Рішення № 10092689, 26.05.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2010 р.                                                                      Справа №9/8

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма", вул. Бородіна, 10, м. Сімферополь, 95022

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будперспектива Полтава", вул. Комарова, 12, м. Полтава, 36000

про стягнення 107581,33 грн.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: не з’явилися

від відповідача: Ляшенко О.В. - директор, паспорт № КН 613947 від 10.04.1998р.;

                    Сліпченко Ю.А.

          В засіданні суду відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позов про стягнення 107581,33 грн., в тому числі 86773,50 грн. заборгованості за товар, поставлений по видатковій накладній № РП-0000314 від 11.06.2008 р., 3844 грн.18 коп. річних та 16963,65 грн. інфляційних за несвоєчасну оплату товару по вказаній накладній.

13.04.2010р. від позивача надійшло клопотання від 06.04.2010р. в якому він просить суд зменшити суму позовних вимог та встановити її в розмірі 106060 грн. 84 коп., в тому числі 85773 грн. 49 коп. основного боргу, 4273 грн. 39 коп. річних, 16963 грн. 60 коп. інфляційних (том 2, а.с. 40-42). З врахуванням заяви позивача від 12.05.2010р. (том 2, а.с. 130) про зміну підстав позову та зменшення суми позовних вимог до 106060,84 грн., суд розцінює клопотання позивача від 06.04.2010р. як заяву позивача про зміну підстав позову та зменшення розміру стягуваної суми.

Заяви позивача про зміну підстав позову та зменшення суми позовних вимог не суперечать ст. 22 ГПК України та прийняті судом до розгляду.

З врахуванням зазначеного розглядаються вимоги про стягнення 85773 грн. 49 коп. основного боргу, 4273 грн. 39 коп. річних, 16963 грн. 60 коп. інфляційних, виходячи з заяв позивача від 06.04.2010р. та від 12.05.2010р., що складає 107010 грн. 48 коп., а не 106060 грн. 84 коп. як зазначає позивач.

В заяві від 12.05.2010р. (том 2, а.с. 130) позивач просить розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами за відсутності позивача.

Відповідач у відзиві вих. № 6 від 08.02.2010р. позов не визнає у повному обсязі посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність.

          Представник відповідача в засіданні суду 20.04.2010р. повідомив, що відповідач визнає борг в сумі 62009,31 грн. за товар отриманий ним по накладній № РН-0000314 від 11.06.2008р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

18.01.2008р. між позивачем –товариством з обмеженою відповідальністю „Гамма” (продавець) та відповідачем –товариством з обмеженою відповідальністю „Будперспектива Полтава” (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 01-08 (далі –договір). Згідно даного договору продавець зобов’язався передати у власність покупця продукцію, а покупець прийняти та оплатити продукцію вартість, асортимент та загальна кількість якої оговорені в супровідних документах (рахунок, накладна) (п. 1.1. договору № 01-08 від 18.01.2008р.).

Позивач стверджує, що на виконання договору він здійснив передачу товару відповідачу згідно видаткових накладних № РН-0000314 від 11.06.2008р., № РН-0000364 від 02.07.2008р., № РН-0000563 від 16.10.2008р., № РН-0000629 від 17.12.2008р., № РН-0000168 від 23.04.2009р.; № РН-0000418 від 05.08.2009р. на загальну суму 283417,62 грн. Відповідач поставлений товар оплатив частково у розмірі 197644,12 грн. чим порушив умови договору купівлі-продажу та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України.

В зв’язку з цим позивач просить стягнути 85773,49 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 01-08 від 18.01.2008р.

Відповідач у відзиві вих. № 6 від 08.02.2010р. позов не визнає у повному обсязі посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність.

Представник відповідача в засіданні суду 20.04.2010р. повідомив, що відповідач визнає борг в сумі 62009,31 грн. за товар отриманий ним по накладній № РН-0000314 від 11.06.2008р.

Згідно п. 2.2. договору купівлі-продажу № 01-08 від 18.01.2008р. оплата продукції здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах 100% передоплати. Інші умови оплати продукції визначаються сторонами додатково і фіксуються в додатках до даного договору. Позивачем додано до позовної заяви специфікацію № 2 від 09.06.2008р. до договору № 01-08 від 18.01.2008р. (том 1, а.с. 12). Асортимент, кількість, ціна та вартість продукції поставленої по даній специфікації повністю відповідає асортименту, кількості, ціні та вартості продукції поставленої по видатковій накладній № РН-0000314 від 11.06.2008р. Згідно п. 1.2. специфікації № 2 від 09.06.2008р., оплата за поставлену згідно даної специфікації продукцію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця в наступні строки: 48816,00 грн. –в строк до 30.06.2008р. та 94479,14 грн. –протягом 21-го календарного дня з моменту отримання продукції. Таким чином, специфікацією № 2 від 09.06.2008р. встановлено строки оплати продукції поставленої за видатковою накладною № РН-0000314 від 11.06.2008р.

Жодних інших додатків до договору купівлі-продажу № 01-08 від 18.01.2008р., які б встановлювали строки оплати продукції по іншим видатковим накладним, позивач не надав.

Позивач не вказав та не обґрунтував строк оплати продукції, поставленої по видатковим накладним № РН-0000364 від 02.07.2008р., № РН-0000563 від 16.10.2008р., № РН-0000629 від 17.12.2008р., № РН-0000168 від 23.04.2009р.; № РН-0000418 від 05.08.2009р. В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на строки оплати відповідачем поставленої продукції за видатковими накладними № РН-0000364 від 02.07.2008р., № РН-0000563 від 16.10.2008р., № РН-0000629 від 17.12.2008р., № РН-0000168 від 23.04.2009р.; № РН-0000418 від 05.08.2009р. Ухвалою від 18.01.2010р.суд витребував у позивача докладний та обґрунтований розрахунок стягуваної суми з зазначенням та обґрунтуванням строку (дати) оплати. Позивач дані вимоги ухвали суду від 18.01.2010р. не виконав. Суд неодноразово зобов’язував позивача виконати вимоги ухвали суду від 18.01.2010р. (ухвали суду від 16.02.2010р., від 11.03.2010р. та від 20.04.2010р.), але позивач не навів та не надав обґрунтування строків оплати товару поставленого за видатковими накладними № РН-0000364 від 02.07.2008р., № РН-0000563 від 16.10.2008р., № РН-0000629 від 17.12.2008р., № РН-0000168 від 23.04.2009р.; № РН-0000418 від 05.08.2009р.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не вказав та не обґрунтував посиланням на докази та наданням доказів строк оплати товару по накладних № РН-0000364 від 02.07.2008р., № РН-0000563 від 16.10.2008р., № РН-0000629 від 17.12.2008р., № РН-0000168 від 23.04.2009р.; № РН-0000418 від 05.08.2009р (дату, до якої відповідач повинен був виконати зобов’язання по оплаті), отже, не обґрунтував порушення відповідачем своїх зобов’язань.

Представники позивача в засіданні суду 20.04.2010р. строк (дату) оплати відповідачем товару по накладних № РН-0000364 від 02.07.2008р., № РН-0000563 від 16.10.2008р., № РН-0000629 від 17.12.2008р., № РН-0000168 від 23.04.2009р.; № РН-0000418 від 05.08.2009р. не вказали, не обґрунтували, та не повідомили суду про наявність у позивача доказів настання строку оплати.

Таким чином, вимога позивача про стягнення основного боргу по накладній № РН-0000314 від 11.06.2008р. в сумі 62009,31 грн. обґрунтована, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем а тому підлягає задоволенню. В іншій частині стягнення основного боргу позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст.625 ЦК України позивач просить стягнути суму інфляції за час прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі 16963,60 грн. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 4273,39 грн. Інфляційні та річні нараховані позивачем на суму боргу в розмірі 84773,49 грн. по накладних № РН-0000314 від 11.06.2008р., № РН-0000563 від 16.10.2008р., № РН-0000629 від 17.12.2008р., № РН-0000168 від 23.04.2009р.; № РН-0000418 від 05.08.2009р. в розмірі 84773,49 грн. Оскільки підлягає задоволенню вимога про стягнення основного боргу лише по накладній № РН-000314 від 11.06.2008р. на суму 62009,31 грн., вимоги позивача про стягнення інфляційних та річних теж підлягають задоволенню частково, а саме: 15582,74 грн. інфляційних та 4184,07 грн. річних за несвоєчасну оплату товару по накладній № РН-000314 від 11.06.2008р. В іншій частині вимога позивача про стягнення інфляційних та річних задоволенню не підлягає за недоведеністю факту прострочки виконання зобов'язання відповідачем.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 11308 грн. 11 коп., що підтверджується відповідним рахунком на сплату послуг та актом прийому-предачі наданих послуг (т. 1, а.с. 16).

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, лише адвокатам, а не будь-яким представникам. Згідно рахунку № 415 від 05.01.2010р. та акту прийому-передачі наданих послуг від 05.01.2009р. позивачу були надані інформаційно-консультаційні послуги фізичною особою-підприємцем Кадуха П.В. Доказів того, що ФОП Кадуха П.В. являється адвокатом позивач не надав, таким чином, витрати на правову допомогу у розмірі 11308 грн. 11 коп. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Від позивача надійшло клопотання від 02.03.2010р. в якому він просить суд стягнути з відповідача додаткові судові витрати в розмірі 267 грн. 98 коп. (транспортні витрати) пов’язані із забезпеченням явки представника позивача у судове засідання (том 1, а.с. 155).

20.04.2010р. від позивача надійшла заява від 19.04.2010р. в якій він просить суд стягнути з відповідача додаткові судові витрати в розмірі 235 грн. 98 коп. (транспортні витрати).

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому до інших витрат у розумінні ст. 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК України).

В зв’язку з цим, транспортні витрати позивача, пов’язані з розглядом справи, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Оскільки, виходячи зі змісту позову борг складає 86773,50 грн., а поставлено товару на 143295 грн. 14 коп., судом вимагалися від позивача докази часткової оплати відповідачем товару. Позивач надав суду нечитаємі копії доказів оплати (т. 1, а.с. 75, 77, 79, 103 і ін.). Позовна заява та доданий до неї розрахунок не містять розрахунку стягуваної суми боргу по вказаній у позові накладній № РН-0000314 від 11.06.2008р. і на вимогу ухвали суду від 18.01.2010р. такий розрахунок позивачем суду не наданий. Наданий на виконання ухвали суду розрахунок (т. 1, а.с. 36) також не містить розрахунку суми основного боргу.

Ухвалою суду від 16.02.2010р. (т. 1, а.с. 128) суд повторно зобов'язував позивача надати матеріали, які не були надані по ухвалі суду від 18.01.2010р. По ухвалі суду від 16.02.2010р. розрахунок стягуваного за позовом основного боргу також не був наданий.

Таким чином, позивач систематично ухилявся від подання витребуваних судом матеріалів, необхідних для розгляду справи, в зв’язку з чим з позивача відповідно до п.5 ст.83 ГПК України підлягає стягненню штраф в доход Державного бюджету України в розмірі 1700 грн.

Крім того, замість витребуваних судом матеріалів позивачем надавались докази, які судом не вимагались і які не стосуються даного позову (т. 1, а.с. 57, 58, 59, 60, 92, 94,107,109 та багато інших), що суттєво ускладнило вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Будперспектива Полтава” (36000, м. Полтава, вул. Комарова, 12; ідентифікаційний код 35359859; р/р 260015295 в ВАТ „Ерсте Банк”, м. Київ, МФО 380009) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Гамма” (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 10; ідентифікаційний код 32468156; р/р 2600300146603 в Ф-я „Укрексімбанк” м. Сімферополь, МФО 324786) - 62009 грн.31 коп. основного боргу, 4184 грн. 07 коп. річних, 15582 грн. 74 коп. інфляційних, 817 грн. 76 коп. держмита, 179 грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Гамма” (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 10; ідентифікаційний код 32468156; р/р 2600300146603 в Ф-я „Укрексімбанк” м. Сімферополь, МФО 324786) в доход державного бюджету України 1700 грн. штрафу за неподання витребуваних судом письмових доказів.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя                                                                      Тимошенко К.В.

Повний текст рішення підписано 31.05.2010р.