Рішення № 10092667, 18.02.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

18.02.2010р.                                                                                          Справа № 14/286

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-2000", вул. Шевченка, 100, м. Полтава, 36039

до Приватного підприємства "Ювента", вул. Комарова, 7, м. Полтава, 36008

про стягнення 3250,00 гривень

                                         Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Демченко О.А., дов. № 05/10 від 05.01.2010 р.

від відповідача: представник не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення боргу за невиконання умов договору № 1441 від 01.05.2007 р. в сумі 3250,00 гривень.

          Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушко І.І. від 19.01.2010 р. строк вирішення спору у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України був продовжений на 1 (один) місяць.

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

          Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від 23.12.2009 року про відкладення розгляду справи не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 01.10.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Антарес-2000", м. Полтава (надалі Позивач) та Приватним підприємством "Ювента", м. Полтава (надалі Відповідач) було укладено договір № 840 на охорону пультом централізованого спостереження ТОВ "Антарес-2000" (надалі Договір № 840).

          Пунктом 1.1. Договору № 840 передбачено, що Клієнт (Відповідач у справі) передає, а Виконавець (Позивач у справі) приймає під охорону за допомогою пункту централізованої охорони об'єкти - Магазин "Ювента", - розташовані за адресою: вул. 23 Вересня, 11, м. Полтава.

          Відповідно до п. 5.2. Договору № 840 Клієнт (Відповідач у справі) здійснює оплату послуг Виконавця (Позивач у справі) в розмірі 350,00 грн. в місяць. Оплата послуг Виконавця здійснюється Клієнтом передплатою, або щомісяця не пізніше 25-ого числа кожного поточного місяця на підставі рахунку та акту виконаних робіт (п. 5.2. Договору № 840).

          01.05.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Антарес-2000", м. Полтава (надалі Позивач) та Приватним підприємством "Ювента", м. Полтава (надалі Відповідач) було укладено договір № 1441 на спеціалізовану постову охорону об'єкта (надалі Договір № 1441).

          Відповідно до п. 1.1. Договору № 1441 Замовник (Відповідач у справі) передає, а Виконавець (Позивач у справі) приймає під спеціалізовану постову охорону усе визначене в Додатку № 1 до даного Договору (Дислокація), з усім майном, що знаходиться в ньому і належить Замовнику на праві власності (надалі Об'єкт) за адресою: м. Полтава, вул. 23 Вересня, 11.

          Згідно п. 1.2. Договору № 1441 Виконавець (Позивач у справі) здійснює спеціалізовану постову охорону Об'єкта шляхом виставлення охоронних постів, обладнаних технічними засобами охорони і спостереження окремих приміщень Об'єкта, з виведенням на пости, здійснення патрулювання території Об'єкта в дні і години, вказані в Дислокації.

          Відповідно до п. 2.1. Договору № 1441 Виконавець (Позивач у справі) надає Замовнику (Відповідач у справі) послуги, а Замовник сплачує за надані послуги за цінами та у терміни, які зазначені в Специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною. Оплата послуг Виконавця здійснюється Замовником згідно умов Договору, не пізніше 25-ого числа кожного поточного місяця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця (п. 2.5. Договору № 1441).

          Листом № 125 від 19.02.2009 р. Відповідач розірвав Договір № 1441. Цим же листом Відповідач гарантував оплату послуг охорони після укладення акту бухгалтерської звірки.

          Між Позивачем та Відповідачем було проведено звірку бухгалтерських розрахунків, на підставі якої було складено Акт звірки взаємних розрахунків в якому була визначена вартість неоплачених Відповідачем послуг в розмірі 3250,00 гривень.

          На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 3250,00 гривень. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.

          Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до ст. 173 ГКУ господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ст. 193 ГКУ суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь суму боргу за надані послуги в сумі 3250,00 гривень.

          Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В ході судового розгляду судом встановлено, що Позивачем платіжним дорученням № 24 від 06.07.2009 р. сплачено 315,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що на 79,00 гривень більше, ніж встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. "Про затвердження Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов’язаних із розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 825, дата опублікування постанови 13.08.2009 р.).

          Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 825 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ" розміри витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р., викладено в новій редакції. У господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу: для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для інших позивачів –за ставкою 236 гривень. Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви.

          Таким чином, Позивач на момент подання позовної заяви до господарського суду Полтавської області (вхід. № 4614 від 19.11.2009 р. канцелярії суду) повинен був сплатити 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України надмірно сплачена сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79,00 гривень. Видати відповідну довідку.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 3 ст. 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного підприємства "Ювента", вул. Комарова, 7, м. Полтава, 36008 (р/р 2600598088 в "Укрсоцбанк", м. Полтава, МФО 331489, код 21077030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-2000", вул. Шевченка, 100, м. Полтава, 36038 (р/р 26006630205 в АБ "Полтавабанк", МФО 331489, код 30285066) суму боргу за надані послуги в сумі 3250,00 гривень, суму державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Антарес-2000", вул. Шевченка, 100, м. Полтава, 36038 (р/р 26006630205 в АБ "Полтавабанк", МФО 331489, код 30285066) з Державного бюджету України надмірно сплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79,00 гривень.

          Видати довідку.

          СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.