Ухвала суду № 100926841, 05.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1812/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Фазикош О.В., за участю секретаря Химинець О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до міського комунального проектного підприємства «Чоппроект», в особі голови Ліквідаційної комісії Гіжан І.С., голови Ліквідаційної комісії МКПП «Чоппроект» Гіжан Ігоря Степановича про скасування наказу «Про відсторонення від роботи», стягнення середнього заробітку за час відсторонення та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 05 листопада 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 09 листопада 2021 року.

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою до відповідачів міського комунального проектного підприємства «Чоппроект», в особі голови Ліквідаційної комісії Гіжан І.С., голови Ліквідаційної комісії МКПП «Чоппроект» Гіжан І.С. про скасування наказу «Про відсторонення від роботи», стягнення середнього заробітку за час відсторонення та моральної шкоди.

16.03.2016 від представника відповідача по справі на адресу суду надійшли заперечення. Відповідач зазначив, що є необґрунтованим, а тому в його задоволенні просив відмовити у повному обсязі.

10.05.2016 від міського голови Чопської міської ради В.В. Самардак, до суду надійшло клопотання, у якому міститься повідомлення про проведення 13.04.2016 року державної реєстрації припинення юридичної особи відповідача - Міського комунального проектного підприємства «Чоппроект» (32942048), (засновником якого була Чопська міська рада Закарпатської області), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 13241110031008172. У зв`язку із ліквідацією сторони по справі – відповідача, заявлено клопотання про закриття провадження у даній справі. До клопотання також додано повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

10.05.16 від позивача по справі ОСОБА_1 , до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 травня 2016 р. зупинено провадження по справі №308/1812/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до міського комунального проектного підприємства «Чоппроект», в особі голови Ліквідаційної комісії Гіжан І.С., голови Ліквідаційної комісії МКПП «Чоппроект» Гіжан Ігоря Степановича про скасування наказу «Про відсторонення від роботи», стягнення середнього заробітку за час відсторонення та моральної шкоди до вирішення іншої справи №308/3138/16-а за позовною заявою ОСОБА_2 до Чопської міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення, що розглядається в порядку адміністративного судочинства Ужгородським міськрайонним судом.

Відповідно до розпорядження Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №1094 від 02.11.2016 р., матеріали справи №308/1812/16-ц підлягали повторному автоматичному перерозподілу у зв"язку з тим, що суддя ОСОБА_3 звільнений з посади судді Ужгородького міськрайонного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Фазикош О.В.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.03.2017 у справі №308/3138/16-а, у задоволенні позову ОСОБА_2 до Чопської міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення відмовлено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.09.2021 року провадження у справі поновлено, справу призначено до судового розгляду.

27.09.2021 до суду надійшло клопотання про заміну сторони провадження у справі. Позивач просить суд вирішити питання заміни МКПП «Чоппроект» на Чопську міську раду Закарпатської області та розглянути справу у відсутності позивача, позовні вимоги підтримує повністю.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов просить задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про дату та час судового засідання, заяв не подавали.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.9 Розділ XIII ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;

Судом встановлено, що відповідно до клопотання Чопської міської ради, та згідно повідомлення про проведення 13.04.2016 року державної реєстрації припинення юридичної особи відповідача - Міського комунального проектного підприємства «Чоппроект» (32942048), (засновником якого була Чопська міська рада Закарпатської області), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 13241110031008172. У зв`язку із ліквідацією сторони по справі – відповідача, заявлено клопотання про закриття провадження у даній справі. До клопотання також додано повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України, (в редакції станом на час звернення до суду) суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 104 ЦК України та статтею 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців, передбачено два способи припинення юридичної особи. Так, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав і обов"язків іншим юридичним особам- правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками(учасниками) юридичної особи або уповноваженим ним органом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що 13.04.2016 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Міського комунального проектного підприємства «Чоппроект» (32942048), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців за №13241110031008172. Відомостей про правонаступника припиненої юридичної особи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що провадження у справі №308/4651/16-ц слід закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України у справі у зв`язку з ліквідацією Міського комунального проектного підприємства «Чоппроект» (32942048).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в подібних правовідносинах (тотожній) справі - Постанова Верховного суду від 05.09.2019 року (справа №308/4651/16-ц).

Позивачем заявлено клопотання про заміну відповідача МКПП «Чоппроект» на Чопську міську раду.

При мотивуванні вказаного клопотання позивач вказує на те, що при вирішенні трудових спорів, не пов`язаних з поновленням на роботі, не звільняє державу, в особі її органів, від необхідності забезпечити завершення вирішення такого спору посилаючись на постанову Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 758/10554/16-ц (провадження № 61-17489св20).

При цьому, заявляючи клопотання про заміну відповідача, позивач жодним чином не обґрунтовує свою позицію. У клопотанні відсутні будь-які доводи чи аргументи щодо підстав здійснення заміни відповідача у даній справі.

Відповідно до статті 240-1 КЗпП України у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу.

Якщо на день прийняття судом рішення про поновлення працівника на роботі підприємство повністю не ліквідоване (не закінчена процедура його ліквідації), відповідачем у справі, на якого покладається обов`язок поновлення на роботі, є підприємство, хоч би і почалася або продовжувалася на цей день ліквідація підприємства. Тому саме по собі прийняття рішення про ліквідацію підприємства не може бути підставою для відмови в позові про поновлення на роботі і перекладення обов`язку здійснити на користь працівника визначені законодавством виплати на іншого суб`єкта, зазначеного у статті 240-1 КЗпП України.

Отже, чинне законодавство не містить положень, які регулюють питання правонаступництва у разі ліквідації підприємств (товаристві), до вирішення інших трудових спорів, не пов`язаних з поновленням на роботі на таких підприємствах (товариствах).

Відповідно до частин першою, другою, четвертою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

В Україні запроваджено правило, за яким учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом (частина третя статті 96 ЦК України).

Отже, правонаступництво учасника (засновника) юридичної особи за зобов`язаннями цієї юридичної особи після її ліквідації можливе у випадках, передбачених законом.

З процесуальної точки зору, відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов`язки у спірних правовідносинах.

Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.

Процесуальне правонаступництво можливе лише тоді, коли у майнових відносинах відбулось правонаступництво. Отже, при вирішенні питання про залучення правонаступників учасників справи, суду необхідно встановити наявність чи відсутність правонаступництва на підставі норм матеріального права у спірних правовідносинах.

Поряд з цим, жодних доводів, що давали б підстави для висновку про можливість заміни відповідача по справі МКПП «Чоппроект» на Чопську міську раду позивачем не наведено, аргументів щодо того що саме Чопська міська рада має відповідати замість ліквідованого відповідача не наведено також.

Помилковим є посилання позивача ОСОБА_1 у клопотанні на правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року №758/10554/16-ц.

В зазначеній постанові Верховний Суд зробив висновок що суди залучаючи Державу Україна в особі Кабінету Міністрів України, виходили з того, що останній є єдиним власником та засновником ПАТ «Державний земельний банк», який ліквідовано, та оскільки повноваження ФГВФО, як ліквідатора ПАТ «Держзембанк», припинено, наявні підстави для задоволення заяви позивача про залучення у справі правонаступника відповідачів, оскільки ліквідація юридичної особи – ПАТ «Державний земельний банк» під час розгляду справи у суді без створення його правонаступника не звільняє державу, у цьому випадку в особі Кабінету Міністрів України, від необхідності забезпечити завершення вирішення трудового спору.

Отже, позовна вимога у даній справі не є тотожною позовній вимозі, у справі що розглядається, оскільки позивачем заявлено вимогу до міського комунального проектного підприємства «Чоппроект», в особі голови Ліквідаційної комісії Гіжан І.С., голови Ліквідаційної комісії МКПП «Чоппроект» Гіжан Ігоря Степановича про скасування наказу «Про відсторонення від роботи», стягнення середнього заробітку за час відсторонення та моральної шкоди.

За наведеного суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання позивача про вирішення питання заміни відповідача по справі МКПП «Чоппроект» на Чопську міську раду слід відмовити.

За таких обставинах суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 255, 259 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про заміну відповідача МКПП «Чоппроект» на Чопську міську раду – відмовити.

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до міського комунального проектного підприємства «Чоппроект», в особі голови Ліквідаційної комісії Гіжан І.С., голови Ліквідаційної комісії МКПП «Чоппроект» Гіжан Ігоря Степановича про скасування наказу «Про відсторонення від роботи», стягнення середнього заробітку за час відсторонення та моральної шкоди - закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош