Постанова № 10093013, 14.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2010                                                                                           № 49/277-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від ініціюючого кредитора – представники не з’явились

від боржника – представники не з’явились

розпорядник майна – Харченко Р.М. (довіреність від 17.03.2010 №39/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"

на рішення Господарського суду м.Києва від 31.03.2010

у справі № 49/277-б ( .....)

за заявою                               Товариство з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Євросервіс-Україна"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „КВС-Україна” звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс-Україна» (31110288).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2008 порушено провадження у справі № 49/277-6 за особливостями, передбаченими статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та призначено підготовче засідання суду.

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 26.01.2009 у справі № 49/277-6 було визнано розмір вимог кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна», який подав заяву про порушення справи про банкрутство до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс-Україна», на суму 446 210,69 грн., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Верхацького І.В., якого зобов'язано не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду надати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника, внести в реєстр окремо відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав та призначено наступне судове попереднє засідання на 22 04.2009.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс-Україна» опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр» від 03.03.2009 № 38 (копія примірника газети залучено до матеріалів справи).

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс-Україна» на загальну суму 175 215 414, 14 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 змінено в частині визнання кредиторських вимог ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2010 касаційну скаргу ЗАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 26.01.2009 в частині призначення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Верхацького І.В. скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2010 касаційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 скасовано.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2009 апеляційну скаргу ЗАТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2010 задоволено клопотання представника ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 30.03.2010 № 94-0-0-00-7/334; здійснено заміну кредитора ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»; призначено розпорядником майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Євросервіс - Україна» арбітражного керуючого Дикого Олександра Віталійовича (ліцензія серії АВ № 499065 видана 18.12.2009 року, Державного департаменту з питань банкрутства, дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії 14.12.2009 №216-50-17/4778); зобов'язано розпорядника майна - в строк встановлений діючим законодавством подати до суду протокол загальних зборів кредиторів з відповідним рішенням щодо переходу до ліквідаційної процедури або введення процедури санації; зобов'язано розпорядника майна - внести зміни у реєстр вимог кредиторів щодо найменування ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.03.2010 року у справі №49/277-б, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.03.2010 року скасувати в частині призначення розпорядником майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Євросервіс - Україна» арбітражного керуючого Дикого Олександра Віталійовича та зобов'язання розпорядника майна - в строк встановлений діючим законодавством подати до суду протокол загальних зборів кредиторів з відповідним рішенням щодо переходу до ліквідаційної процедури або введення процедури санації.

В апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зазначає, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального права, яке полягає у тому що при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції невірно витлумачив положення статті 13 та порушив частину 8 статті 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, кредиторами були запропоновані наступні кандидатури розпорядників майна:

29.03.2010 кредитором (Товариство з обмеженою відповідальністю «МаксБет») було подано клопотання про призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Качкурова Фаріта Васильовича.

30.03.2010 кредитором (Публічне акціонерного товариство «Райффайзен Банк Аваль») було подано заяву про призначення розпорядником майна по справі арбітражного керуючого Головачева Ігоря Миколайовича № 94-0-0-00/7-333 від 30.03.2010.

31.03.2010 через канцелярію суду ПАТ КБ «Приватбанк» було подано клопотання № 2/49 від 09.02.2019 про призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Полушина Юрія Миколайовича.

Матеріали справи свідчать, що представники кредиторів не дійшли до спільної думки щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення його розпорядником майна по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Зі змісту вищевикладеної норми випливає, що господарсьикй суд не зобов’язаний призначати розпорядника майна лише з кандидатур, які були запропоновані кредиторами.

Таким чином, враховуючи, що представники кредиторів не дійшли згоди щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення його розпорядником майна по справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про призначення розпорядником майна боржника незалежного арбітражного керуючого з достатнім досвідом роботи, з переліку фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих в Державному департаменті з питань банкрутства за 2009 рік.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Відповідно до абз. 5 п. 6.1.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04.06.2004 №04-5/1193 при виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ. у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обов'язки.

З огляду на вищевикладене, дослідивши перелік осіб, яким видано ліцензію на право провадження господарської діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дикого Олександра Віталійовича (ліцензія серії АВ № 499065 видана 18.12.2009 року, Державного департаменту з питань банкрутства, дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії 14.12.2009 № 216-50-17/4778) та вважає заперечення апелянта з цього приводу безпідставними, виходячи з наступного:

•          арбітражний керуючий не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів;

•          арбітражний керуючий має дозвіл на провадження діяльності арбітражних керуючих (ліцензія серії АВ № 499065 видана 18.12.2009 року, Державного департаменту з питань банкрутства, дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії 14.12.2009 № 216-50-17/4778);

•          має вищу економічну освіту;

•          кандидатура арбітражного керуючого Дикого О.В. відповідає усім організаційним та технічним вимогам щодо виконання обов'язків розпорядника майна у справі № 49/277-6.

Обставин передбачених п. 3 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо кандидатури арбітражного керуючого Дикого О.В. не встановлено.

Крім того, не приймаються колегією суддів заперечення апелянта про те, що оскаржуваною ухвалою Господарського суду м. Києва неправомірно було зобов'язано розпорядника майна в строк встановлений діючим законодавством подати до суду протокол загальних зборів кредиторів з відповідним рішенням щодо переходу до ліквідаційної процедури або введення процедури санації виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до. п. 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний: скликати збори кредиторів.

Згідно до ч. 1. ст. 16. Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками зборів кредиторів з правом голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру кредиторів.

Частиною 6. статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб.

Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду (ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом")

До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Як вбачається суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зобов’язував збори кредиторів приймати рішення віднесені до компетенції комітету кредиторів, зокрема приймати рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а лише зобов’язав розпорядника майна надати дані про результати скликання зборів кредиторів, створення комітету кредиторів та прийняття ним рішень, а саме надати протокол загальних зборів кредиторів та відповідне рішення комітету кредиторів щодо переходу до ліквідаційної процедури або введення процедури санації, які є необхідними для вчинення судом відповідних процесуальних дій в даній процедурі банкрутства.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, а апеляційні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” вважає необгрунтованими та недоведеними, а тому ухвала Господарського суду м. Києва від 31.03.2010 у справі №49/277-б є обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись, ст.ст. 99,101, 103, 104,105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” залишити без задоволення.

2.          Ухвалу Господарського суду м. Києва від 31.03.2010 у справі №49/277-б залишити без змін.

3.          Матеріали справи №49/277-б повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді