, м. Львів

про стягнення 257 722, 23 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: Шевчук А.О. - представник

від відповідач: не з`явився

Комунальне підприємство “Комбінат комунальних підприємств Старокостянтинівської міської ради” звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВ-Екосвіт” про стягнення 257 722, 23 грн за договором від 31.05.2017 № 31/5 про захоронення твердих побутових відходів.

Ухвалою суду від 24.09.2021 відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 18.10.2021. Ухвалою суду від 18.10.2021 розгляд справи відкладено на 01.11.2021.

В судове засідання, яке відбулося 01.11.2021, представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, ухвали суду були скеровані відповідачу за його зареєстрованим місцезнаходженням та на адресу суду відділенням поштового зв`язку не повернуті.

Відповідно до ч. п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 01.11.2021 справу розглянуто по суті та оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Комунальне підприємство “Комбінат комунальних підприємств Старокостянтинівської міської ради” (надалі позивач, виконавець) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВ-Екосвіт” (надалі відповідач, замовник) про стягнення 257 722, 23 грн за договором від 31.05.2017 № 31/5 про захоронення твердих побутових відходів.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, 31.05.2017 між сторонами у справі був укладений договір № 31/5 про захоронення твердих побутових відходів, відповідно до умов якого позивач зобов`язується приймати від відповідача для розміщення та захоронення на полігоні тверді побутові відходи.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг), які підписані відповідачем та скріплені його печаткою, проте так і не оплачені, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 236 516, 74 грн. Наявність заборгованості визнано відповідачем, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.06.2021.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом. Крім стягнення основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь, на підставі п. 4.2 договору, пеню в розмірі 4 649, 32 грн та на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України штраф в розмірі 16 556, 17 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи із таких мотивів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 31.05.2017 між сторонами у справі був укладений договір № 31/5 про захоронення твердих побутових відходів. Відповідно до п. 1.1 договору, замовник передає, а виконавець приймає на себе виконання робіт по розміщенню та захороненню на міському полігоні твердих відходів /ТПВ/ склад яких відповідає діючим державним стандартам, санітарним нормам і дозволені до захоронення обласною екологічною інспекцією і санепідемстанцією.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 3.1.1. договору вартість послуг захоронення однієї тони сміття становить – 218, 76 грн/т.

Додатковою угодою № 2 до договору від 31.05.2017 № 31/5 встановлено щомісячну вартість послуг на захоронення ТПВ:

- для населення – 250, 88 грн з ПДВ за одну тонну побутових відходів;

- для бюджетних установ – 281, 18 грн з ПДВ за одну тонну відходів;

- для інших споживачів – 376, 57 грн з ПДВ за одну тонну відходів.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1.3 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа періоду, що настає за розрахунковим.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги в повному обсязі на загальну суму 236 516, 74 грн, що підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг) від 30.04.2021 № 447, від 30.04.2021 № 448, від 30.04.2021 № 449, від 31.05.2021 № 495, від 31.05.2021 № 496, від 31.05.2021 № 497, від 31.05.2021 № 584, від 31.05.2021 № 585, від 31.05.2021 № 586 від 20.05.2021 № 581, від 20.05.2021 № 582, від 20.05.2021 № 583, які підписані відповідачем та скріплені його печаткою, проте так і не оплачені останнім, в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 236 516, 74 грн.

Наявність заборгованості визнано відповідачем, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.06.2021.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що в порушення умов договору та вимог ст.ст. 525, 530 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, відповідач не здійснив оплати виконаних позивачем робіт, у зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 236 516, 74 грн є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України, оскільки одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17.

Позивач у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь, на підставі п. 4.2 договору, пеню в розмірі 4 649, 32 грн та на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України штраф в розмірі 16 556, 17 грн.

Господарський суд, здійснивши перерахунок пені встановив, що при розрахунку пені позивачем не враховано вимоги п. 3.1.3 договору щодо строку оплати послуг, тому до стягнення з відповідача підлягає пеня в розмірі 3 677, 33 грн, а не заявлена позивачем сума 4 649, 32 грн. Відтак, вимога позивача про стягнення пені підлягає до задоволення частково у розмірі 3 677, 33 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, суд вважає, що вказане нарахування проведено у відповідності до вимог ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, а нарахована сума штрафу в розмірі 16 556, 17 грн є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 124, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВ-Екосвіт” (79035, м. Львів, вул. Пасічна, 127, код ЄДРПОУ 38457239) на користь Комунального підприємства “Комбінат комунальних підприємств Старокостянтинівської міської ради” (31100, м. Старокостянтинів Хмельницької області, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, код ЄДРПОУ 03356039) суму в розмірі 260 601, 50 грн, з яких:

- 236 516, 74 грн - заборгованості;

- 3 677, 33 грн – пені;

- 16 556, 17 грн. – штрафу;

- 3 851, 26 грн – судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 08 листопада 2021 року.

Суддя Манюк П.Т.