Постанова № 100926340, 09.11.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №3/235/2854/21

Єдиний унікальний номер № 235/7351/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09 листопада 2021 року Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Токарєв А.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Покровського РУП ГУ НП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого електрослюсарем на шахті «Алмазна», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

07.10.2021 о 18.00 год. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 влаштував сімейну сварку своїй дружині ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, чим спричинив їй емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, чим вчинив домашнє насильство.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, пояснивши, що так, 07.10.2021 року приблизно о 18.00 год. у нього дійсно стався конфлікт на побутовому ґрунті з його дружиною, але нецензурною лайкою він на її адресу не виражався.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 , пояснила суду, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з чоловіком та сином. Так, 07.10.2021 о 18.00 год. на побутовому ґрунті між нею та її чоловіком ОСОБА_1 сталася сварка, в ході якої останній на її адресу виражався нецензурною лайкою в присутності їх сина, після чого вона викликала працівників поліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який є сином особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілої, надав пояснення аналогічні поясненням потерпілої ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 – ст.ДОП Покровського РУП ГУ НП в Донецькій області, пояснив, що 07.10.2021 за викликом ОСОБА_2 він виїхав за адресою: АДРЕСА_1 , де було встановлено, що на побутовому ґрунті між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сталася сварка, в ході якої ОСОБА_1 став ображати ОСОБА_2 грубою нецензурною лайкою, чим спричинив їй емоційну невпевненість та нездатність себе захистити в присутності їх сина. У зв`язку з вищевикладеними обставинами від сторін були відібрані письмові пояснення, в яких особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою провину визнавав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї», насильство в сім`ї це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї по відношенню до іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Диспозицією та об`єктивною стороною правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення

У практиці Європейського суду з прав людини існують рішення, що стосуються порушення прав людини, встановлених у Європейській конвенції в ситуаціях насильства в сім`ї. Це, зокрема, «А проти Сполученого Королівства» (1998), «Контрова проти Словаччини» (2007), «Беваква та С. проти Болгарії» (2008), «Опуз проти Туреччини» (2009). Останнє вказане рішення ЄС стосується багаторічного насилля в сім`ї відносно жінки та її матері. Системних характер насильницьких дій протягом багатьох років в результаті призвів до смерті матері заявниці. Не зважаючи на неодноразові спроби жінки привернути увагу своїми скаргами правоохоронні органи, та захистити себе та свою родини з боку держави, залишились безрезультатними. В даній справі Європейський суд прийшов до висновку, що насильство в сім`ї не є приватною чи сімейною справою, але є питанням, що зачіпає суспільні інтереси, що в свою чергу вимагає ефективних дій з боку держави.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Стаття 28 Конституції України декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Статтею 15 Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» передбачено, що члени сім`ї, які вчинили насильство в сім`ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність згідно з законом.

Одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом ( ст. 245 КУпАП).

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю підтверджена фактичними даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №917601 від 11.10.2021 року в сукупності з довідкою про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_2 , протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.10.2021 року, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , а також письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ..

На підставі викладеного, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, вчинення домашнього насильства.

Призначаючи адміністративне стягнення, підлягає врахуванню суспільна небезпечність адміністративного проступку та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі чого, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, майновий стан, суду відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, належить піддати правопорушника адміністративному стягненню, що відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, яке буде справедливим, достатнім і необхідним для виховання особи в дусі поваги до законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень, а так само співмірним стягненням за вчинене.

Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.173-2 ч.1, 276, 279, 280, 283, 285, 287, 289 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340,00 (триста сорок гривень 00 копійок) грн. (р/р - м.Покровськ – UA108999980313030106000005648; Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Покровська МТГ/21081100; МФО - 899998; ЄДРПОУ – 37967785; Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири гривень 00 копійок) грн. (р/р - UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Киів/22030106, ЄДРПОУ – 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП).

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів, прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Суддя: А.Г.Токарєв