Ухвала суду № 100926871, 04.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10874/21

1-кс/308/4814/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - Малюк В.М., при секретарі судового засідання – Матіко Я.Ю., за участю прокурора – Лазаренко В., слідчого – Пасіка О.Ф., підозрюваного – ОСОБА_1 та його захисника – Рущак Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшого слідчого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Пасіка О.Ф., у кримінальному провадженні №12021071030001110, погоджене з прокурором, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, м. Кутаїсі, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , грузина, громадянина Грузії, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого менеджером «Інтернет ГРУК», вважається не судимим, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих до нього матеріалів слідує, що 11.08.2021 р., о 12 год. 30 хв., ОСОБА_2 , діючи умисно, таємно, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна і звернення його у свою власність, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа до врізного замка вхідних дверей, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконно проникли до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , звідки скоїли крадіжку одного металевого сейфу, вартість якого на даний час встановлюється, та грошові кошти а саме 7100 білоруських рублів, та 70 румунських лей та інші матеріальні цінності, чим спричинили потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму, яка встановлюється.

12.08.2021 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у житло.

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_1 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події 11.08.2021, а саме автомобіля «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , у якому виявлені та вилучені можливі знаряддя злочину, одяг, рукавиці, відмички; протоколом огляду місця події 11.08.2021, а саме по вул. Добровольців у м. Ужгороді, де у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вилучено викрадений сейф та гроші;

13.08.2021 року, слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, який 07.10.2021 продовжено до 07.11.2021 року.

Крім цього, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04.11.2021 року, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, а саме до 11.01.2022 року.

Разом з тим, у сторони обвинувачення, з метою виконання завдань кримінального провадження, зокрема шляхом забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, є обґрунтована необхідність у продовженні строку тримання під вартою ОСОБА_1 з метою проведення ряду слідчих та процесуальних дій, зокрема:

Так, 25.10.2021 року у кримінальному провадженні призначена трасологічна експертиза по вилученим замкам та відмичкам. Висновок наразі не готовий.

11.10.2021 року слідчим призначена експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів по речовинам, які були вилучені в ході огляду та затриманні ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Висновок наразі не готовий.

Крім цього, необхідно встановити місцезнаходження третього фігуранта справи – підозрюваного ОСОБА_2 , який наразі переховується від органів досудового розслідування та оголошений у розшук. Встановивши місцезнаходження останнього, обрати йому міру запобіжного заходу та допитати по суті.

Також необхідно здійснити тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесені у Львівській області щодо кримінального правопорушення, вчиненого затриманим ОСОБА_8 , який має відношення до злочинів у м. Ужгороді.

Крім цього, з врахуванням отриманих в ході проведення слідчих (розшукових) дій надати правову кваліфікацію кримінального правопорушення та скласти остаточні повідомлення про підозру; у встановленому ст. ст. 290 – 291 КПК України порядку, надати доступ до матеріалів кримінального провадження підозрюваним та їх захисникам, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ст. 176 КПК України до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду, та не вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, ніде не працює, тому обирати відносно останнього запобіжні заходи не пов`язані з позбавленням волі є недоцільно та неефективно. Однак, неконтрольоване пересування підозрюваного може призвести до вчинення ним нових кримінальних правопорушень, або переховуватися від органів досудового розслідування, а в подальшому і від суду.

Відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Санкція частини 3 статті 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Злочин, який інкримінують ОСОБА_1 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського союзу, а саме: Румунією, Угорщиною, Словацькою Республікою та Республікою Польща, дають підстави вважати, що останній усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.

2.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Знаходячись на волі, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.

3.Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, будучи на волі, ОСОБА_1 й надалі матиме можливість вчиняти майнові злочини.

Крім цього, враховуючи спосіб вчинення кримінального правопорушення (проникнення до житла), наявні підстави вважати, що останній будучи на волі може вдатися до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.

Таким чином, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність вищевказаних ризиків.

Вищезазначене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, тому підозрюваному слід продовжити міру запобіжного заходу у виді – тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, який продовжено до 11.01.2022 року.

Беручи до уваги, вищевикладене, та враховуючи те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які підтвердженні ухвалою слідчого судді, існують і на даний час, а тому виникла обґрунтована необхідність у зверненні до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, з метою запобігання підозрюваним ОСОБА_1 можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, унеможливлення вчинення ним в подальшому інших злочинів у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовжені строку дії запобіжного заходу у виді у тримання під вартою, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_1 .

В зв`язку з вищевикладеним, сторона обвинувачення вважає про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, тому ОСОБА_1 слід продовжити міру запобіжного заходу у виді – тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з викладених мотивів, просили його задоволити та продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, ризики які існували на час застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, зокрема підозрюваний може : переховуватися від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, потерпілих, понятих та експертів, вчинити інший злочин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Рущак Ю.В., в судовому засіданні заперечив проти задоволення внесеного слідчим клопотання. Зазначив, що ризики передбачені ст.177 КПК України є непідтвердженими. Просив змінити його підзахисному запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У відповідності до ст.186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового слідства –Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження за №12021071030001110 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

12.08.2021 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у житло.

13.08.2021 року, слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, який 07.10.2021 продовжено до 07.11.2021 року.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Слідчий суддя враховує те, що повідомлена ОСОБА_1 підозра, достатньо обґрунтовуються зібраними у кримінальному провадженні доказами. Крім цього, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України була встановлена при обранні запобіжного заходу та була предметом апеляційного розгляду.

Сукупність фактичних даних, які містяться в доданих до клопотання доказах, є достатньо для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного злочину.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.

Під час розгляду даного клопотання слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали досудового розслідування, свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Як вбачається з матеріалів, наданих слідчим, які обґрунтовують клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Таким чином, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити спроби незаконно впливати на потерпілого та на свідків злочину, знищити чи сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, доведеним те, що існує реальна загроза того, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити спроби незаконно впливати на потерпілих та на свідків злочину, знищити чи сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак вважає неможливим забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного в умовах, які не пов`язані з триманням під вартою та відповідно запобігання вказаних в ухвалі ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Окрім наявності вказаних ризиків, слідчий суддя враховує особу ОСОБА_1 зокрема, те, що підозрюваний раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного, корисливого злочину, на даний час, в провадженні Пустомитівського районного суду знаходиться інше кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 в якому він обвинувачується у вчиненні аналогічного злочину.

На думку слідчого судді, вказані обставини, за яких не дивлячись на те, що в провадженні суду перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , останній їде в іншу (сусідню) область, де вчиняє аналогічне, умисне, корисливе діяння, вже пов`язане з проникненням у житло, за попередньою змовою групою осіб, свідчать не про інакше як про те, що ОСОБА_1 схильний до вчинення умисних, корисливих злочинів, а тому перебуваючи на волі, ОСОБА_1 може продовжити свою злочинну діяльність.

Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу оцінено також і особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, є одруженим, на утриманні має одну неповнолітню дитину.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. В зв`язку з чим, клопотання сторони захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, задоволенню не підлягає.

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у житло, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для продовження обраного запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , у виді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.). Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57). Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

При розгляді клопотання слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.

Разом з тим, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, тому слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується при оцінюванні ризиків.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Згідно ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177, 178, 197, 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю, що доводи є обґрунтованими, оскільки заявлені у клопотанні ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Так, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, тобто наявні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування, може вчинити спроби незаконно впливати на потерпілого та на свідків злочину, знищити чи сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Переконливих доказів на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які приймались до уваги при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчому судді не надано, а відтак клопотання сторони захисту про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з використанням електронних засобів контролю не підлягає до задоволення.

Крім цього, слідчий суддя враховує, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04.11.2021 року, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п`яти місяців, а саме до 11.01.2022 року.

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено внаслідок особливої складності провадження та необхідності проведення значної кількості слідчих (розшукових) дій, зокрема необхідно: отримати результати призначених по справі експертиз, встановити місцезнаходження третього фігуранта справи – підозрюваного ОСОБА_2 , здійснити тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження, відомості про яке внесені у Львівській області щодо кримінального правопорушення, вчиненого затриманим ОСОБА_8 , який має відношення до злочинів у м. Ужгороді, з врахуванням отриманих в ході проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій провести правову кваліфікацію кримінального правопорушення та скласти остаточні повідомлення про підозру, при необхідності виконати інші необхідні слідчі дії необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування по даному кримінальному правопорушенні, у встановленому ст. ст. 290 – 291 КПК України порядку, надати доступ до матеріалів кримінального провадження підозрюваним та їх захисникам, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що внесене слідчим клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , в межах строку досудового розслідування, з врахуванням вимог ч.1 ст. 197 КПК України, підлягає до задоволення.

Що стосується альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, яка застосована до обвинуваченого при обранні запобіжного заходу, то з врахуванням наведених в ухвалі фактичних даних та підстав, така до зміни не підлягає.

Керуючись ст. ст. 176, -178, 183, 193, 197, 199, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого - задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, м. Кутаїсі, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , грузина, громадянина Грузії, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, працюючого менеджером «Інтернет ГРУК», вважається не судимим, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, в межах строку досудового розслідування, а саме - до 03.01.2022 року.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Малюк В.М.