Рішення № 100920879, 08.11.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/4091/21

Провадження № 2/345/1196/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2021 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Представник позивача – адвокат Іванів О.Б. звернувся в суд з даним позовом в інтересах позивача ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що на початку вересня 2021 року позивач отримав копію постанови приватного виконавця від 01.09.2021 про відкриття виконавчого провадження № 66676106 на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. № 46802 від 19.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованості в розмірі 35 268,98 гривень.

Звернувшись до приватного нотаріуса позивач з`ясував, що даний виконавчий напис був здійснений по зобов`язаннях за кредитним договором, який він уклав 14.12.2012 з ПАТ «Дельта Банк». Також йому стало відомо, що ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору від 20.02.2018 відступив право грошової вимоги за даним договором ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія», яке в свою чергу згідно договору від 12.04.2021 відступило право вимоги відповідачу.

Представник позивача зазначає, що даний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусів. Також нотаріусу не надано відповідних первинних документів, які б підтверджували безспірність існуючої заборгованості. Крім того, з дня виникнення прав вимоги за кредитним договором минуло більше трьох років, оскільки право вимоги у Банку настало 13.12.2013, а виконавчий напис вчинений нотаріусом 19.05.2021.

Також ОСОБА_2 зазначає, що нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис, оскільки кредитний договір між позивачем та Банком не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Оскільки нотаріусом при вчиненні даного виконавчого напису не було дотримано вимог законодавства, представник позивача просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. № 46802 від 19.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» 35 268,98 гривень заборгованості, а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 908,00 гривень, а також витрат на правничу допомогу в розмірі 14 300,00 гривень.

Відповідно до частин 2-6статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Ухвалою суду від 17.09.2021 провадження у справі відкрито за правилами глави 10 ЦПК України, тобто у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, однак представник позивача адвокат Іванів О.Б. подав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ТОВ «Цикл Фінанс» відзиву на позов не надав, його представник в судове засідання не з`явився. Однак 02.11.2021 до суду надійшло клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому зазначено про те, що розмір заявлених адвокатом витрат на правничу допомогу є значно завищеним, оскільки витрачений адвокатом час для підготовки позовної заяви не відповідає реальному обсягу виконаної адвокатом роботи та самій позовній заяві. Зокрема обґрунтування позовних вимог міститься на трьох сторінках, а тому адвокатом в рази перебільшено кількість часу, затраченого на підготовки позовної заяви. Заявлена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 14 300,00 гривень є неспівмірною та необґрунтованою, враховуючи складність справи та суму, яка підлягала стягненню з позивача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а також суперечить принципу розумності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 01.06.2021 вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 46802, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованості за Кредитним договором № 001-08518-141212 від 14.12.2021, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», в розмірі 35 218,98 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 15 005,23 гривень та простроченої заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом в розмірі 19 088,75 гривень. У даному виконавчому написі вказано, що стягнення заборгованості проводиться за період з 28.05.2018 року по 15.10.2019 року (а.с. 9).

Також з даного виконавчого напису вбачається, що ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору від 20.02.2018 №249/К відступив право грошової вимоги за даним договором ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія», яке в свою чергу згідно договору від 12.04.2021 відступило право вимоги за даним кредитним договором ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».

На виконання зазначеного вище виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Ігнатів О.Л. 01.09.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66676106 (а.с. 7).

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Тому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 грудня 2012 року ОСОБА_1 уклав з ПАТ «Дельта Банк» Кредитний договір шляхом підписання заяви № 001-08518-141212, згідно якої йому було відкрито картковий рахунок з лімітом кредитної лінії 15 000,00 гривень строком 364 календарних днів (а.с. 10).

Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі N 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" договір не був посвідчений нотаріально. Таким чином, в даному випадку у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів

Крім того, з заяви про приєднання до умов та правил надання послуг при здійсненні кредитування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» від 14.12.2021 (а.с. 10) вбачається, що строк дії ліміту кредитної лінії 364 календарні дні. Тобто право вимоги за даним кредитним договором виникло 14.12.2013.

Відомостей про пролонгацію дії даного договору в судовому засіданні не здобуто.

Ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис, оскільки кредитний договір між позивачем та Банком не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а також в дотриманні трирічного строку пред`явлення вимоги, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий вчинений з порушенням діючого законодавства, суд вважає за необхідне визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 07.06.2021 уклав Договір про надання правових послуг адвокатом з адвокатом Іванівим О.Б., що підтверджується ордером на надання правничої допомоги від 07.06.2021 (а.с. 14).

Відповідно до Акту про надання правової допомоги загальна вартість правової допомоги, яка надана адвокатом позивачу на підставі Договору про надання юридичних послуг становить 14 300,00 грн. Зокрема, на консультації щодо порядку визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, консультації щодо збору доказів, тощо витрачено 3 години часу, вартість становить 1500,00 грн.; на опрацювання наданих клієнтом матеріалів, вивчення судової практики, аналіз норм права, формування правової позиції тощо та готування позову, клопотань та заяв, подання позову до суду витрачено 14 годин, вартість становить 11 200,00 гривень; вартість авансу за представництво інтересів клієнта в суді становить 1600,00 гривень (а.с. 16).

Як вбачається з платіжного доручення № б/н від 16.09.2021 року, ОСОБА_1 сплатив адвокату Іваніву О.Б. 14 300,00 грн. за надані послуги (а.с. 15).

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Неспівмірність витрат на правничу допомогу із передбаченими законом критеріями є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У зв`язку з вищевстановленими обставинами, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі №362/3912/18 та від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц.

Розгляд справи здійснюється судом у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Однак в судове засідання сторони не з`явилися, представник позивача адвокат Іванів О.Б. подав заяву про розгляд справи його відсутності (а.с. 37), тому суд вважає безпідставним відшкодування витрат адвоката за представництво інтересів позивача в суді в розмірі 1600,00 гривень.

Також враховуючи характер виконаної адвокатом Іванівом О.Б. роботи (консультації щодо порядку визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, консультації щодо збору доказів, опрацювання наданих клієнтом матеріалів, вивчення судової практики, аналіз норм права, формування правової позиції тощо та готування позову, клопотань та заяв, подання позову до суду), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом вказаної роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Також враховуючи, що позивач при зверненні до суду сплатив 908,00 гривень судового збору при пред`явленні позову, а також 454,00 гривень судового збору при поданні заяви про забезпечення позову, керуючись вимогами ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивача сплачений ним судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задоволити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 19 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 46802, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованості за Кредитним договором № 001-08518-141212 від 14.12.2012, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, код ЄДРПОУ 43453613) на користь ОСОБА_1 1362,00 гривень судового збору, а також 5000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий