Вирок № 100944566, 09.11.2021, Чернівецький районний суд Вінницької області

"09" листопада 2021 р.

Справа №138/2562/21

Провадження по справі №1-кп/150/39/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі Вітковській О.С.,

прокурора Путрі О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Токарєва О.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань №12021020160000222 від 14.06.2021 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, в силу статті 89 КК України раніше не судимого

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 14.06.2021 року о 02 годині 15 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проходячи біля приміщення аптеки №10, яка належить ТОВ «АВ ФАРМАЦІЯ», розташованого по вулиці Полтавській, 85 м. Могилів - Подільський Вінницької області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, переконавшись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, таємно, з корисливим мотивом, каменем розбив скло метало - пластикового вікна та через отвір у склі відчинив вікно та проник у середину приміщення та з каси викрав грошові кошти у сумі 1791 грн. монетами різного номіналу, після чого з місця події зник та викрадене привласнив.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив ТОВ «АВ «Фармація» матеріального збитку на загальну суму 1791 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав та показав, що 14.06.2021 року у нічний час (близько 02 години) проходив біля приміщення аптеки, розташованого по вулиці Полтавській, 85 м. Могилів - Подільський Вінницької області. Розбив каменем скло метало - пластикового вікна вказаної аптеки та через отвір у склі відчинив вікно і проник таким чином у середину приміщення, де з каси викрав грошові кошти у сумі 1791 грн. монетами різного номіналу.

Представник потерпілої особи в судове засідання не прибула, подавши через канцелярію Чернівецького районного суду Вінницької області заяву про розгляд кримінального провадження у її відсутність, претензій ні матеріального, ні морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 не має. Вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому відносить на розсуд суду.

Оскільки обставини справи ніким не оспорюються, а обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позицій немає, то суд відповідно до ст. 349 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а обмежився допитом обвинуваченого, обов`язковість якого встановлено частиною 4 статті 349 КПК України.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаний з проникненням у інше приміщення.

Відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч.4 ст.41 Конституції України).

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними злочинними діями посягнув на приватну власність ТОВ АВ «Фармація», яка є непорушною.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 року, №10, звернуто увагу на те, що у справах про злочини даного виду суди зобов`язані як установлювати вину підсудних та призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати всіх необхідних заходів до повного відшкодування заподіяної потерпілим матеріальної та моральної шкоди.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із того, що відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Суд при призначенні покарання виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованих на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягара для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.211.2007 р.).

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання, воно повинно ґрунтуватися, зокрема на принципах індивідуалізації та справедливості.

Відповідно до правової позиції щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».

Значення покарання визначається не його жорстокістю, а справедливістю, невідворотністю, своєчасністю і неминучістю його застосування за злочин, вчинений ОСОБА_1 .

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного: по місцю проживання характеризується посередньо; в силу положень статті 89 КК України не судимий; наявність у відповідності до ст.66 КК України обставин, які пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , у відповідності до положень ст. 67 КК України, згідно обвинувального акту не встановлено, а згідно ст.337 КПК України, суд розглядає справу лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, і не має права вийти за вказані межі, якщо це погіршує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

З досудової доповіді, наданої Могилів - Подільським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області, під час опитування ОСОБА_1 було встановлено, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як високий.

Згідно висновку органу пробації виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі може становити високу небезпеку для суспільства у тому числі для інших осіб. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально - виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, а саме: проведення спільних бесід виховного хзарактеру щодо виправлення антисоціального типу поведінки спільно з працівниками правоохоронних органів, представниками органів місцевого самоврядування. У разі якщо суд дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд виходить із встановленої ст.50 КК України його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованих на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, наявність передбачених ст.66 КК України обставин, що пом`якшують покарання та відсутність передбачених ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання.

З урахуванням особи винного ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що задля досягнення мети покарання, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання у вигляді позбавлення волі, однак, без ізоляції від суспільства із встановленням відповідно до статті 75 КК України іспитового строку та з покладення певних обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

Пунктами 12, 13, 14 частини 1 статті 368 КПК України встановлено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 13.09.2021 року продовжено дію застосованого обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, із строком дії ухвали суду по 11.11.2021 року включно.

При вирішенні, згідно із п.2 ч.4 ст.374 КПК України, питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд керується тим, що даним вироком суду визнається доведеним обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину, однак, йому призначається покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування та встановленням відповідно до ст., ст.75, 76 КК України іспитового строку.

Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд із врахуванням вищенаведеного вважає, що запобіжний захід відносно обвинуваченого підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до ухвали слідчого судді Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16.06.2021 року (справа №138/1825/21 (провадження по справі №1-кс/138/276/21) накладено арешт на: кошти в сумі 366 гривень копійками номіналом 1 грн., 2 грн., 5 грн., 25 коп. та 50 коп., які упаковано до спеціального пакету НПУ SUD 2106514; кошти в сумі 141 грн. копійками номіналом 1 грн., 2 грн., 5 грн., 25 коп. та 50 коп., які упаковано до спеціального пакету НПУ SUD 2106513; кошти в сумі 1079 грн. копійками номіналом 25 коп., 50 коп. 1 грн., 2 грн., 5 грн., які упаковано до спеціального пакету НПУ SUD 3097953; кошти в сумі 3 гривні копійками номіналом 50 коп. та 2 грн., які упаковано до спеціального пакету НПУ SUD 2100485; кошти в сумі 202 гривні копійками номіналом 2 грн. та 1 грн., які упаковано до паперового пакету, що належать ТОВ «АВ ФАРМАЦІЯ», код ЄДРПОУ - 39478485, адреса м. Київ, проспект Лісовий, буд. 39, представником якого являється ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_2 з позбавленням права володіння, користування та розпорядження; куртку чорного кольору «FOREХ», що належить ОСОБА_1 з позбавленням володіння, користування та розпорядження.

Речові докази залишено на зберіганні Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області до скасування арешту майна чи вирішення долі речових доказів рішенням суду.

З врахуванням положень статті 174 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність скасування ухвали слідчого судді Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16.06.2021 року про накладення арешту на вище зазначені речі.

Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Відповідно до положень статті 118 КПК України витрати, пов`язані із залученням експертів являються процесуальними витратами.

Частиною 2 статті 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Із врахуванням вище зазначеного, суд в силу положень ст., ст.118, 124 КПК України приходить до висновку, що процесуальні витрати по справі, пов`язані з проведенням судово - трасологічної та судово - біологічної експертиз на загальну суму 9996 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 26 копійок, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави, оскільки їх розмір та підстава підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Цивільний позов потерпілою особо не заявлено.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст., ст..75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки та покласти на нього наступі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Початок строку відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_1 рахувати з моменту ухвалення вироку - 09 листопада 2021 року.

Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

З набранням вироком законної сили з метою його виконання арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Могилів - Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16.06.2021 року на: кошти в сумі 366 гривень копійками номіналом 1 грн., 2 грн., 5 грн., 25 коп. та 50 коп., які упаковано до спеціального пакету НПУ SUD 2106514; кошти в сумі 141 грн. копійками номіналом 1 грн., 2 грн., 5 грн., 25 коп. та 50 коп., які упаковано до спеціального пакету НПУ SUD 2106513; кошти в сумі 1079 грн. копійками номіналом 25 коп., 50 коп. 1 грн., 2 грн., 5 грн., які упаковано до спеціального пакету НПУ SUD 3097953; кошти в сумі 3 гривні копійками номіналом 50 коп. та 2 грн., які упаковано до спеціального пакету НПУ SUD 2100485; кошти в сумі 202 гривні копійками номіналом 2 грн. та 1 грн., які упаковано до паперового пакету, що належать ТОВ «АВ ФАРМАЦІЯ», код ЄДРПОУ - 39478485, адреса м. Київ, проспект Лісовий, буд. 39, представником якого являється ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_2 з позбавленням права володіння, користування та розпорядження; куртку чорного кольору «FOREХ», що належить ОСОБА_1 з позбавленням володіння, користування та розпорядження,- скасувати.

Речові докази:

- кошти в сумі 366 гривень копійками номіналом 1 грн., 2 грн., 5 грн., 25 коп. та 50 коп., які упаковано до спеціального пакету НПУ SUD 2106, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику ОСОБА_2 ;

- кошти в сумі 141 грн. копійками номіналом 1 грн., 2 грн., 5 грн., 25 коп. та 50 коп., які упаковано до спеціального пакету НПУ SUD 2106513, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику ОСОБА_2 ;

- кошти в сумі 1079 грн. копійками номіналом 25 коп., 50 коп. 1 грн., 2 грн., 5 грн., які упаковано до спеціального пакету НПУ SUD 3097953, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику ОСОБА_2 ;

- кошти в сумі 3 гривні копійками номіналом 50 коп. та 2 грн., які упаковано до спеціального пакету НПУ SUD 2100485, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику ОСОБА_2 ;

- кошти в сумі 202 гривні копійками номіналом 2 грн. та 1 грн., які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику ОСОБА_2 ;

- куртку чорного кольору «FOREХ» , яка знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику ОСОБА_1 ;

- камінь, який упаковано в спец пакет НПУ SUD 2106515; змив із поліетиленового пакету плями бурого кольору, який упаковано в паперовий конверт; виріз із коробки з під лікарського засобу «Комбігрип» червоного кольору, на боковій поверхні якої виявлено дві плями бурого кольору, який упаковано в паперовий конверт; змив плями бурого кольору із металевого ящика, який упаковано в паперовий конверт; змив плями бурого кольору з тильної сторони столу, який упаковано в паперовий конверт; папілярні узори із віконної рами пошкодженого вікна із внутрішньої сторони, які упаковано до паперового конверту; запаховий слід ОСОБА_1 , який упаковано до паперового конверту; зразки букального епітелію ОСОБА_1 , які упаковано до паперового конверта; дактилокарта ОСОБА_1 , яка упакована до паперового конверту, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів, у зв`язку з проведенням судово - трасологічної експертизи у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 10 копійок, а також судово - біологічної експертизи у розмірі 9138 (дев`ять тисяч сто тридцять вісім) гривень 16 копійок, а всього на загальну суму 9996 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 26 копійок.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в суді, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК