Ухвала суду № 10091745, 22.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ У Х В А Л А

22.06.10                                                                                 Справа № 01-10/4-192.

Суддя Батюк Г.М., розглянувши матеріали за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області

до Публічного акціонерного товариства «Мегабанк»в особі Луганського Центрального регіонального відділення, м. Луганськ

про визнання частково недійним правочину,

в с т а н о в и в :

ФОП ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 08.06.2010, в якій просить суд:

- визнати недійсним п. 4.3.7. Кредитного договору № 07/2007 від 27.09.2007 в частині тексту «у разі зміни кон’юнктури кредитного ринку або збільшення витрат Кредитодавця за іншими причинами, втому числі пов’язаними зі змінами чинного законодавства, змінити процентну ставку за користування кредитом та/або розмір комісійної винагороди, повідомивши про це Позичальника не менше, ніж за 5 робочих днів»;

- визнати недійним додаткову угоду № 1 від 01.10.2007 до кредитного договору № 07/2007 від 27.09.2007 про підняття відсоткової ставки до 18%;

- визнати недійним додаткову угоду № 3 від 01.12.2007 до кредитного договору № 07/2007 від 27.09.2007 про підняття відсоткової ставки до 25%.

Дану позовну заяву слід повернути заявнику без розгляду з огляду на наступне.

По-перше, відповідно до вимог ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” розмір державного мита із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 грн.

Так, ФОП ОСОБА_1 до позовної заяви як доказ сплати держаного мита надано квитанцію від 08.06.2010 № ПН 1510, за якою державне мито сплачено в сумі 42 грн. 50 коп., тоді як слід було 85 грн.

По-друге, як доказ сплати витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. ФОП ОСОБА_1 надано квитанцію від 08.06.2010 № ПН1535, з якої вбачається, що витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. сплачені не за належними реквізитами, а саме: р/р 3121459700006, тоді як слід було сплатити за наступними реквізитами: р/р 31211259700006 у ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013 ідентифікаційний код 24046582 код бюджетної класифікації 22050000 символ звітності банку 095.

Відповідно до п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

- не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;

- не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, позовну заяву та додані до неї документи слід повернути заявнику без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п. 4, 10 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України,

у х в а л и в :

1. Повернути позовну заяву та додані до неї документи заявнику без розгляду.

2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток (тільки заявнику): на 21 аркушах, у т.ч. оригінал квитанції від 08.06.2010 № ПН 1510, про сплату державного мита сплачено в сумі 42 грн. 50 коп., оригінал квитанції від 08.06.2010 № ПН1535, про сплату витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Суддя                     Г.М.Батюк