Рішення № 10092656, 23.02.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

23.02.2010р.                                                                                          Справа № 14/301

          за позовом Закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми" Beeline TM, вул. Тульчинська, 6, м. Київ, 04080

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро "Примус", юридична адреса: вул. Леніна, 91, кв. 207, м. Полтава, 36037; фактична адреса: вул. Гоголя, 20-а, кв. 110, м. Полтава, 36011

про стягнення 1229,68 гривень

                                         Суддя Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: Кирячок О.Ю., дов. № 547 від 13.01.2009 р.

від відповідача: представник не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за надані послуги рухомого (мобільного) зв'язку від 13.10.2008 р. в сумі 1229,68 гривень.

          В судовому засіданні 19.01.2010 р. представниками сторін у відповідності до ч. 4 ст. 69 ГПК України суду було подано клопотання про продовження строку вирішення спору в термін більший, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд вказане клопотання прийняв, розглянув та ухвалою від 19.01.2010 р. задовольнив, залучивши його до матеріалів справи.

          Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

          Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін, суд встановив, що 13.10.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Українські радіосистеми" Beeline ТМ, м. Київ (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро Примус", м. Полтава (надалі Відповідач) було укладено договір № 115531811 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку (надалі Договір).

          Відповідно до п. 2 Договору Оператор (Позивач у справі) зобов'язується надавати Абоненту (Відповідач у справі) послуги рухомого (мобільного) зв'язку відповідно до вказаного у Договорі Тарифного плану та надавати додаткові супутні послуги, а Абонент зобов'язується своєчасно їх оплачувати.

          На виконання умов Договору Позивачем регулярно, у встановленому Договором порядку та строки, надавались замовлені Відповідачем послуги. Про повноту та відповідність надання Позивачем замовлених послуг свідчить відсутність будь-яких скарг або претензій Відповідача, а також те, що Відповідач не скористався своїм правом розірвати Договір на підставі невідповідності наданих послуг умовам Договору, хоча і мав на це право відповідно до умов "Правил надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку" ЗАТ "Українські радіосистеми", розроблених та затверджених у відповідності до діючого законодавства України, зокрема Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.2003 р. та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 09.08.2005 р.

          Згідно з п. 7.10. Правил Позивач виставляє Відповідачу рахунок до 15-го числа кожного місяця за послуги, які були надані Відповідачу в попередньому місяці.

          У відповідності до даного пункту Правил Відповідач зобов'язаний оплатити всі рахунки, які були виставлені по даному Договору в повному обсязі та не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

          Відповідно до п. 7.14. Правил при не отриманні Абонентом (Відповідач у справі) від Оператора (Позивач у справі) рахунків у строк, він зобов'язаний самостійно звернутися до Оператора, отримати від нього рахунок та оплатити його до граничної дати оплати, визначеної цими Правилами.

          Позивач взяті на себе за Договором зобов'язання виконав належним чином. Відповідач в свою чергу розрахунки за надані послуги проводив не в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 1229,68 гривень за період із листопада 2008 р. по січень 2009 р., на підставі чого Позивач у відповідності до умов Договору припинив надання Відповідачу телекомунікаційних послуг.

          28.09.2009 р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист-вимогу про сплату заборгованості, але відповіді на неї не надійшло, заборгованість з боку Відповідача сплачена не була.

          На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 1229,68 гривень. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.

          Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до ст. 173 ГКУ господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно ст. 193 ГКУ суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги.

          Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

          Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь суму боргу за надані послуги рухомого (мобільного) зв'язку в розмірі 1229,68 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.           

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро Примус", юридична адреса: вул. Леніна, 91, кв. 207, м. Полтава, 36037; фактична адреса вул. Гоголя, 20-а, кв. 110, м. Полтава, 36011 (код ЄДРПОУ 35926830) на користь Закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми", вул. Тульчинська, 6, м. Київ, 04080 (код ЄДРПОУ 23151188) суму боргу за надані послуги рухомого (мобільного) зв'язку в розмірі 1229,68 гривень, суму державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.