Вирок № 100952764, 10.11.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/16161/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 року

Рівненський міський суд Рівненської області, в особі головуючого судді Долі В.А., з участю секретаря судового засідання Юзік Н.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження №12020185010001043 від 22 вересня 2020 рок про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця уч. Київський, Нижньоудинського району, Іркутської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, не судимого, у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

розгляд кримінального провадження відбувся за участю: прокурора Рівненської окружної прокуратури Краснолюби С.М., потерпілого ОСОБА_2 , представників потерпілого адвокатів: Суржук Л.М., Суржука В.Є., обвинуваченого ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2020, близько 07 години, ОСОБА_1 , перебуваючи на території ринку «Дикий» що в м. Рівне по вулиці Здолбунівській, 9, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку вчинюваних ним дій, на ґрунті особистих неприязних відносин, що раптово виникли, умисно наніс ОСОБА_2 один удар стиснутим кулаком правої руки в район перенісся, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесне ушкодження у вигляді крововиливу в правій навколо очній ділянці та на переніссі з садном на фоні останнього, яке згідно висновку експерта, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями, які виразилися у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненому кримінальному проступку, дав показання, що 22.09.2020, о 07 годині, перебуваючи на території ринку «Дикий» що в м. Рівне по вулиці Здолбунівській, 9, умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, що раптово виникли внаслідок образи висловленої потерпілим, наніс ОСОБА_2 кулаком правої руки один удар в перенісся. У вчиненому розкаюється. Просив не призначати суворе покарання. Цивільний позов потерпілого щодо відшкодування майнової визнав повністю, не визнав в частині заподіяння моральної шкоди тому, що такої не заподіював, не заперечував, щодо стягнення витрат на оплату праці адвоката.

Потерпілий ОСОБА_2 дав показання про обставини вчинення кримінального проступку, що повністю відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Представники потерпілого цивільний позов підтримали частково, просили стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого моральну шкоду 15 000 гривень, завданої внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, що призвело до того, що у потерпілого погіршився емоційний та психологічний стан, останній втратив сон; майнову шкоду, витрати на придбання лікувального гелю «Ліотон» в сумі 270 грн., та ліків «Труксал» в сумі 130,50 грн., всього 400,50 грн. та 3 200 грн. витрат на правову допомогу.

Суд, враховуючи визнання винуватості у вчиненні кримінального проступку обвинуваченим, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються щодо обставин вчинення кримінального проступку. При цьому суд з`ясував, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, згідно висновку органу пробації, не становить високої небезпеки для суспільства, обставини, що пом`якшують покарання, якими є щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, тому, суд приходить до висновку що обвинуваченому слід призначити покарання - штраф.

Обмежень для призначення обвинуваченому даного виду покарання судом не встановлено.

Потерпілим заявлено цивільний позов, позовні вимоги якого він змінив під час розгляду кримінального провадження, просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 15 000 гривень моральної шкоди, 400,50 грн. майнової шкоди та 3 200 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Обвинувачений цивільний позов щодо спричинення моральної шкоди не визнав.

Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Потерпілому заподіяно моральної шкоди, яка виразилась у пережитому фізичному болю внаслідок отримання удару в район перенісся, а тому виходячи із засад розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди 2 000 гривень.

Крім цього потерпілий просить стягнути з обвинуваченого на свою користь 3 200 витрат на правову допомогу.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вимога потерпілого про стягнення з обвинуваченого 3 200 грн. витрат на правову допомогу узгоджується з положенням ч.2 ст. 120 КПК України, та підлягає до задоволення, оскільки підтверджені належними доказами, зокрема Договором про надання правової допомоги та представництво у кримінальному провадженні №09-12 від 09.12.2020 укладеною між потерпілим ОСОБА_2 та Адвокатське об`єднання «Дірект» в особі керуючого партнера Щербяк Ю.В. та додатковою угодою до цього договору №09-12 від 09.12.2020 від 25.08.2021; актом виконання робіт до Договору на правничу допомогу ; розрахунком судових витрат згідно вказаного договору та квитанціями про оплату послуг.

У потерпілий, також просить стягнути з обвинуваченого на свою користь 400,50 грн. завдану кримінальним проступком майнову шкоду, яка складається з витрат на придбання медичних препаратів, зокрема: лікувального гелю «Ліотон» вартістю 270 грн.; «Труксал» вартістю 130,50 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За положенням ч.ч.1,2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст. 1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч.1 ст. 1177 ЦК України зазначено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 91 КПК України, доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.

З огляду на викладене та надані потерпілим докази, з урахуванням положення ст. ст. 60, 95 ЦПК України, а також, що позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди визнані обвинуваченим, суд приходить до висновку про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого витрат на придбання медичних препаратів «Труксал» вартістю 130,50 грн. та на придбання лікувального гелю «Ліотон» в сумі 270 грн., всього на суму 400,50 грн.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 127, 128, ч. 3 ст. 349, 368, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненому кримінальному проступку кваліфікованому за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України і призначити покарання - штраф п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 ( вісімсот п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 000 (дві тисячі) моральної шкоди, 3 200 (три тисячі двісті) гривень витрат на правову допомогу та 400 (чотириста) гривень 50 копійок гривень майнової шкоди.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя В.А. Доля