Рішення № 10091829, 17.06.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2010 р. Справа № 8/88/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

за участю представників

позивача –Верцюх І.М., дов. № 110 від 12.05.2010 року,

відповідача –Дьоміна І.В., дов. № 1393/07.01-10 від 27.07.2009 року,

3-ї особи - Дьоміна І.В., дов. № 2016/209/14/22 від 27.07.2009 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакомка», 54050, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 293,

до відповідача Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

3-тя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Миколаївська міська рада, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

про зобов’язання укласти договір купівлі - продажу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакомка»(далі - позивач) звернулося у господарський суд з позовною заявою до Управління з використання та розвитку комунальної влсності міської ради (далі - відповідач), 3-тя особа на стороні відповідача - Миколаївська міська рада, про зобов’язання укласти договір купівлі - продажу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та 3-тя особа у письмових поясненнях зазначили, що не вбачають підстав для задоволення позовних вимог у зв’язку з прийняттям Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частиною 3 Прикінцевих положень якого заборонено відчуження гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, а також у зв’язку з відсутністю механізму реалізації Закону.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:

01.02.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності (далі - Договір), відповідно до умов якого, позивачу передані в користування нежитлове приміщення площею 31,1 кв.м. на 1-му поверсі в будинку № 287 по пр. Жовтневому у м. Миколаєві. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 2572 від 26.12.2008 року зазначеному приміщенню була надана адреса: м. Миколаїв, пр. Жовтневий № 287/1.

Пункт 6.7 зазначеного Договору надає право позивачу приватизувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до рішення Миколаївської міської ради від 18.09.2008 року за № 27/54 «Про внесення доповнень до рішення міської ради від 26.04.2000 року № 18/7 «Про виконання Програми приватизації комунального майна м. Миколаєва, затвердження звіту про використання коштів позабюджетного фонду приватизації за 1999 рік та затвердження Програми приватизації на 2000-2002 роки»до переліку об’єктів групи «А»комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають приватизації способом «викуп»включені нежитлові приміщення по пр. Жовтневому, 287, 1 поверх, покупцем зазначено товариство з обмеженою відповідальністю «Лакомка».

У квітні 2010 року позивач звернувся до Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради з заявою про виконання управлінням рішення Миколаївської міської ради від 18.09.2008 року за № 27/54 та укладення з позивачем договору купівлі-продажу нежитлового приміщення 1-го поверху площею 32 кв.м, по пр. Жовтневому, 287/1 в м. Миколаєві. (Відповідно до технічного паспорту на нежитлове приміщення 1-го поверху за адресою: м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 287/1, уточнена площа останнього становить 32 кв.м).

Від Управління з використання та розвитку комунальної власності надійшла відповідь вих. № 588/07.01-10 від 26.04.2010 року щодо неможливості укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень по пр. Жовтневому, 287/1 у м. Миколаєві у зв’язку з прийняттям Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»та відсутністю механізму його реалізації.

Суд погоджується з позивачем, що ухилення Управління з використання та розвитку комунальної власності від укладення договору купівлі –продажу нежитлових приміщень є необгрунтованим з наступних підстав:

Рішення Миколаївської міської ради, згідно з яким надано дозвіл на приватизацію нежитлових приміщень пр. Жовтневому, 287/1, прийняте 18.09.2008 року, тобто до офіційного опублікування Закону України № 50-VI, 04.09.2008 року «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»в «Урядовому кур’єрі» 01.10.2008 року та накладення мораторію на відчуження нежитлових приміщень гуртожитків.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні акти та інші акти у формі рішень.

Відповідно до Положення про Управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради, Управління є виконавчим органом міської ради. Підпункт 5.1.8 Положення передбачає, що управління за рішенням міської ради здійснює приватизацію, відчуження об’єктів комунальної власності, вирішуючи в межах своєї компетенції питання щодо термінів та способів приватизації, відчуження даних об'єктів.

Відмовляючись від укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень по пр. Жовтневому, 287/1, Управління відмовляється від виконання рішення міської ради, що суперечить вищезазначеним нормам чинного законодавства України.

В своєму листі вих. № 588/07.01-10 від 26.04.2010 року Управління посилається на неможливість укласти договір купівлі-продажу у зв’язку з прийняттям Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Відповідно до ст. 1 Закону сфера його дії поширюється на: 1)          гуртожитки, які є об'єктами права державної чи комунальної власності; 2) гуртожитки, які перебувають у повному господарському віданні чи в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій з управління житловим фондом незалежно від форми власності.

Згідно з п.3 Прикінцевих положень Закону, з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх виселення із займаних жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, установити мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом трьох років з дня опублікування цього Закону. Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб.

Тобто, мораторій, установлений даним Законом, стосується лише гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ. Гуртожитків, які є об’єктами права державної чи комунальної власності, зазначене обмеження не стосується.

Спірні нежитлові приміщення по пр. Жовтневому, 287/1 розташовані в гуртожитку, який є об’єктом права комунальної власності, тому мораторій, встановлений Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», на нього не поширюється, а тому посилання Управління з використання та розвитку комунальної власності на зазначений нормативний акт є неправомірним.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені отже, підлягають задоволенню повністю.

          Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Управління з використання та розвитку комунальної влсності міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; ідентифікаційний код 22440076) укласти з товариством з обмеженою відповідальністю «Лакомка»(54050, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 293; ідентифікаційний код 31043662) договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 1-го поверху, площею 32 кв.м по пр. Жовтневому, 287/1 у м. Миколаєві.

Стягнути з Управління з використання та розвитку комунальної влсності міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; ідентифікаційний код 22440076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лакомка»(54050, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 293; ідентифікаційний код 31043662) 85 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя