Ухвала суду № 10093387, 17.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 6/227 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" червня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костюк Л.О. ,

суддів Ізмайлової Т.Л., Шостака О.О.,

при секретарі Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар Фудз» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар Фудз» до державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оскар Фудз» звернулося до суду з позовом до Держаної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва від 08.01.2008р. №0003312310/0, від 02.04.2008р. за №0003312310/1, від 26.05.2008р. за №0003312310/2, від 18.08.2008р. за №0003312310/3.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2009 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2009 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар Фудз» з питань правових відносин з ТОВ «Індіго» за період: з 01.10.2004 р. по 01.10.2007 р.

За результатами перевірки складено Акт від 25.12.2007 р. №264/23-809/32251641.

Перевіркою встановлено, що позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість по податкових накладних, що виписані ТОВ «Індіго», на суму ПДВ - 17 044,35 грн. по договору про проведення рекламної компанії № 35 від 27.05.2005 р.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2006 р. за цивільним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго», ОСОБА_3, 3-ті особи без самостійних вимог: Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва, Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація про визнання установчих документів недійсними, позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені, а саме визнані недійсними установчий договір про створення та діяльність ТОВ «Індіго» зареєстрований Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 113883 з 18.08.2003 р.; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36752585 з 22.09.2003 р. та припинена юридична особа ТОВ «Індіго». Вказане рішення набрало законної сили 22 травня 2006 року та до апеляційного суду м.Києва не було оскаржене.

З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що останній ніякого відношення до сказаного підприємства не має, волевиявлення займатися господарською діяльністю він не мав, у державних установах товариство не реєстрував, ніяких дій по здійсненню підприємницької діяльності не вчиняв.

Фактично підприємницька діяльність ТОВ «Індіго» проводилась невідомими особами, статут містить недостовірні дані щодо засновника та місцезнаходження підприємства, чим створені умови для здійснення іншими фізичними особами діяльності поза державним контролем з метою ухилення від сплати податків, а тому установчі документи не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що з 22 вересня 2003 року (з дати внесення до реєстру платників податку на додану вартість ТОВ «Індиго») всі податкові накладні вважаються недійсними.

Відповідно до п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999 р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення, а згідно із ст.9 цього ж Закону забороняється приймати до виконання первинні документи по господарським операціям, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми);

дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, субєкт господарювання може розраховувати на податковий кредит у тому разі, якщо в нього є в наявності податкові накладні виписані особами, які у встановленому Законом порядку зареєстровані як платники податку.

Відповідно до Розяснення Вищого Господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 р., якщо судом визнається недійсним свідоцтво про реєстрацію як платника ПДВ, то це свідоцтво розглядається як юридичний акт, що підпадає під дію ст. 12 Господарського процесуального кодексу. Свідоцтво визнається недійсним з моменту його видачі, а це означає, що підприємство взагалі не мало статусу платника ПДВ. Це позбавляє таке підприємство права видавати податкові накладні згідно із Законом України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», видані податкові накладні набувають статусу недійсних і позбавляють покупця права на податковий кредит.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар Фудз» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 23 червня 2010 року.

Головуючий суддя Л. Костюк

Судді: Т. Ізмайлова

О. Шостак