Постанова № 10091482, 22.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22.06.2010 р. № 2а- 31204/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

Позивача: Дзюзюра Г.Ф.

1-го Відповідача: Логвінов О.Б.

2-го Відповідача: не прибув.

3-го Відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заявуПублічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» до 1. Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, 2. Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, 3. Управління Державного казначейства у Вовчанському районі головного управління Державного казначейства України у Харківській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням наданих уточнень позовних вимог просить стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 488711,00 грн.; повернути сплачений судовий збір у розмірі 1700 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник 1-го відповідача, Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, просив суд відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» в повному обсязі.

2-й та 3-й відповідачі, Головне управління Державного казначейства України у Харківській області та Управління Державного казначейства у Вовчанському районі головного управління Державного казначейства України у Харківській області, до суду не прибули, на адресу суду надіслали клопотання з проханням розглядати справу без участі їх представників.

Дослідивши матеріали справи докази та вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вмог у повному обсязі виходячи з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до податкової декларації №16324 від 20.10.2008 р. та довідки №16328 від 20.10.2008 р. підприємством позивача було задекларовано до відшкодування із бюджету суми ПДВ: за травень 2008 р. у розмірі 214939,0 грн., за червень 2008 р. у розмірі 273772,0 грн., всього 488711,00 грн.

17.11.2008 р. за результатами проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість було складено акт №1101/16-14309847, яким підтверджено вище вказану суму до бюджетного відшкодування.

На підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки позивача “з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за вересень 2008 р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у травні та у червні 2008 р.” від 19.12.2008 р. №43/16-14309847 Вовчанською міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2008 р. № 0000652301/0.

Дане податкове повідомлення-рішення було прийнято згідно з підп. “б” підп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на підставі акту перевірки № 165/16-024 від 20.01.2008 р., яким встановлено порушення підп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податків може прийняти самостійне рішення про зарахування частини належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкового зобовязання по цьому податку наступних податкових періодів.

Вказане рішення відображається платником податків в податковій декларації, яку він подає за результатами звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

При прийнятті цього рішення вказана сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Таким чином, платнику податків надано право самостійно приймати рішення про використання суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань по ПДВ наступних податкових періодів, але не є обовязком. Таке рішення може бути прийнято за результатами звітного податкового періоду, в якому виникло право на бюджетне відшкодування. Платник податків може прийняти рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань по ПДВ наступних податкових періодів у повному обсязі, тобто всієї суми бюджетного відшкодування. Свідоцтвом про те, що платником податків прийняте таке рішення є відмітка про це в податковій декларації. Тільки у випадку прийняття платником податків такого рішення сума бюджетного відшкодування не може враховуватися при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Як вбачається з наданих документів, за результатами червня та липня 2008 р. підприємство не заявляло суми податку до бюджетного відшкодування, а тому не могло прийняти рішення про зарахування такої суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань по цьому податку наступних податкових періодів.

За результатами вересня 2008 р. позивачем 20.10.2008 р. подана декларація по ПДВ, згідно якої у строчці 25, у тому числі 25.1, вказана сума податку, яка підлягає відшкодуванню у розмірі 488711,0 грн.

Враховуючи вищенаведене, підприємством прийнято рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на його розрахунковий рахунок в банку.

Рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування за вказані періоди у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів не приймалось.

За результатами окремого податкового періоду платник податків може вибрати тільки один зі способів отримання бюджетного відшкодування. При цьому положеннями Закону України “Про податок на додану вартість” не передбачена можливість змінити спосіб отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, яка була заявлена в податковій декларації, такий податковий орган: у випадку заниження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування відносно суми, визначеної податковим органом внаслідок таких перевірок, надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому вказується сума такого заниження та підстави для її вирахування. В даному випадку вважається, що платник податків за власним бажанням відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування і враховує її згідно з п.п.7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобовязань по цьому податку наступних податкових періодів.

Таким чином, у випадку якщо платником податків невірно розрахована сума бюджетного відшкодування, а саме занижена по відношенню до суми бюджетного відшкодування, встановленої податковим органом, то різниця такого заниження автоматично зараховується у зменшення податкових зобовязань по ПДВ наступних податкових періодів.

При проведенні перевірок податковими органами сум податків, які повинні відшкодовуватись, занижень не встановлено.

В червні 2008 року Вовчанською МДПІ у Харківській області проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2008 р. у сумі 380490,0 грн., перевірялись наступні податкові (звітні) періоди: лютий, березень, квітень, вересень 2007 р. За результатами перевірки порушень не встановлено, була складена довідка №699/16-14309847 від 21.07.2008р.

У вересні 2008 року Вовчанською МДПІ у Харківській області була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2008 р. у сумі 518658,0 грн., перевірялись наступні податкові (звітні) періоди: квітень 2008 р., акт перевірки №870/16-14309847 від 18.09.2008 р.

При проведенні перевірок податковими органами не встановлені порушення розрахунку сум бюджетного відшкодування за вказані періоди, відсутня різниця заниження бюджетного відшкодування, яка автоматично підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобовязань по ПДВ наступних податкових періодів.

Крім того, при розрахунку суми податку, який підлягає бюджетному відшкодуванню за результатами вересня 2008 р., враховувались суми податку, які фактично сплачені постачальникам товарів (послуг) в наступних податкових періодах: у травні 2008 р. у сумі 214939,0 грн., у червні 2008 р. - у сумі 273772,0 грн.

Вказані суми не враховувались при розрахунку бюджетного відшкодування за травень, червень, серпень 2008 р., тобто не враховувались при розрахунку сум бюджетного відшкодування за попередні податкові періоди.

Такі висновки підтверджуються актами перевірок з питань достовірності заявлених до відшкодування сум.

Також суд вважає за необхідне зауважити на те, що згідно з постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-189/09/2070 від 25.08.2010 р. за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000652301/0 від 19 грудня 2008 року у розмірі 488711,00 грн. та зобовязання відповідача надати відповідний висновок, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року, в частині скасування вказаного податкового повідомлення-рішення позов було задоволено. Таким чином зазначене судове рішення набрало законної сили.

Приписами ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з п.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості своїх дій субєктом владних повноважень до суду не надано.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 71, 72, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» до 1. Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, 2. Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, 3. Управління Державного казначейства у Вовчанському районі головного управління Державного казначейства України у Харківській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31117030700156, одержувач УДК у Вовчанському районі; ЄДРПОУ одержувача 24134283; банк ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» (62504, м. Вовчанськ, вул. Пушкіна, 2, р/р 2600706210787 в ПАТКБ «Правекс банк», м. Київ, МФО 321983, код 14309847) відшкодування ПДВ у розмірі 488711,00 грн. (чотириста вісімдесят вісім тисяч сімсот одинадцять грн.).

Стягнути з Державного бюджету (р/р 31211259700156, одержувач УДК у Вовчанському районі; ЄДРПОУ одержувача 24134283; банк ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод»(62504, м. Вовчанськ, вул. Пушкіна, 2, р/р 2600706210787 в ПАТКБ «Правекс банк», м. Київ, МФО 321983, код 14309847) сплачений судовий збір у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн.).

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У повному обсязі постанова виготовлена 23.06.2010р.

Суддя П'янова Я.В.