Рішення № 100950955, 26.10.2021, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2339/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого ГАЛ Л. Л., при секретарі Адамчо К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ «Кредитині ініціативи», про скасування арешту,

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мензак Ю.Ю., звернулася до суду із позовом до Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ «Кредитині ініціативи», про скасування накладеного арешту на все майно ОСОБА_1 .

Позов мотивований тим, що позивачка ОСОБА_1 при спробі посвідчити у приватного нотаріусу договору купівлі-продажу частини житлової квартири виявила, що на все її майно накладено арешт. 08.09.2021 року на запит Берегівський РВ ДВС надав позивачці витяг із спецрозділу ВП та постанову про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.01.2013 року, а також постанову про повернення виконавчого документа. Позивачка ОСОБА_1 вважає, що арешт підлягає до скасування на підставі ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції станом на 25.04.2014 року, оскільки виконавче провадження давно завершене. Так, постановою від 25.04.2014 року виконавчий лист №2-1088/11, який був підставою початку даного виконавчого провадження, повернуто стягувачеві - ТОВ «Кредитні ініціативи». Первісним стягувачем був ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», який замінений на ТОВ «Кредитні ініціативи» ухвалою Берегівського районного суду від 30 вересня 2013 року. Крім того, позивачка зазначає, що у постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві зазначено про граничний термін повторного пред`явлення документа до виконання, а саме до 25.04.2015 року. При цьому, стягувач як у той термін, так і в подальшому, повторно не подавав вказаний документ до виконання, про що свідчить, зокрема, витяг із спецрозділу ВП. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, стягувач до суду не звертався із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач відзив щодо позову не подав, а третя особа письмові пояснення не надіслала.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Так, згідно постанови головного державного виконавця Берегівського РВ ДВС про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.01.2013 року був накладений арешт на майно боржника ОСОБА_1 та оголошено заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження ВП № 35916383 (а.с. 5).

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.04.2014 року головний державний виконавець Берегівського РВ ДВС повернув виконавчий документ стягувану у зв`язку із тим, що всі житі заходи щодо розшуку майна боржника були безрезультатні (а.с. 6).

При цьому, в постанові вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 25.04.2015 року (а.с. 6).

Частиною 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України, від 21.04.1999, № 606-XIV передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 2 вказаної статті у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Крім того, згідно ч. 1, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції станом на даний момент, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений обов`язок державного виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно наданого позивачем витягу зі спецрозділу виконавчого провадження станом на 28.08.2021 року виконавче провадження № 35916383 завершене (а.с. 7-8).

Тобто, станом на 28.08.2021 року стягувач або його правонаступник повторно не пред`явив виконавчий документ для виконання.

Статтею 59 ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений обов`язок державного виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і ! основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право; володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, судом встановлено, що на даний час на все майно ОСОБА_1 накладений арешт та оголошено заборону на його відчуження безпідставно, оскільки виконавче провадження завершено та стягувач у законом передбачений термін повторно до виконання не пред`явив виконавчий документ, тому слід зняти арешт накладений на майно боржника, у зв`язку з чим позов є підставним і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 280-282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону України від 21.04.1999, № 606-XIV, ст.ст. 18, 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження»,

рішив:

Позов ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), яке розташоване за адресою м. Берегове, вул. Шевченка, 49, код ЄДРПОУ 35055760, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ «Кредитині ініціативи», м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35326253, про скасування накладеного арешту - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на все майно ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , постановою головного державного виконавця Ромодан А.А. про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.01.2013 року в рамках виконавчого провадження ВП № 35916383.

Стягнути з Берегівського районного відділу Державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до суду апеляційної інстанції через Берегівський районний суд.

Суддя Лайош ГАЛ