Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.06.2010 Справа № 14/68-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Бєловій О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон,
до Херсонського національного технічного університету, м. Херсон,
за участю: Прокуратури Херсонської області, м. Херсон,
про стягнення 1 059 991 грн. 66 коп.,
представників:
позивача: Гололобов М.І. - ю/к, дов. № 01-4/1395 від 26.06.09 р., Харченко Д.М. - представник, довір. № 01- 4/2703 від 17.06.2010 р.,
відповідача: Юдін І.О.- проректор, довір. № 13-50/206 від 04.06.10 р.,
прокуратури: Павленко І.В., прокурор відділу, посвідчення № 58 від 26.07.07 р.
18.05.2010 року перший заступник прокурора Херсонської області звернувся до суду з повідомленням про вступ у розгляд справи № 14/68-10, в подальшому розгляд справи розглядається за участю прокуратури Херсонської області.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з Відповідача основний борг в сумі 1 044 789 грн. 06 коп., інфляційні в сумі 1 562 грн. 13 коп., 3% річних в сумі 1 742 грн. 17 коп. та пеню в сумі 11 898 грн. 00 коп., відповідно до умов договору № 71 від 01.11.2008 р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також відповідно до рішення Херсонської міської ради від 17.11.2009 р. № 699 яким застосовано тарифи на теплову енергію, зоккрема, для бюджетних установ.
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача та прокурор у судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги частково. Відповідач не заперечує проти об'ємів отриманої теплової енергії протягом листопада 2009 року - квітня 2010 року, так само як не заперечує проти отриманих рахунків до сплати за спожиту теплову енергію. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на наступні обставини.
Відповідно до п. 4 ст. 90 ЦК України, у разі зміни свого найменування, юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана ... повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах. На теперішній час ніяких документів про зміну статусу чи перейменування сторони за Договором до університету на підписання не надходило. Херсонський національний технічний університет ніяких договірних відносин із Публічним акціонерним товариством «Херсонська теплоелектроцентраль» (Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») не має. 1 листопада 2008 року між Херсонським національним технічним університетом та ВАТ «Херсонська ТЕЦ»був укладений договір № 71 про надання послуг з централізованого опалення та гарячої води для учбових корпусів № 1, № 2, № 3, № 5, майстерні, та гуртожитків № 1, № 2, та № 3. Пунктом 5 зазначеного договору було передбачено тариф з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 355,85 гривень за 1 г/калорію, а з 01.12.2008 року - 357,32 грн. за 1 г/кал. Жодним пунктом цього договору не було передбачено збільшення тарифу на теплову енергію та порядок внесення змін до договору зокрема в частині що стосується саме збільшення тарифів на теплову енергію. У листопаді 2009 року на адресу Відповідача надійшов супровідний лист від 25.11.2009 року № 04-1/2303 з проектом додаткової угоди про внесення змін до пункту 5 договору № 71 від 01.11.2008 року де зазначалось, що тариф на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води становить з початку опалювального сезону 2009/2010 років 599,59грн., за 1 г/кал. Ще при підписанні договору № 71 від 01.11.2008 року між ХНТУ та ВАТ «Херсонська ТЕЦ»виник спір з приводу застосування тарифів на теплову енергію, суть якого полягала у тому, що ХНТУ, маючи на своєму балансі гуртожитки, в яких проживають студенти в період навчання у учбовому закладі, намагався включити до договору два тарифи: один для мешканців гуртожитків, які, на думку відповідача, підпадають під категорію «населення»і другий тариф власне для навчальних корпусів, які підпадають під категорію бюджетних установ, оскільки учбовий заклад повністю фінансується з державного бюджету. З цього приводу був складений протокол розбіжностей, сам договір підписаний з посиланням на зазначений протокол розбіжностей, але зважаючи на деякі юридичні нюанси стосовно гуртожитків тариф для населення так і не був угоджений сторонами договору. Саме ця обставина стала причиною того, що керівництво ХНТУ зволікало з підписом додаткової угоди № 3 про збільшення тарифу до 599,59 грн., за 1 г/кал., намагаючись упродовж усього опалювального сезону 2009/2010 років дійти згоди та порозуміння про застосування щодо гуртожитків тарифу за теплову енергію для категорії «населення». Вирішити цей спір між Відповідачем та Позивачем не вдалося і до цього часу, а додаткова угода так і залишилася не підписаною. Ніякої відповіді на неї ХНТУ до ВАТ «Херсонська ТЕЦ»не надсилало. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Загальні умови порядку зміни та розірвання господарських договорів визначені у статті 188 Господарського кодексу України, в якій зокрема, зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Для визначення можливих підстав для зміни або розірвання господарських договорів, слід враховувати загальні правила частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Зі змісту статті 632 Цивільного Кодексу вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. З огляду на зазначене відповідач стверджує, що він та позивач не досягли домовленості про збільшення тарифів на теплову енергію у розмірі 599,59 грн., за 1 г/кал. В свою чергу, Позивач не звернувся з відповідним позовом до господарського суду про внесення змін до договору № 71 від 1 листопада 2008 року в частині збільшення тарифів на теплову енергію у розмірі 599,59 грн., за 1 г/кал. Отже, на думку відповідача, на даний час у позивача не існує достатніх законних підстав стосовно стягнення боргу по тарифу на теплову енергію у розмірі 599,59 грн., за 1 г/кал., а до спірних правовідносин з приводу постачання теплової енергії та її оплати по договору № 71 від 01.11.2008 року слід застосовувати тарифи що зазначені у пункті 5, тобто у розмірі 355,88 грн., за 1 г/кал на дату укладання договору та у розмірі 357,32 грн., за 1 г/кал., з 01.12.2008 року. У випадку застосування зазначених тарифів, розмір основного боргу згідно розрахунку який проведений Відповідачем, розмір основного боргу зменшиться на суму 422 158,97 грн., та становитиме 622630,09 грн. відповідач визнає за собою цю частину боргу. Окрім цього відповідач просить врахувати суд що є учбовим закладом який повністю фінансується з державного бюджету та перебуває у скрутному фінансовому становищі і у зв'язку з цим просить не застосовувати до нього стягнення у вигляді пені. Відповідач просить задовольнити позовні вимоги ПАТ «Херсонська ТЕЦ» частково, зменшивши суму основного боргу з 1 044 789 грн. 06 копійок до 622 630,09 грн. та повністю відмовити у стягненні пені в сумі 11 898,00 грн., а загальну суму зазначену Позивачем до стягнення зменшити до 625 934 грн. 69 копійок (1 059 991,66 - 422 158,97 - 11 898,00 = 625 934,69).
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.06.10 р. до 22.06.10 р.
За клопотанням сторін спір вирішено за межами двомісячного строку передбаченого ст. 69 ГПК України.
За згодою прокурора та представників учасників судового процесу, що прибули на судове засідання, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
в с т а н о в и в:
1 листопада 2008 року між ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" (надалі за текстом - Позивач) та Херсонським національним технічним університетом (надалі за текстом - Відповідач), був укладений договір № 71 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Внаслідок укладення зазначеного договору між сторонами виникли зобов'язання з приводу постачання теплової енергії та її оплати.
Відповідно до п. 2 Договору та додатку до договору у вигляді переліку суб'єктів користування послугами, суб'єктами користування послугами є:
1. Учбовий корпус № 1, за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 24;
2. Учбовий корпус № 2, за адресою: м. Херсон, вул. І. Кулика, 130;
3. Учбовий корпус № 3, за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 22;
4. Учбовий корпус № 5, за адресою: м. Херсон, вул. 3. Егерсег, 39;
5. Учбові майстерні, за адресою: м. Херсон, вул. І. Кулика, 141-6;
6. Гуртожиток № 1, за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 38;
7. Гуртожиток № 2, за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 42;
8. Гуртожиток № 3, за адресою: м. Херсон, вул. Миру, 44.
Пунктом 5 зазначеного договору було передбачено тариф з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 355,85 гривень за 1 г/калорію, а з 01.12.2008 року - 357,32 грн. за 1 г/кал.
Рішенням Херсонської міської ради від 17.11.2009 р. № 699 з початку опалювального сезону 2009/2010 рр.застосовано тарифи на теплову енергію, зокрема, для бюджетних установ у розмірі 599,59 грн., за 1 г/кал., однак, відповідні зміни сторонами в договір внесені не були у зв'язку з запереченнями відповідача проти застосування вказаного тарифу до гуртожитків у яких проживають студенти та інші громадяни (фізичні особи).
При цьому, відповідачем не враховано, що тариф встановлюється не для будівель, а для споживачів теплової енергії, тобто у залежності від статусу споживача з яким укладається договір, а не від статусу будівлі якою користується споживач або має її у власності. Крім того, студенти (громадяни, населення), які проживають у гуртожитках відповідача не укладають договорів безпосередньо з позивачем, а розраховуються за послуги проживання у гуртожитках з відповідачем, який потім оплачує спожиту теплову енергію, тобто студенти не є безпосередніми споживачами теплової енергії. Таким чином, до відповідача обґрунтовано застосовано тариф для бюджетних установ.
Відповідно до умов п. 1; 2.1; 3; 8; договору № 71 від 01.11.2008 року Позивач зобов'язався надавати послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води до учбових приміщень, майстерні та гуртожитків із загальним максимальним тепловим навантаженням 6,2176 Гкал/на годину, які обладнані засобами обліку теплової енергії. В свою чергу Відповідач зобов'язався щомісячно здійснювати оплату спожитої теплової енергії за діючими на момент оплати тарифами, не пізніше 20 числа місяця що настає за розрахунковим.
Згідно з умовами договору, Позивачем постачалась теплова енергія в обумовленій кількості, щомісячно виставлялись рахунки на оплату спожитої теплової енергії, але Відповідач розраховувався за спожиту теплову енергію лише частково, в результаті чого, станом на 07.04.2010 р. утворилась заборгованість в сумі 1 044 789,06 гривень.
Дана заборгованість Відповідача перед Позивачем підтверджується рахунками на оплату спожитої теплової енергії, витягами з книги реєстрації про вручення рахунків, розрахунком заборгованості.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 12. Договору в разі несвоєчасного розрахунку сторони передбачили сплату Відповідачем пені у розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочки.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, (ст. 3 Закону) що розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 11898грн.00коп.
Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно, 1562грн.43коп. та 1742грн.17коп.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, а заперечення відповідача та прокурора проти позову не приймаються судом до уваги.
Так, у відповідності до п. 5 прикінцевих положень Закону України «Про акціонерні товариства», від 17.09.2008 року № 514, Статут позивача приведено у відповідність до норм цього Закону стосовно назви підприємства. З 11 березня 2010 року Публічне акціонерне товариство «Херсонська ТЕЦ»є новою назвою підприємства Відкрите акціонерне товариство «Херсонська ТЕЦ». Про зміну назви підприємства вказано в п. 1.1. нового Статуту який зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства. Дані про зміну назви підприємства 11.03.2010 року внесені до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та до Головного управління статистики у Херсонській області від 16.03.2010 року. У відповідності до положень п. 4 ст. 90 ЦК України, яка зобов'язує юридичну особу у разі зміни її назви повідомити усіх осіб з якими перебуває у договірних відносинах, Херсонський національний технічний університет було повідомлено про зміну назви підприємства листом від 13.05.2010 року № 01-4/01/ 806. Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, листом від 10.04.2009 року № 4010 надано роз'яснення щодо назви підприємств які мають організаційно-правову форму акціонерного товариства: "зміна видів акціонерних товариств "відкрите акціонерне товариство" та "закрите акціонерне товариство" на "публічне акціонерне товариство" та "приватне акціонерне товариство" не є зміною організаційно-правової форми господарювання товариства.
Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води укладений позивачем Херсонським національним технічним університетом, який відноситься до установ бюджетної сфери. Саме тому в Договорі між позивачем і відповідачем було передбачено тариф «для бюджетної установи». Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. 15 вересня 2009 року господарський суд Херсонської області виніс рішення по справі № 10/141-09 за позовом Херсонського національного технічного університету до ПАТ «Херсонська ТЕЦ»про стягнення збитків, які виникли в результаті застосування тарифу «для бюджетної установи»замість тарифу «для населення». Даним рішенням господарський суд Херсонської області відмовив Херсонському національному технічному університету в задоволенні позову. В мотивувальній частині рішення суд зазначив, що Договір між сторонами укладено на підставі чинного законодавства, а саме Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року і рішень Херсонської міської ради та не суперечить їм. Крім того, судом встановлено, що ціна договору встановлена сторонами у п. 5 за взаємною згодою є істотною умовою договору, без досягнення згоди щодо якої договір вважався б неукладеним. Ціна встановлена сторонами у відповідності до тарифу встановленого органом місцевого самоврядування. 19 листопада 2009 року господарський суд Херсонської області виніс ухвалу про припинення провадження по справі № 11/148-09 за позовом ПАТ «Херсонська ТЕЦ»до Херсонського національного технічного університету про стягнення боргу за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання. В процесі розгляду даної справи Відповідач також не погоджувався з тарифами, які до нього застосовувались, але в ході розгляду даної справи повністю розрахувався з Позивачем за основним боргом, надавши до суду платіжне доручення про перерахування на розрахунковий рахунок Позивача суми боргу. В даному випадку, Відповідач не погоджуючись з тарифом сплатив всю суму боргу, що свідчить про визнання ним свого боргу та застосування тарифу «для бюджетної установи», відповідно до положень ст. 264 ЦК України.
Судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що ним не підписувалася додаткова угода № 3 до Договору, якою вводився тариф 599 грн. 59 коп. Факт отримання додаткової угоди № 3 Відповідачем визнається. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про ціни і ціноутворення», в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Статтею 9 цього ж закону передбачено, що державні регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. В даному випадку тариф на теплову енергію і послуги теплопостачання встановлюється органами місцевого самоврядування, а саме Херсонською міською радою. В зв'язку з цим, при зміні тарифу, яка відбувається шляхом видання відповідного рішення Херсонською міською радою, Позивачеві достатньо своєчасно повідомити Відповідача про зміну зазначеного тарифу, що буро здійснено позивачем, зокрема, шляхом напралення додаткової угоди № 3 до Договору та шляхом опублікування рішення Херсонської міської ради у місцевих друкованих засобах масової інформації.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 29, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Херсонського національного технічного університету (ідентифікаційний код – 05480298, адреса - 73000, місто Херсон, Бериславське шосе, 24, р\рахунок –3522606003568 ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010) на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (ідентифікаційний код – 00131771, адреса – 73015, місто Херсон, Бериславське шосе, 1, р\рахунок – 26004691101 в Херсонській філії МТБ ("Морський транспортний банк"), МФО – 342285) 1 044 789 грн. 06 коп. основного боргу, 1562 грн. 43 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1742 грн. 17 коп. з урахуванням 3% річних та 11 898 грн. 00 коп. пені, 10 599 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України "25" червня 2010 р.
Судове рішення № 10092837, Господарський суд Херсонської області було прийнято 22.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 14/68-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: