Ухвала суду № 100939579, 08.11.2021, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/1353/21

Справа № 2-з/951/3/2021

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення доказів

08 листопада 2021 року смт. Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Братків І.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Ідея Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна та державний виконавець відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Покиньборода Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Ідея Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна та державний виконавець відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Покиньборода Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Разом із позовною заявою позивач ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення доказів шляхом витребування у Акціонерного товариства «Ідея Банк» оригінал Угоди № С-211- 010642-19-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки від 01.11.2019 року, укладеної між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 та усіх інших документів, що містяться в кредитній документації (справі) боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) стосуються виконання та свідчать про забезпечення угоди, вимог, судових рішень, виконавчих написів тощо. А також, витребування у приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Сазонської Олени Миколаївни оригіналу нотаріальної справи по вчиненню виконавчого напису від 19 серпня 2021 року. зареєстрованого в реєстрі за №7733 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості в розмірі 95489,64 гривень.

Суд, розглянувши заяву та матеріали позову, вважає, що заява позивача про забезпечення доказів не відповідає вимогам ст. 117 ЦПК України, виходячи із наступних підстав.

Згідно ст. 116 ЦПК України підстави та порядок забезпечення доказів:

1. Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

2. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Частиною 3 статті 117 ЦПК України передбачено, що за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Згідно з вимогами п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про забезпечення доказів фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.

Ознайомившись із матеріалами поданої заяви, судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 454 грн. та не долучено документ, що підтверджує його сплату.

У поданій заяві позивач зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки є споживачем банківських послуг.

Однак, посилання позивача на вказану норму є безпідставними з огляду на таке.

Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Предметом спору у позовній заяві є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В силу вимог п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з вимогами ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06 травня 2020 року в справі № 320/7932/16-ц, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норма Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюються, а тому посилання позивача на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, є безпідставними.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи, що в порушення частини 3 статті 117 ЦПК України до заяви не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, на підставі частини десятої статті 153 ЦПК України, суд вважає, що заява про забезпечення доказів підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст 116-117, 261, 352-355 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Ідея Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна та державний виконавець відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Покиньборода Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільно процесуальним кодексом.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Козівський районний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.І. Братків