Рішення № 10092364, 23.02.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2010 р.                                                                      Справа №9/179

За позовом відкритого акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління», 87250, м.Комсомольське, вул.Леніна, 1, Старобешівський район, Донецька область

до приватного підприємства «Завод силікатної цегли», 39630, М.Кременчук, вул.Флотська, 5, Полтавська область

про стягнення 38 739,83грн.

Суддя К.В.Тимошенко

Представники сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення з приватного підприємства "Завод силікатної цегли" на користь відкритого акціонерного товариства "Комсомольське рудоуправління" суми основного боргу 34 460,22грн., 3% річних у сумі 614,77грн., інфляційного відшкодування у сумі 1 378,41 грн., пені у сумі 2 286,43 грн., а всього - 38 739,83грн.

Від позивача надійшли клопотання № 08/72 від 13.01.2010р. та № 08/157 від 22.01.2010р. та від 16.02.2010 р., в яких позивач просить розглянути справу без участі свого представника.

Відповідач відзиву на позов не надав, в засідання суду не з"явився. Надіслані відповідачу ухвали повернулись до суду. Ухвали надсилались відповідачу за адресою, вказаною ним у договорі, та за адресою державної реєстрації (а.с. 69-76, 87-90, 92-95), отже відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

20.11.2008 року між ВАТ "Комсомольське рудоуправління" та ПП "Завод силікатної цегли" був укладений договір № 08/111-6, відповідно до якого позивач зобов"язався поставити продукцію (вапняк флюсовий) за номенклатурою, у кількості та в строки, зазначені у специфікації до договору, а відповідач - прийняти продукцію та оплатити її вартість в порядку та за цінами, що передбачені договором.

ВАТ "Комсомольське рудоуправління" 19.04.2009 р. відвантажило відповідачу залізничним транспортом вапняк флюсовий у кількості 342 т. та пред"явило до оплати рахунок № 13864 від 21.04.2009р. на суму 41122,08 грн.. (а.с. 14.). Факт відвантаження продукції за договором № 08/111-6 від 20.11.2008 р. позивачем підтверджується копією залізничної квитанції (а.с. 13)..

Виходячи з пояснення позивача (а.с. 20) позивач в рахунок часткової оплати поставленої по договору від 20.11.2008 р. зарахував 6661 грн. 86 коп., що були надмірно сплачені відповідачем по договору від 12.12.2007 р. (а.с. 42). Таким чином, заборгованість складає 34460 грн. 22 коп.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов"язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 11 договору передбачена попередня оплата. Строки наступної оплати продукції (після її відвантаження) договором не визначені.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України позивачем 09.09.2009 р. була пред"явлена відповідачу вимога (претензія) про оплату 34460 грн. 22 коп., яка надіслана відповідачу за вказаною ним у договорі адресою 11.09.2009 р. З врахуванням строку поштового перебігу та вихідних днів вимога (претензія) мала бути отримана відповідачем 14.09.2009р.. Отже визначений ч.2 ст.530 ЦК України строк закінчився 21.09.2009р. З 22.09.2009р. відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов"язання. Ухилення відповідача від отримання вимоги (претензії), надісланої за вказаною ним адресою, не звільняє відповідача від передбачених законодавством наслідків пред"явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного, вимога позивача про стягнення боргу в сумі 34460 грн. 12 коп. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Вимога позивача про стягнення річних та інфляційних правомірна, але позивач безпідставно нараховує річні з 22.04.2009 р., а інфляційні з квітня 2009 року, оскільки, як зазначалось вище, відповідач вважається таким, що прострочив з 22.09.2009 р.

Доказів пред"явлення вимоги раніше 09.09.2009 р. позивач не надав. З врахуванням цього вимога про стягнення річних та інфляційних підлягає задоволенню частково, річних - в сумі 201 грн. 10 коп. за період з 22.09.2009р. по 01.12.2009р., інфляційних - в сумі 692 грн. 62 коп. за період з жовтня по листопад 2009 року. В решті суми річних та інфляційних позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання" № 543/96 ВР від 22.11.1996 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Укладеним між сторонами договором стягнення пені та її розмір не передбачено. Посилання позивача в обґрунтування вимоги про стягнення пені та те, що відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором не може бути враховане, оскільки зазначена норма не передбачає стягнення пені та її розмір. Крім того, статтею 625 ЦК України передбачений інший розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Виходячи з викладеного вимога про стягнення пені необґрунтована і задоволенню не підлягає.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Завод силікатної цегли», (39630, вул.Флотська, 5, м.Кременчук, Полтавська область, рахунок № 26003089800356 в ФБ "Фінанси і Кредит", МФО 331564, ЄДРПОУ 34689779) на користь відкритого акціонерного товариства «Комсомольське рудоуправління», (вул.Леніна, 1, Старобешівський район, м.Комсомольське, Донецька область, 87250, рахунок № 26002305845194 у Старобешівському відділенні ПІБ України, МФО 334765, ЄДРПОУ 00191827) - 34460 грн. 22 коп. основного боргу, 201 грн. 10 коп. річних, 692 грн. 62 коп. інфляційних, 353 грн. 54 коп. витрат по держмиту, 215 грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання цим рішення законної сили.

          Суддя                                                                      Тимошенко К.В.