Рішення № 10092811, 21.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2010 р. Справа № 64/169-10

вх. № 4358/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ві Д.Д. за довіреністю б/н від 06.05.2010р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едіка-Україна", м.Новий Розділ, Львівська область;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" "Будівельний альянс", м. Харків;

про стягнення 12259,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДІКА-Україна" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих. №080 від 15.04.2010р.), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт "Будівельний альянс" суму основного боргу у розмірі 8940,00грн., пені –1069,86грн.; 3% річних -379,15грн., втрат від інфляції –1870,34грн.; судові витрати покласти на відповідача: 122,59грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався з позивачем за товар, який позивач поставив відповідачу на виконання умов договору №1640/08 від 12.09.2008р. виготовлення та поставки, укладеного сторонами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 травня 2010 року було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 червня 2010 року розгляд справи був відкладений на 21 червня 2010 року.

16 червня 2010 року позивач надав до канцелярії суду заяву про уточнення позовних вимог (вих.№130 від 15.06.2010р.), в якій просить суд стягнути з відповідача 11375,35грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 8940,00грн.; сума інфляційних втрат у розмірі 2056,20грн., сума 3% річних у розмірі 379,15грн.; судові витрати : 122,59грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Разом з уточненнями були подані документи для долучення до матеріалів справи.

16 червня 2010 року позивач надав до канцелярії суду пояснення (вих.№131 від 15.06.2010р.).

21 червня 2010 року позивач надав до канцелярії суду клопотання (вх.№11921), в якому просить суд долучити до матеріалів справи подані ним документи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих 16.06.2010р. уточнень.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача (вих. №130 від 15.06.2010р.) як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

12 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕДІКА - Україна" (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт "Будівельний альянс" (відповідач) був укладений Договір № 1640/08 виготовлення та поставки, відповідно до п.1.1. якого постачальник (позивач) зобов"язався на умовах та в порядку, визначених даним договором, виготовити з власних матеріалів та передати у власність покупця (відповідач) продукцію, згідно замовлення останнього, а покупець зобов"язався на умовах та в порядку, визначених даним договором, прийняти та оплатити відповідну продукцію.

На виконання умов договору, позивач виготовив та поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 17880,00грн., а відповідач її прийняв, що підтверджується матеріалами справи, а саме накладними та рахунками-фактури до них.

Відповідно до п. 3.2. договору, розрахунки за поставлену продукцію здійснюються в безготівковому порядку наступним чином: 50% вартості Покупець сплачує в 3-денний термін після підписання Договору, 50% вартості в 3-денний термін після отримання продукції в повному обсязі.

В порушення умов договору, отримана продукція була оплачена відповідачем лише частково, а саме загальна сума, яку було сплачено відповідачем становить 8940,00 грн., що підтверджується випискою банку.

В порядку досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачу претензію (вих. №074 від 10.03.2010р.), але відповідач не виконав свої зобов"язання за договором, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 8940,00грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити інфляційні витрати та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 379,15грн. та інфляційні витрати у розмірі 2056,20грн.підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та договору, те, що позовні вимоги правомірні, обгрунтовані, не спростовані відповідачем та доведені матеріалами справи, суд задовільняє позовні вимоги в сумі основної заборгованості у розмірі 8940,00грн.

В частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 1069,86грн. пені, суд припиняє провадження в порядку п.4 ст. 80 ГПК України, оскільки при зверненні з позовом позивач заявив до стягнення 1069,86грн. пені, а в заяві (вих. №130 від 15.06.2010р.) не заявив до стягнення ці штрафні санкції у вигляді пені, тобто фактично відмовився від позовних вимог в частині стягнення 1069,86грн. пені.

Враховуючи те що, заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом, суд припиняє провадження по справі в цій частині відповідно до п.4 ст.80 ГПК України, відповідно до якого, господарський суд припиняє провадження у справі якщо, позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення до позовної заяви.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" "Будівельний альянс" (61052, м. Харків, пров. Мало-Панасівський, 4/7, код ЄДРПОУ 32436574; у т.ч.р/р № 26004800612821 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", м.Харків, МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Едіка-Україна" (вул. Лесі Українки, 17, кв. 61, м. Новий Розділ, Львівська область, 82651, код ЄДРПОУ 34128701, банківський рахунок № 2600601023142 в Другій Львівській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 385372) суму основного боргу у розмірі 8940,00грн.; суму інфляційних втрат у розмірі 2056,20грн., суму 3% річних у розмірі 379,15грн.; 113,75грн. державного мита та 218,98грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі припинити в частині заявлених до стягнення 1069,86грн. пені.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 25 червня 2010 року.