Ухвала суду № 100930580, 02.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1460/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Захаренка О.О.,

представника позивача – Приходько О.Я.,

представника відповідача – Прокопчука О.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про залишення адміністративного позову без розгляду у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства " Укрнафта " в особі Нафтогазвидобувного управління "Полтаванафтогаз" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2019 року ПАТ «Укрнафта» в особі Нафтогазвидобувного управління «Полтаванафтогаз» (далі - Товариство) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ ДФС у Полтавській області про визнання протиправними дій ГУ ДФС у Полтавській області, які полягають в нарахуванні платнику - Договору про спільну діяльність від 24.12.1997 року №999/97 - уповноважена особа НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» 22525915, податковий номер 403739509, зайвої пені в загальній сумі 75 113 448,86 грн, в тому числі: з плати за користування надрами для видобутку корисних копалин та рентної плати за видобутий природний газ - в сумі 73 037 725,04 грн, в т.ч.: за 2015 рік - в сумі 34 554 398,99 грн, за 2016 рік - в сумі 32 241 575,93 грн, за 2018 рік - в сумі 6 241 750,12 грн; з плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за видобутий газовий конденсат - в сумі 2 075 723,82 грн, в т.ч.: за 2015 рік - в сумі 1 601 261,88 грн, за 2016 рік - в сумі 474 461,94 грн; зобов`язання ГУ ДФС у Полтавській області провести коригування даних інтегрованої картки платника - Договору про спільну діяльність від 24.12.1997 року №999/97 - уповноважена особа НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» 22525915, та виконати дії по скасуванню зайво нарахованої в загальній сумі 75 113 448,86 грн, в тому числі: з плати за користування надрами для видобутку корисних копалин та рентної плати за видобутий природний газ - в сумі 73 037 725,04 грн, в т.ч.: за 2015 рік - в сумі 34 554 398,99 грн, за 2016 рік - в сумі 32 241 575,93 грн, за 2018 рік - в сумі 6 241 750,12 грн; з плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за видобутий газовий конденсат - в сумі 2 075 723,82 грн, в т.ч.: за 2015 рік - в сумі 1 601 261,88 грн, за 2016 рік - в сумі 474 461,94 грн;

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, позов задоволено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 допущено заміну відповідача - Головне управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області.

Постановою Верховного Суду від 04.08.2021 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року справу прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання.

22.09.2021 відповідачем подано до суду клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду /а.с. 206 - 207, т. 6/, мотивоване тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду і не подано до суду клопотання про його поновлення. Відповідач вказував, що позивач міг дізнатись про наявність нарахувань в особовій картці пені, яку вважає зайво нарахованою, з початку роботи електронного кабінету платника, тобто з 01.01.2017, а про наявність податкового боргу з пені у загальному розмірі 44538462,97 грн за 2015, 2016 роки позивачу було відомо з 06.11.2017 - дати відкриття провадження у справі № 826/20304/16, предметом в якій було стягнення цієї пені.

07.10.2021 до суду надійшли заперечення позивача проти клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду /а.с. 212 – 215, т.6/, в яких позивач просив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання, посилаючись на те, що позивач не міг дізнатися про порушене матеріальне право у вигляді зайво нарахованої суми пені в розмірі 75113448,86 грн, що становить частину із загальної суми пені 175 735 803,90 ані з матеріалів судової справи, ані з електронного кабінету, оскільки сума зайво нарахованої пені не є чітко визначеною і нарахованою одноразово сумою, а є наслідком складеного цифрового ряду розрахунків, проведених контролюючим органом за період з 2015 по 2018 роки, а нарахування пені платнику неможливо було відслідковувати, оскільки контролюючий орган на підставі статті 87 Податкового кодексу України формував суми, на які нараховувалася пеня у зв`язку з виникненням у платника в 2015 році податкового боргу. Позивач наголошував, що тільки з висновку судово-економічної експертизи, виготовленої на замовлення позивача, платнику стало відомо, що контролюючим органом вносилися до ІКП нарахування неузгоджених авансових внесків з рентної плати і на них нараховувалися суми пені; в окремих випадках є нарахування пені на суми пені; в зарахування погашення податкового боргу контролюючий орган направляв не тільки сплачені грошові кошти, але й суми податкових зобов`язань за звітними податковими деклараціями, а також нараховував пеню за фактом зменшення податкових зобов`язань у зв`язку з поданням уточнюючих податкових декларацій; при нарахування пені податковим органом застосовано нечинну з 01.09.2015 редакцію статті 129 ПК України; контролюючим органом неправильно здійснено обрахунок строків сплати у тих випадках, коли граничний строк подачі податкової декларації припадав на вихідний (святковий) день.

У підготовчому засіданні 02.11.2021 представник відповідача підтримав клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, представник позивача заперечувала проти його задоволення.

Вирішуючи клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про залишення адміністративного позову без розгляду, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, станом на час виникнення спірних відносин та на момент звернення позивача до суду КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється, за загальним правилом, шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також, пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, що пеня в загальній сумі 75 113 448,86 грн, яка є предметом спору, нарахована відповідачем шляхом внесення записів до ІКП без проведення перевірок та винесення податкових повідомлень-рішень.

Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів № 5 від 12.01.2021), далі - Порядок № 422.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників; облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку; оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП; первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо); первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску.

За приписами пунктів 3-5 розділу І Порядку № 422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи».

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 422 передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Підпунктом 14.1.56. ст. 14 ПК України передбачено, що електронний кабінет - електронна система взаємовідносин між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації їхніх прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, що складається з:

апаратно-програмного комплексу; портального рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов`язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування; портального рішення для користувачів - державних, у тому числі контролюючих, органів; програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету; інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем. Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень статті 42-1 Податкового кодексу України, якою доповнено Кодекс згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016, електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом: перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу (абз. 2 п. 42-1.2. статті 42-1 ПК України).

Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку № 637 електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДФС.

Таким чином, відповідач, як контролюючий орган, здійснює оперативний облік сплати податків і зборів, митних та інших платежів шляхом відображення первинних показників, податкової інформації в ІКП. В свою чергу, доступ для платника до даних ІКП забезпечується завдяки Електронному кабінету платника, в якому дані ІКП відображені обмежено, в певній частині.

Порівняльний аналіз змісту витягу з інтегрованої картки /а.с. 232 – 266, т. 6/ та витягу з Електронного кабінету платника податків /а.с. 137 – 195, т. 6/ свідчить, що інформація в Електронному кабінеті платника податків не містить опису облікових операцій, що є підставою для внесення відповідних облікових показників. За таких обставин, у разі відображення в ІКП нарахувань пені, платник податків за допомогою Електронного кабінету позбавлений можливості визначити підстави для такого нарахування та розрахунок пені.

Крім того, дані в Електронному кабінеті платника мають інформаційний характер, і занесення даних до ІКП та, відповідно, до Електронного кабінету платника не може розцінюватися як прийняття контролюючим органом рішення про визначення грошових зобов`язань чи застосування фінансової відповідальності.

Верховний Суд в постанові від 16.10.2018 у справі № 808/2409/17 прийшов саме до такого висновку: «Системний аналіз ПК України та Порядку №422 свідчить про те, що ведення контролюючим органом ІКП, відображення у ній певної інформації під час здійснення оперативного обліку податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, не обумовлює само по собі виникнення для платника податків будь-яких грошових зобов`язань, оскільки останні встановлюються та оформлюються виключно в порядку встановленому Главою 4 Розділу ІІ Податкового Кодексу України шляхом прийняття відповідного рішення та врученням платнику податкової вимоги».

Таким чином, посилання відповідача про можливість дізнатися про порушення свого права у зв`язку з нарахуванням пені з Електронного кабінету платника судом відхиляються.

Також суд критично оцінює твердження відповідача про те, що про наявність податкового боргу з пені у загальному розмірі 44538462,97 грн за 2015, 2016 роки позивачу було відомо з 06.11.2017 - дати відкриття провадження у справі № 826/20304/16. Суд зауважує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що сума пені, заявлена до стягнення в межах справи № 826/20304/16, є частиною оскаржуваної у цій справі суми пені, як і доказів на підтвердження дати, коли позивач фактично дізнався про розрахунок пені у розмірі 44538462,97 грн під час розгляду справи № 826/20304/16. Натомість матеріали справи свідчать, що у межах справи № 826/20304/16 судом призначено комісійну економічну експертизу, висновок експертів № 11172/11173/18-71 за результатами якої складено лише 30.09.2019 /а.с. 216 – 221, т. 6/, і зміст його свідчить, що документально обґрунтувати розрахунок пені виявилося неможливим.

Суд враховує, що позивач за результатом висновку судово-економічної експертизи, отриманим на власне замовлення, дізнався про детальний розрахунок пені та порушення, які мали місце в частині розрахунку пені у сумі 75 113 448,86 грн, про що вважав за необхідне довести до відома відповідача.

Водночас листи податкового органу від 22.02.2019 №7444/10/16-31-08-02-14 та від 05.03.2019 №9347/10/16-31-10-01-08 засвідчили відмову відповідача відкоригувати записи про нарахування спірної пені в ІКП, а, отже, спір виник саме з цього часу та, відповідно, з цього моменту слід обчислювати строк звернення до суду.

Беручи до уваги те, що позивач звернувся до суду із позовом 23.04.2019, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду ним не пропущено, а відтак підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

Отже, клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про залишення адміністративного позову без розгляду є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про залишення адміністративного позову без розгляду відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 08 листопада 2021 року.

Головуючий суддя М.В. Довгопол