Постанова № 10091203, 28.04.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5868/09/1770

28 квітня 2010 року 09год. 50хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: <Текст >

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник Ковальчук В.С. третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доСарненської міжрайонної державної податкової інспекції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - відкрите акціонерне товариство "Сарненський комбінат хлібопродуктів" - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду, залучивши відповідачем у справі Сарненську міжрайонну державну податкову інспекцію з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 14.08.2009р. № 0000542340/3.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що витрати на оплату оренди офісного приміщення у м.Києві ВАТ «Сарненський КХП» відносив до складу валових витрат, керуючись пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який дозволяє платникам податку включати до валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом ця норма Закону передбачає як підставу для не включення до складу валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, не підтверджених документально.

Витрати на оплату оренди офісних приміщень в м.Київ підтверджені первинними бухгалтерськими документами: податковими накладними, господарськими накладними на сплату вартості оренди. Даний факт не заперечує також і податковий орган в акті перевірки. А отже, витрати на оплату оренди нежитлових приміщень належать до пов'язаних з продажем продукції (робіт, послуг).

Оренда зазначеного приміщення необхідна була в інтересах здійснення господарської діяльності: укладення договорів із контрагентами на поставку власної продукції чи надання відповідних послуг.

Просить позов задовольнити.

Відповідач подав письмове заперечення на адміністративний позов, яке ніким не підписане. Позовні вимоги заперечує.

В заперечення позовних вимог зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивачем 01.12.07 укладено договір з TOB "Техно-Центр" на оренду частини нежилого приміщення, загальною площею 174,98 кв.м, що розташовано за адресою м. Київ, вул.Воровського 22, (7 кабінетів) для використання орендарем у якості офісного приміщення на строк до 30.11.2010р. Орендна плата сплачується в місяць та сплачується не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем оренди. Строк дії договору 30.11.2010р.

До валових витрат віднесено витрати по сплаті орендної плати за договором: за І кв. 119826,32грн., за II кв. 90438,43 грн., за Ш кв. 60527,04 грн.

На виконання умов договору у II кв.2008р. складено наступні документи: податкова накладна №164 від 30.04.08р.на суму 30207,39грн. (ПДВ - 6041,47грн.), накладна на отримання товарно-матеріальних цінностей (накладна ТМЦ) №000166 від 30.04.08р. на суму 29454,97грн. (без ПДВ), накладна ТМЦ №000220 від 05.05.08р. на суму 752,42грн. (без ПДВ); податкова накладна №213 від 30.05.08р.на суму 30124,27грн. (ПДВ - 6024,85грн.), накладна ТМЦ №000211 від 19.05.08р. на суму 29454,97грн. (без ПДВ), накладна ТМЦ. №000211 від 19.05.08р. на суму 669,30грн. (без ПДВ); податкова накладна №299 від 30.06.08р. на суму 30106,77грн. (ПДВ - 6021,35грн.), накладна ТМЦ №000271 від 30.06.08р. на суму 30106,77 (без ПДВ)

У відповідності з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На думку податкового органу визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - господарська діяльність, це будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною, суттєвою).

До перевірки позивачем представлено господарські податкові накладні, договір на надання послуг на підставі яких, підприємством віднесено вартість послуг до складу валових витрат. Інші документи, які б підтверджували використання в в господарській діяльності отриманих послуг (оренди) для перевірки не представлено (підприємство за перевіряємий період є збитковим, тому доцільність орендувати офісне приміщення в центрі м.Києва не доведена). Позивачем задекларовано від'ємне та нульове значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І - III квартали 2008 року.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці. Тобто, лише витрати, які прямо передбачені Законом, що використовувалися для забезпечення господарської діяльності підприємства. Визначальною ознакою віднесення витрат на орендну плату до складу валових витрат вважається безпосереднє використання об'єкта оренди у господарській діяльності, а саме: у підготовці, організації та веденні виробництва, продажу продукції (робіт, послуг) та охороні праці.

Правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відповідно відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

При цьому слід зазначити, що терміни "витрати" і "валові витрати" не є тотожними в розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 Звіт про фінансові результати, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87, доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Відтак під господарською діяльністю слід розуміти процес виготовлення та реалізацію продукції, що спрямований на отримання прибутку.

При цьому, збиток визначається законодавцем як перевищення суми витрат над сумою Доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Оскільки в акті перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Сарненською МДПІ було зафіксовано факт настання при здійсненні позивачем господарської діяльності негативного фінансового результату - понесення збитків за перевіряємий період, орган податкової служби дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності визначення Позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток за порушення вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В позові просить відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов позивача підлягає до задоволення повністю.

Суд виходив з такого.

Як вбачається із матеріалів справи суб'єктом владних повноважень - Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2008р.

За результатами перевірки податковим органом складено акт № 61/23/00955704 від 17.02.2009р. (а.с.5-21).

На підставі даного акту 03.03.2009р. Сарненською МДШ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252340/0 про донарахування 55372,20 грн. податкового зобов'язання, з яких податок на прибуток підприємств - 42594,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 12778,20 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 03.03.2009р. було оскаржене ВАТ «Сарненський КХП» в порядку процедури адміністративного оскарження до Сарненської МДПІ. За наслідками розгляду первинної скарги Сарненською МДПІ було прийнято рішення від 31.03.2009р. № 4771/23, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 03.03.2009р. за № 0000252340/0 та направлено на адресу ВАТ «Сарненський КХП» податкове повідомлення-рішення від 31.03.2009р. за № 0000252340/1 про донарахування 55372,20 грн. податкового зобов'язання, з яких податок на прибуток підприємств - 42594,00грн., штрафні (фінансові) санкції - 12778,20 грн.

У подальшому ВАТ «Сарненський КХП» оскаржило податкове повідомлення-рішення від 31.03.2009р. за № 0000252340/1 до Державної податкової адміністрації в Рівненській області. За наслідками розгляду даної скарги ДПА в Рівненській області було прийнято рішення від 05.0б.2009р. № 10362/25-16/85 (із змінами від 11.08.2009р. № 14898/25-16/85), яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Сарненської МДШ від 03.03.2009р. № 000252340/0 (від 31.03.2009р. за № 000252340/1) в частині 22610,00 грн. податку на прибуток і 6 783,00 грн. штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині скасувала зазначене податкове повідомлення-рішення. На виконання даного рішення Сарненська МДШ надіслала ВАТ «Сарненський КХП» податкове повідомлення-рішення від 05.06.2009р. № 0000542340/2.

Рішенням Державної податкової адміністрації України № 7964/6/25-0115 від 14.08.2009р. залишено без змін податкове повідомлення-рішення Сарненської МДШ від 03.03.2009р. № 000252340/0 (від 31.03.2009р. за № 000252340/1) та рішення ДПА у Рівненській області від 05.06.2009р. № і0362/25-16/85 (із змінами від 11.08.2009р. № 14898/25-16 первинної скарги (податкове повідомлення-рішення від 05.06.2009р. № 0000542340/2), а скаргу ВАТ «Сарненський КХП»- без задоволення.

На виконання даного рішення Сарненська МДШ надіслала ВАТ «Сарненський КХП» податкове повідомлення-рішення від 14.08.2009р. № 0000542340/3 (а.с.21).

Податкове повідомлення-рішення від 14.08.2009р. № 0000542340/3 підлягає визнанню протиправним та скасуванню з огляду на таке.

В пункті 3.1.2. акта перевірки констатовано, що платником податку - ВАТ «Сарненський КХП» в порушення вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оприбуткуванню прибутку підприємств», зайво віднесено до складу валових витрат, витрати по послугах (оренді приміщення) в І кв. 2008 року в сумі 119826 грн., в II кв. 2008 року в сумі 90438 грн. та ІІІ кв. 2008 року в сумі 60527 грн.

На думку податкового органу це є підтвердженням того, що ВАТ «Сарненський КХП» даними діями зменшило імовірність отримання прибутку на підприємстві.

01 грудня 2007 року між TOB «Техно-Центр» (Орендодавець) та ВАТ «Сарненський КХП» (Орендар) було укладено договір на оренду частини нежилого приміщення, загальною площею 174,98кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 22 для використання у якості офісного приміщення на строк до 30.11.2010р. (а.с.32-34).

ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів», одним із основних видів діяльності якого є переробка зерна, виробництво комбікормів, оптова торгівля борошномельною продукцією, комбікормами та продуктами харчування, орендувало вказані вище приміщення для здійснення та координації господарської діяльності товариством у м.Києві і Київській області, пошуку покупців продукції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт Закону не визначає склад валових витрат та обмежень щодо віднесення до складу валових витрат платника податку, а лише визначає термін «валові витрати виробництва та обігу».

Витрати на оплату оренди офісного приміщення ВАТ «Сарненський КХП» відносив до складу валових витрат, керуючись пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який дозволяє платникам податку включати до валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За своїм змістом ця норма Закону передбачає як підставу для не включення до складу валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, не підтверджених документально.

Витрати на оплату оренди офісних приміщень в м.Києві підтверджені первинними бухгалтерськими документами: податковими накладними, господарськими накладними на сплату вартості оренди (а.с.35-59). Даний факт не заперечує також і податковий орган в акті перевірки. А отже, витрати на оплату оренди нежитлових приміщень належать до пов'язаних з продажем продукції (робіт, послуг).

Стаття 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині правил ведення податкового обліку не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат.

За своєю формою документи, на підставі яких ВАТ «Сарненський КХП» відносив орендні платежі до складу валових витрат відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 року N 88, де чітко визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили, та які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні, а саме: 1) назву документа (форми); 2) дату і місце складання: 3) назву підприємства, від імені якого складено документ; 4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; б) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.

Лише у тому разі, коли у пунктах 5.3 - 5.7 зазначеного вище Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, таке включення можна вважати неправомірним. В пунктах 5.3 - 5.7 вказаного Закону не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат вартості оренди нежитлових приміщень.

Нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Тобто наперед вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. На це вказує пункт 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Під час розгляду справи позивачем надано суду письмові докази в обґрунтування того, що оренда офісного приміщення за адресою м.Київ, вул.Воровського ,22 прямо пов'язана із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Зокрема суду надані копії договорів, які укладалися позивачем із покупцями зерна, муки, продуктів переробки зернових (а.с.71-86).

Таким чином, ВАТ «Сарненський КХП» не вчиняло порушень п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оприбуткуванню прибутку підприємств».

З огляду на викладене, Сарненська МДПІ дійшла до помилкового висновку, який не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, що підприємство завідомо декларує витрати, які не використовуються у господарській діяльності, так як дана операція пов'язана з орендою приміщення не призводить до отримання прибутку, у зв'язку з чим нібито було завищено валові витрати.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, Відповідач повинен довести правомірність визначених ним податкових зобов'язання та штрафних санкцій з податку на прибуток.

Поряд з тим, податковим органом не прийнято до уваги, що між ДП "Сарнимлин" ВАТ «Сарненський КХП» та Сарненською МДПІ мав місце аналогічний спір - в частині правомірності віднесення витрат на оплату оренди офісного приміщення до складу валових витрат, що стверджується судовими постановами місцевого господарського суду, апеляційного та касаційного судів (а.с.92-98).

Судовими рішеннями встановлено, що відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Тобто достатнім доказом для визначення факту користування платником податку приміщеннями для господарської діяльності є факт укладення договору оренди.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відносяться на позивача відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >Позов задовольнити повністю. <Текст >

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції від 14.08.2009 року № 0000542340/3 в повному обсязі з моменту прийняття.

Присудити на користь позивача Відкрите акціонерне товариство "Сарненський комбінат хлібопродуктів" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Юрчук М.І.

Постанова у повному обсязі складена 15.06.10р.