Рішення № 10092548, 25.02.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2010 р.                                                                      Справа №8/16

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Комбінат виробничих підприємств", вул. Шевченко, 18, с.Терешки, Полтавський район, Полтавська область,38762

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава-2", вул.Овочева, 4-а; (вул.Жовтнева, 60-А), м.Полтава,36039

про стягнення 97230,88грн.

                               Суддя Плеханова Л.Б.

Представники:

від позивача: Опара І.М. дов.№ 07 від 24.02.10 р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ : Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 97230,88грн. ,у т.ч. 68860,40грн. - сума основного боргу, 7712,36грн. - пеня, 20658,12грн. - 30% штрафу.

Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не з’являвся, причини неявки суду не повідомив. Вказана в позові адреса позивача, на яку направлялася ухвалу суду, підтверджена документально (позивачем надано довідку з Головного управління статистики у Полтавській області від 26.01.2010р. за №09/2-13-78з). Така ж адреса вказана позивачем у позові, а отже відповідач вважається повідомлений належним чином про час та місце судового засідання.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій - ( Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році)

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між ВАТ «Комбінат виробничих підприємств» (позивач) та ТОВ «Лтава-2»(відповідач) 05 березня 2009 року у відповідності зі ст. 655 ЦК України, було укладено договір купівлі-продажу №7-10 (далі-договір).

Згідно з даним договором позивач зобов»язався продати та передати відповіда чеві товарний бетон та залізобетонну продукцію (далі - товар) для будівництва останнім торгівельного приміщення за адресою: м.Полтава, вул. Красіна, 81, а відповідач, за вищезгаданим договором, зобов»язався прийняти товарний бетон та оплатити його вартість в строк та на умовах, встановле них договором, а саме, з відстрочкою платежу на строк 10 банківських днів з момен ту отримання товару за накладною.

Починаючи з 05.03.2009 року, позивач почав виконувати свої зобов»язання за дого вором, передаючи товар представникам відповідача, що діяли за належним чином оформленими довіреностями.

Станом на 24.06.09 року (остання передача товару), згідно з даними акту звірки взаємних розрахунків, позивач передав відповідачеві то вар на загальну суму 162 649,30 гривен.

В свою чергу, відповідач виконував свої зобов»язання з оплати, що встановлені до говором, не вчасно і не в повному обсязі. З даних акту звірки взаємних розрахунків, що міститься у додатках, видно, що відповідач постійно виконував свої зобов»язання з оплати з деяким запізненням. Загалом відповідач перерахував позивачеві за товар 93 788,9 гри, тобто виконав свої зобов»язання з оплати не в повному обсязі. Відпові дач не розрахувався з позивачем за переданий товар на суму 68 860,4 гривен.

Станом на 22.01.10 року сума боргу відповідача за отриманий та неоплачений товар склала 68 860,4 гривен.

Згідно з умовами договору, у випадку порушення відповідачем строків оплати за то вар - при затримці терміну оплати на строк до 30 календарних днів з моменту на стання строку оплати - пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення оплати від суми простроченої заборгованості; при затримці терміну оплати на строк більше 30 календарних днів з момент) настання строку оплати - штраф в розмірі 30 % від суми простроченої заборго ваності та пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення оплати від суми простроченої заборгованості.

Згідно з актом звірки взаємних розрахунків, остання передача товару відповідачеві була здійснена 24.06.09 року, а обов»язки з оплати всієї суми боргу у відповідача з»явилися через 10 банківських днів з моменту одержання товару за накладною, тоб то починаючи з 09.07.09 року.

Відповідач порушив свої зобов»язання з оплати суми боргу. Згідно, з умовами договору, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 7712,36грн. і штраф у розмірі - 20658,12грн.

          Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які бо повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить. Цієї позиції дотримується і Вищий господарський суд України (див. Інформаційний лист Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008р., п.48).

          Відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

          З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 7712,36грн. пені є необґрунтованими, не узгоджуються з нормами чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

          Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 43, 49, 82-84 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава-2" ( вул.Овочева, 4-а; (вул.Жовтнева, 60-А), м.Полтава,36039, код 13936016) на користь Відкритого акціонерного товариства "Комбінат виробничих підприємств" ( вул. Шевченко, 18, с.Терешки, Полтавський район, Полтавська область,38762, код 01284778) 68860,40грн. - суму основного боргу; 20658,12грн. - 30% штрафу; 895,18грн. державного мита, 217,28грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити у задоволенні позову.

          Суддя                                                                      Плеханова Л.Б.