Рішення № 100955595, 08.11.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/143/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021 Справа № 908/2256/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Крани України”, 67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард, вул. Теплична, буд. 1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-впроваджувальне підприємство “МАК”, 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 67-А

про стягнення коштів

без виклику (повідомлення) представників учасників процесу

суть спору

03.08.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Крани України”, Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-впроваджувальне підприємство “МАК”, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором № 28-12-2020/1 від 28.12.2020 у сумі 225 600,00 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 50 000,00 грн, пеня у розмірі 176 600,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2021, справу № 908/2256/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 09.08.2021 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.

17.08.2021 на адресу Господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Крани України”, Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2256/21. Присвоєно справі номер провадження 15/143/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 28-12-2020/1 від 28.12.2020 про надання послуг автокрану з машиністом в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість за надані послуги у розмірі 50 000,00 грн, на яку нараховано пеню в розмірі 175 600,00 грн. Обґрунтовуючи позов посилався на ст. ст. 11, 509, 510, 610, 611 527, 529, 530, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 193, 216, 218, 222 Господарського кодексу України.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-впроваджувальне підприємство “МАК” є: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 67-А, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Статтею 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Ухвала суду від 18.08.2021 про відкриття провадження у справі № 908/2256/21, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв`язку: “За закінченням терміну зберігання”.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2256/21.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.08.2021 про відкриття провадження у справі № 908/2256/21 відповідачу запропоновано подати відзив у строк не пізніше 17.09.2021.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень” http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.

Згідно ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 17.09.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 08.11.2021.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

28.12.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-впроваджувальне підприємство “МАК” , м. Запоріжжя (відповідач, замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Крани України”, Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард (позивач, виконавець) укладено договір № 28-12-2020/1 від 28.12.2020.

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов`язуєтеся надати послуги автокрану з машиністом відповідно до заявки замовника та додатку (-ів) до договору, а замовник зобов`язується прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх в розмірі та в порядку, визначеному даним договором та додатками до нього.

Згідно з п. 2.1. договору, сума договору складається з вартості послуг наданих за цим договором відповідно до Заявок Замовника. Вартість послуг визначається згідно додатків до даного договору, відповідно до потреб замовника та техніки, що буде використовуватись.

Умови та порядок розрахунків зазначаються у відповідному додатку до даного договору. Замовник проводить оплату послуг згідно відповідного додатку до даного договору та рахунку виставленого виконавцем (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору, виконання послуг, визначених у п 1.1. даного договору оформлюється Актом наданих послуг, в якому вказується: марка крану, кількість змін/гоДин які він відпрацював, кількість годин простою (у разі, якщо був простій) та інші дані, як| Сторони вважають за необхідне зазначити у Акті. Акт надається (направляється шляхом поштового, кур`єрського зв`язку або шляхом електронного документообороту або електронної пошти ) замовнику виконавцем по завершенню надання послуг (частини послуг) - протягом 3 (трьох) днів з дня фактичного надання виконавцем послуг відповідно до заявки виконавця. Сторони погоджуються, що обов`язок виконавця щодо надання Акту вважається виконанним в день направлення виконавцем Акту шляхом поштового або кур`єрського зв`язку або шляхом електронного документообороту або електронної пошти.

Замовник зобов`язаний прийняти надані виконавцем послуги шляхом підписання Акту та протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання повернути виконавцю один примірник оформленого зі свого боку акту наданих послуг або в цей же строк направити мотивовану, документально підтверджену відмову від підписання акту.

Відповідно до п. 3.5. договору, у випадку відмови у підписанні Акту наданих послуг, та за відсутності мотивованої відмови у підписанні Акту, про що представником виконавця робиться відмітка на Акті, неповернення у зазначений строк підписаного Акту наданих послуг, умови договору вважаються виконаними зі сторони виконавця, а Акт наданих послуг узгодженим.

Відповідно до п. 12 додатку № 1 до договору, умови оплати: оплата перебазування та робочого часу здійснюється авансовими платежами в розмірі 100 відсотків.

Згідно з п. 4.1.1 договору виконавець зобов`язується забезпечити своєчасно в справному та робочому стані техніку для проведення робіт.

Згідно з п. 4.2.1. замовник зобов`язується після надання послуг (частини послуг) протягом 3-х днів, підписати Акт наданих послуг або надати мотивовану відмову від прийняття наданих послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 885 000,00 грн, що підтверджується Актами надання послуг: №19 від 18.01.2021 на суму 180 000,00 грн, № 51 від 31.01.2021 на суму 290 000,00 грн, № 71 від 11.02.2021 на суму 160 000,00 грн, № 100 від 26.02.2021 на суму 255 000,00 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату наданих позивачем послуг на суму 835 000,00 грн, що підтверджується наданими до справи банківськими виписками.

Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати наданих послуг та наявність у відповідача заборгованості у сумі 50 000,00 грн, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 50 000,00 грн.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново господарськими визнаються цивільноправові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду справи в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підставі п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу за отримані послуги в розмірі 50 000,00 грн підлягає задоволенню.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 175 600,00 грн за період з 26.02.2021 по 26.07.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією (ч. 3 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.4. договору встановлено, що за несвоєчасну оплату наданих послуг замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Розмір пені, нарахований на суму заборгованості за поставлений товар за договором, за період прострочення виконання грошового зобов`язання наведено у позові.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив наданий розрахунок, та вважає, що в даному випадку розмір пені не може перевищувати подвій ну облікову ставку Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а відтак позов в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 6346,71 грн.

У позові в частині стягнення пені в розмірі 169 253,29 грн, суд відмовляє.

Частинами 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-впроваджувальне підприємство “МАК” (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 67-А; ідентифікаційний код юридичної особи 13476862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Крани України” (67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт Авангард, вул. Теплична, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи 40489427) суму боргу за отримані послуги в розмірі 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 коп.), пеню у розмірі 6346,71 грн (шість тисяч триста сорок шість гривень 71 коп.), судовий збір у розмірі 845,20 грн (вісімсот сорок п`ять гривень 20 коп.). Видати наказ.

У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 169 253,29 грн, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10 листопада 2021 року.

Суддя І. С. Горохов