Рішення № 10092814, 22.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2010 р. Справа № 60/166-10

вх. № 5032/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Жицького Є.О., посвідчення №219 від 01.12.2009р.

1-го позивача - не з`явився

2-го позивача - ОСОБА_1, довіреність №38-45 від 09.01.2008р.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Прокурора Московського району міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків

про стягнення 5560,84грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Московського району міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради (1-ий позивач) та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (2-ий позивач) з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 вартості безпідставно отриманої теплової енергії в сумі 5560,84 грн. за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року. В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач неналежним чином виконує умови договору про постачання теплової енергії №3707 від 01.03.2006р. в частині сплати за відпуск теплової енергії, з урахуванням чого виникла за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року вищезазначена заборгованість.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 червня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22 червня 2010 року о 10:20 годині.

Прокурор у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позовній заяві. Надав 22 червня 2010 року клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на відповідача, яке судом задовольняється та відповідно долучається до матеріалів справи наданий витяг.

Представник 2-го позивача у судовому засіданні підтримує позов прокурора, вважає його обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Надав супровідним 22 червня 2010 року листом копію довіреності №38-45 від 09.01.2008р., яка судом долучається до матеріалів справи.

1-й позивач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані попередньою ухвалою суду документи не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6102206746210.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №6102206746598.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника 2-го позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між 2-м позивачем та відповідачем 01 березня 2006 року було укладено тимчасовий договір №3707 про постачання теплової енергії.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., за цим договором Енергопостачальна організація (2-й позивач) бере на себе зобов`язання постачати Споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п.2.1. Договору теплова енергія постачається відповідачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що даний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2006 року.

Пунктом 10.4. Договору встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

При таких обставинах, з урахуванням відсутності письмових заперечень сторін щодо продовження строку дії договору, суд приходить до висновку, що станом на момент розгляду справи спірний договір чинний до 31 грудня 2010 року.

Розділом 6 Договору визначено порядок розрахунків, а саме розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності – виконаних рахунків відповідно до теплових навантажень. Відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує позивачу вартість кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п.6.5. Договору споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел 2-го позивача та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання відповідача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується відповідачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

Пунктом 6.6. Договору встановлено, що погашення боргу повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання рахунку від працівника підприємства або 7 днів після відправлення поштою.

Як вбачається із матеріалів справи, 2-й позивач належним чином виконував умови договору, а саме поставляв відповідачу теплову енергію та направив відповідачу згідно супровідного листа від 13 травня 2010 року (вих. №594) платіжні вимоги - доручення, а саме за листопад 2009 року на суму 859,70 грн., за грудень 2009 року - 1179,03 грн., за січень 2010 року - 1522,33 грн., за лютий 2010 року - 983,13 грн., за березень 2010 року - 868,23 грн. та за квітень 2010 року - 150,27 грн.

Згідно списку згрупованих поштових відправлень даний лист з додатками було надіслано відповідачу 18.05.2010р., що підтверджується відповідним штампом Державного підприємства "Укрпошта". При таких обставинах, суд приходить до висновку, що граничний строк оплати за теплову енергію становить 25 травня 2010 року, однак відповідач свої зобов`язання по оплаті за поставлену теплову енергію не виконав, з урахуванням чого за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року виникла заборгованість в сумі 5560,84 грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п.3.2.2. Договору відповідач зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в термін, які передбачені договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед 2-й позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позов позивача в частині стягнення коштів в сумі 5560,84 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень з відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, р/р №26003301968 у першій філії АКБ "Базис", МФО 351599, ідентифікаційний код 31557119) заборгованість у розмірі 5560,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держбюджету України, одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002 код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011, держмито в сумі 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №60/166-10 підписано 23 червня 2010 року.