Постанова № 100921661, 08.11.2021, Рубіжанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021 Провадження № 3/425/1346/21

Справа № 425/2969/21

Суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Ткачук Ю.А., розглянувши матеріали, що надійшли відГоловного управління ДПС у Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює директором ТОВ «ГЕРМЕС-1», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

встановив:

До Рубіжанського міського суду Луганської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 2191/12-32-07-12-06 від 21.09.2021, посадова особа ОСОБА_1 директор ТОВ «ГЕРМЕС-1» вчинив правопорушення, а саме ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, чим порушено вимоги пунктів 44.1, 44.2. статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), абзацу 5, 11 статті 1, частини 1, 2 статті 3, абзацу 7 статті 4, частини 3 статті 8, частини 1, 2, 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями), пунктів 6, 9, 11, 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Записи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 751/4044, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 170870 грн., у тому числі за 2019 рік у сумі 144770 грн., 2020 рік у сумі 26100 грн.; пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 194054 грн. за 2019 рік, у тому числі червень 2019 року 194054 грн.; пунктів 44.1, 44.3 статті 44 та пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI (зі змінами та доповненнями) – не забезпечено надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та захисник Жердєв С.М. не з`явились, від захисника Жердєва С.М. на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю за відсутністю ОСОБА_1 , у якій він просить провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, клопотання надано окремо у письмовому вигляді.

Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього докази, клопотання про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно в їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Акт «Про результати документальної планової невиїзної перевірки ТОВ «ГЕРМЕС-1» № 2611/12-32-07-12/33264138 від 21.09.2021, копія окремих листів якого міститься в матеріалах справи, яким оформлено результати перевірки, не є належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, з огляду на наступне.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення податкового контролю є, зокрема, здійснення перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп. 62.1.3. п. 62.1. ст. 62 ПК України).

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (абзац другий п. 86.1. ст. 86 ПК України).

У разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці), платник податків згідно з п. 86.7. ст. 86 ПК України має право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення.

За результатами перевірки у випадках, встановлених п. 58.1. ст. 58 ПК України, контролюючий орган виносить податкові повідомлення-рішення, які згідно з п. 56.1. ст. 56 ПК України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18. ст. 56 ПК України).

Отже, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі собою такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Проте, оцінка акта перевірки, в тому числі викладених у ньому висновків перевірки, надається у разі оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, контролюючим органом вищого рівня (у разі оскарження в адміністративному порядку) або судом.

Порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати закінчений склад винного і караного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти.

Таким чином, до закінчення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту перевірки, результати перевірки не можуть бути підставою для висновків щодо наявності в діях відповідальних осіб порушень вимог податкового законодавства.

Судом встановлено, що ТОВ «ГЕРМЕС-1» 08.11.2021 звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення (рішення) від 23.10.2021 №№ 214512320710, 214612320710, 214712320710, від 22.10.2021 №№ 213112320712, 213212320712, 213312320712 ГУ ДПС України у Луганській області.

Відтак, протягом процедури оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами перевірки, підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відсутні, оскільки допустимість доказів, доданих до протоколу матеріалів, в тому числі результатів перевірки, поставлена під сумнів. Використання матеріалів перевірки в якості доказів для притягнення особи до адміністративної відповідальності можливо лише після підтвердження дотримання процедури проведення цієї перевірки та її висновків.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 163-1, 245, 247, 251, 283, 284 КУпАП, суд,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.А. Ткачук