Рішення № 100924245, 02.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Справа № 160/15706/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняСітайло О.В. за участі: представник позивача представник відповідача Курочкіна І.С. Прохоров С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТІЛ» (50045, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 127/10, код ЄДРПОУ 35601339) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

07.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТІЛ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 23.07.2019 року №0000491202.

В обґрунтування позовних вимог Товариство посилалось на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на відсутність у контролюючого органу повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати правомірність формування позивачем податкового кредиту, який в подальшому було заявлено до бюджетного відшкодування, з використанням будь - яких документів.

Відтак, ТОВ «ЮНІСТІЛ» вважає, що досліджуючи обставини формування позивачем спірних сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2019 року на підставі іншої інформації, ніж передбачена п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, відповідач вийшов за межі камеральної перевірки.

Отже, представник позивача зазначає, що фактично відповідачем в порушення норм податкового законодавства проведено документальну перевірку, а не камеральну перевірку, що суперечить нормам чинного законодавства, а тому прийняті на підставі висновків такої перевірки рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 09.09.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.

28.09.2021 року адресу суду від відповідача – Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що у періоді що перевірявся камеральною перевіркою встановлено, що діяльності пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацію товарів, виконанням робіт, наданням послуг ТОВ «ЮНІСТІЛ» не спрямована на отримання доходу та не має ділової мети, а саме не спрямована на одержання економічного ефекту.

Відтак, представник відповідача вказав, що наявність податкових накладних, що виписані постачальниками товарів (послуг) на адресу їх отримувача не є безумовною підставою для отримання платником права на отримання бюджетного відшкодування, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

04.10.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Також, 04.10.2021 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких було підтримано позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що контролюючим органом правомірно встановлено порушення ТОВ «ЮНІСТІЛ» абз. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого підприємством неправомірно задекларовано суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку і зроблено висновок про відсутність права на його отримання по податковій декларації з ПДВ за квітень 2019 року у розмірі 16 666 666,00 грн.

Ухвалою суду від 19.10.2021 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

19.10.2021 року від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких було підтримано позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В3» від 23.07.2019 року №0000491202.

25.10.2021 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких було підтримано позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальних запереченнях, обставин та фактів, встановлених контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та у відповіді на відзив, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив, додаткові пояснення та заперечення на відповідь на відзив, що містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-V (із змінами, внесеними Законами України) в порядку, встановленому ст.76 глави 8 ПК України, проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2019 року у сумі 16 666 666,00 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 17.05.2019 року № 9103095667).

За результатами перевірки складено акт перевірки № 33824/04-36-12-02/3560133 від 18.06.2019 року, в якому встановлено порушення ТОВ «ЮНІСТІЛ», а саме:

- п. 200.4 «б», ст.200 Податкового кодексу, у зв`язку з чим у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування суми податку додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за квітень 2019 року у сумі 16 666 666,00 грн.;

- п. 187.1 ст.187, пп. 195.1.1 п. 195.1 ст.195 розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, пп.3.3, пп.3.7 п.3 розділу V «Порядку заповнення і подання податкове звітності з на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.20161 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. 3aN 159/28289, ТОВ «ЮНІСТІЛ» занижено суму операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою - експортні операції (pJ Декларації) за грудень 2018 року у розмірі 16390709,00 грн. за січень 2019 року у розмірі 4 877 353,00 грн., що не призвело до заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість;

- Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, з урахуванням Наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 року №381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21» в частині не вірного визначення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду відображеного у Додатку 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року, січень, квітень 2019 року.

На підставі акта перевірки № 33824/04-36-12-02/3560133 від 18.06.2019 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000491202 від 23.07.2019 року, яким зменшено ТОВ «ЮНІСТІЛ» суму бюджетного відшкодування на суму 16666666,00 грн.

Отже, правомірність винесеного ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкового повідомлення-рішення є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне перш за все зазначити, що у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 826/17123/18 у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, сформульований такий правий висновок: «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Крім того у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18, палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду обґрунтувала відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання».

Отже, установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступ від якої у встановленому законом порядку не здійснювався.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Так, відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції чинній на час проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Встановлена правова процедура проведення камеральної перевірки як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку суб`єктів контролю під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до платника податків.

Як передбачено статтею 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

З аналізу наведених правових норм слідує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів). Під час камеральної перевірки на час спірних правовідносин могла бути перевірена своєчасність:- подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Натомість, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Аналогічне правозастосування викладене в постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року (справа №640/18801/18), від 20 січня 2021 року у справа № 824/62/16-а.

Так, суд вказує, що під час камеральної перевірки, на підставі якої прийнято спірне у справі податкове повідомлення-рішення, при формуванні висновків про порушенням позивачем норм податкового законодавства досліджено відмінні від передбачених підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України питання. Так, контролюючим органом було здійснено перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку.

Поряд із цим, дослідження достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з метою перевірки питань, визначених підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання), повинне здійснюватись в межах документальних перевірок.

Таким чином, наведені обставини свідчать, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства виходять за межі та предмет камеральної перевірки.

Отже, встановлення судовим розглядом факту проведення податкової перевірки не у спосіб, визначений ПК України, що має наслідком встановлення протиправність результатів такої перевірки, на переконання суду є достатніми для висновку про неправомірність прийнятого за наслідком вказаної камеральної перевірки спірного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 21.10.2021 року у справі №600/2340/20-а та постанові від 09.07.2021 року у справі №820/6976/16.

При цьому щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає про таке.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відносини в сфері оподаткування, права і обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс).

Згідно з п. 56.18 ст. 56 Кодексу з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 102 Кодексу строк давності щодо спорів платника податків та контролюючого органу складає 1095 днів.

Разом з тим, відповідно до п. 56.19 ст. 56 Кодексу, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Слід зазначити, що норми п. 56.19 ст. 56 Кодексу є спеціальною нормою щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин – оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження – абзац третій пункту 56.18 ст. 56 Кодексу). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Як зазначає контролюючий орган, позивачем було використано процедуру адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення.

Втім, суд не бере до уваги такі доводи представника відповідача, з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того факту, що позивачем в досудовому порядку (адміністративне оскарження) вирішувалось питання правомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржене.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТІЛ» (50045, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 127/10, код ЄДРПОУ 35601339) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “В3” від 23.07.2019 року №0000491202.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІСТІЛ» (50045, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 127/10, код ЄДРПОУ 35601339) судові витрати у розмірі 22700,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 08 листопада 2021 року.

Суддя В.В. Горбалінський