Рішення № 10092435, 18.02.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.10                                                                                          Справа № 5/274

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд-5", вул. Ярмакова 7А, м.Кременчук, Полтавська область, 39630

до Малого колективного підприємства "Граніт", проспект 50 років Жовтня, 74-183, м.Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 4179,44 грн.

                                                                       Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Остахов В.П.

від відповідача: не з"явився          

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 4179,44 грн. заборгованості за надані послуги.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання не з"явився, хоча був повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв"язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах достатньо, і господарський суд повідомив належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа відповідно до ст.75 ГПК України розглядається за наявними матеріалами.

Представник позивача в обґрунтування позову зазначає, що 19.06.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд-5" та Малим колективним підприємством "Граніт" була досягнута усна домовленость, відповідно до умов якої позивач приймає на себе зобов"язання надати послуги автотранспорту "КрАЗ" та екскаватора ЕО 4321, а відповідач зобов"язався прийняти виконані роботи та оплатити їх у семиденний термін з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних послуг.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

У відповідності до Акту прийому-передачі послуг від 27.06.2008 р., який cкріплений підписами та печатками сторін позивач виконав роботи на суму - 3480,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за отримані послуги не розрахувався. Розмір заборгованості на момент подання позову становив 3480,00 грн.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Згідно п. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Оскільки в даному випадку договір було укладено в усній формі у позивача відсутні будь-які докази, щодо узгодження сторонами строку оплати виконаних робіт.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання позивача на строк оплати виконаних робіт, а саме: семиденний термін з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних послуг.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

25.11.2008 року на адресу відповідача була направлена Вимога про погашення заборгованості в розмірі 3480,00 грн., яка на день звернення до суду з даною позовною заявою залишена без відповіді.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3480,00 грн.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані 574,16 грн. інфляційних нарахувань за період з 03.08.2008 р. до 15.10.2009 р. та 125,28 грн. - 3 % річних за період з 03.08.2008 р. до 15.10.2009 р.

Оскільки строк виконання зобов"язання не встановлений, то відповідач повинен виконати обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги. Вимога пред"явлена 25.11.2008 року.

З викладеного випливає, що прострочення починається з 03.12.2008 року.

Згідно перерахунку, здійсненого судом, до стягнення підлягає 398,36 грн. інфляційних нарахувань за період з 03.12.2008 р. до 15.10.2009 р. та 90,65 грн. - 3 % річних за період з 03.12.2008 р. до 15.10.2009 р.

На вимогу суду відповідач не надав докази, які б спростовували вимоги позивача.

У відповідності до п. 4 ст.129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.

Господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з"ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Судові витрати, згідно ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого колективного підприємства "Граніт" (проспект 50 років Жовтня, 74-183, м.Кременчук, 39600, р/р 26004720022481 в КВ Полтавської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" м.Кременчук, МФО 331014, код ЄДРПОУ 13929536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестшляхбуд-5" (вул.Ярмаркова, 7А, м.Кременчук, 39630, р/р 26000089800100 у ВАТ "Кредитпромбанк" м.Кременчук, МФО 331854, код ЄДРПОУ 31130304) 3480,00 грн. боргу, 90,65 грн. річних, 398,36 грн. інфляційних витрат, 96,86 грн. державного мита та 224,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішення законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

           Суддя Гетя Н.Г.