Постанова № 10091189, 13.05.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-912/10/1770

13 травня 2010 року 10год. 11хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Квятковський Я.А.

позивача: представник Савчин О.І.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Острозький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Здолбунівська об"єднана державна податкова інспекція Рівненської області

доПублічне акціонерне товариство Острозьке хлібоприймальне підприємство

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Острозький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Здолбунівської об"єднаної державної податкової інспекції Рівненської області звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства Острозьке хлібоприймальне підприємство податкову заборгованість на загальну суму 8648 грн. 92 коп.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, повністю підтримав позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2321,39 грн., заборгованість із збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 63,19 грн., плати за водокористування в сумі 292,34 грн., орендної плати за земельну ділянку в сумі 4762,16 грн., транспортного податку з юридичних осіб в сумі 175,18 грн., збору за забруднення навколишнього середовища в сумі 162,56 грн. та комунального податку в сумі 872,10 грн., всього в сумі 8648 грн. 92 коп.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав. Про причини неявки суд не повідомив. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. А відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.

12.05.2010 року представником відповідача через Відділ документального забезпечення суду подано письмове клопотання, в якому він просить суд:

- залучити до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Острозьку міську Раду, оскільки саме рішенням Острозької міської Ради та договором оренди земельної ділянки визначено обєкт та суму до оподаткування , що є предметом спору у даній адміністративній справі;

- витребувати у позивача копію договору оренди землі, на підставі якого здійснено нарахування земельного податку та акт приймання-передачі земельної ділянки ;

- витребувати у позивача розрахунок нарахованої пені та її підстави;

- витребувати у позивача повний (розгорнутий) витяг з картки особового рахунку відповідача в розрізі кожного податку за період з 01.01.2009 року по 19.03.2010 року.

Відповідно до ч.2 ст.53 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.

Предметом позову по справі є, зокрема, стягнення з відповідача - Публічного акціонерного товариства Острозьке хлібоприймальне підприємство узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю, яка виникла на підставі самостійно поданих відповідачем до податкового органу податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а не рішення ради, чи укладеного з нею договору оренди. Відповідно, Острозька міська Рада не являється стороною таких правовідносин, а отже і рішення у даній адміністративній справі не може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов'язки. З огляду на наведене, враховуючи думку осіб, які беруть участь у справі, вимоги ст.49, ст.51, ч.2 ст.53 КАС України, суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про залучення до розгляду у даній адміністративній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Острозької міської Ради.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. А частиною 1 ст.70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Заявлена до стягнення сума заборгованості Публічного акціонерного товариства Острозьке хлібоприймальне підприємство зі сплати орендної плати за землю виникла на підставі поданих останнім до податкового органу податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, згідно яких платником самостійно визначено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності. Відтак, договір оренди землі та акт приймання-передачі земельної ділянки не розцінюються судом, як належні докази по справі, оскільки вони жодним чином не можуть довести або ж спростувати обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідача. З огляду на наведене, враховуючи думку осіб, які беруть участь у справі, вимоги ст.ст. 69, 70 КАС України, суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про витребування у позивача копій документів.

Крім того, пп.16.1.1. п.16.1. ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. А згідно пп.16.4.1. п.16.4. ст.16 цього Закону, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Оскільки порядок нарахування пені та її розмір визначені нормами чинного законодавства, суд не вбачає доцільним витребовувати у позивача, відповідно до клопотання представника відповідача, розрахунок нарахованої пені та її підстави.

Також, в матеріалах адміністративної справи вже міститься повний (розгорнутий) витяг з картки особового рахунку відповідача в розрізі кожного податку, відтак, суд не вбачає доцільним витребовувати у позивача, відповідно до клопотання представника відповідача, вказані докази.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач - Публічне акціонерне товариство Острозьке хлібоприймальне підприємство зареєстрований юридична особа Острозькою райдерж-адміністрацією 18.08.1998 р., свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 за № 234632 (а.с.26), включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 18.08.1998 року, з присвоєнням ідентифікаційного коду 00955785 (а.с.27) та перебуває на обліку, як платник податків у Острозькому відділенні Здолбунівської ОДПІ з 18.08.1998 року за № 173 (а.с.28).

Станом на 25.02.2010 року згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у звязку з несплатою відповідачем податків та зборів згідно поданої податкової звітності і становить 8648 грн. 92 коп.,в тому числі:

- по податку на додану вартість в сумі 2321,39 грн.,

- по сплаті збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 63,19 грн.,

- по платі за водокористування в сумі 292,34 грн.,

- по орендній платі за земельну ділянку в сумі 4762,16 грн.,

- по транспортному податку з юридичних осіб в сумі 175,18 грн.,

- по сплаті збору за забруднення навколишнього середовища в сумі 162,56 грн.,

- по комунальному податку в сумі 872,10 грн.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією податкової декларації з податку на додану вартість № 6894 від 20.10.2009 року (а.с.5-6), копією податкової декларації з податку на додану вартість № 7886 від 20.11.2009 року (а.с.7-8), копією податкової декларації з податку на додану вартість № 9002619062 від 19.01.2010 року (а.с.9-10), копією податкової декларації з податку на додану вартість № 9002239807 від 18.12.2009 року (а.с.11-12), копією розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету № 9358 від 08.02.2010 року (а.с.13), копією розрахунку збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету № 7601 від 09.11.2009 року (а.с.14), копією розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища № 9359 від 08.02.2010року (а.с.15), копією розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища №7591 від 09.11.2009 року (а.с.16), копією податкового розрахунку земельного податку №778 від 02.02.2009 року (а.с.17), копією розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів № 1178 від 02.03.2009 року (а.с.18), копією податкового розрахунку комунального податку № 8797 від 19.01.2010 року (а.с.19), копією податкового розрахунку комунального податку № 1598 від 09.11.2009 року (а.с.20), копією податкового розрахунку збору за спеціальне водокористування № 8911 від 21.01.2010 року (а.с.21-22), копією податкового розрахунку збору за спеціальне водокористування № 7595 від 09.11.2009 року (а.с.23-24).

Згідно ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року, N1251-XII, податок на додану вартість, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) та податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, збір за спеціальне використання природних ресурсів та збір за забруднення навколишнього природного середовища належать до загальнодержавних та справляються на всій території України. Статтею 15 цього Закону встановлено, що комунальний податок належить до місцевих податків і зборів і механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів. Відповідно до п. 3 ч.1 ст.9 цього Закону, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно п. 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Доказів подання відповідачем уточнюючих розрахунків до податкових розрахунків та декларацій суду не надано.

Відповідно до пп.16.1.1. п.16.1. ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Однак, всупереч цьому, станом на 25.02.2010 року відповідачем не сплачено заборгованість в сумі 8648 грн. 92 коп., що підтверджується дослідженими у судовому засіданні копією довідки про заборгованість відповідача перед бюджетом (а.с.4) та копією облікової картки платника (а.с.43-61).

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, позивачем для відповідача були направлені податкові вимоги форми "Ю1" №1/23/7260 від 05.11.2009 року та форми "Ю2" №2/29/7978 від 08.12.2009 року (а.с.25), які на момент подання адміністративного позову у встановленому порядку не оскаржені та не задоволені.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 цього ж Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-XII від 04.12.1990 року, встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Острозьке хлібоприймальне підприємство до Державного бюджету України заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2321,39 грн.; до місцевого бюджету Оженинської сільської ради заборгованість із збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 63,19 грн., плати за водокористування в сумі 292,34 грн., орендної плати за земельну ділянку в сумі 4762,16 грн., транспортного податку з юридичних осіб в сумі 175,18 грн., збору за забруднення навколишнього середовища в сумі 162,56 грн. та комунального податку в сумі 872,10 грн., всього в сумі 8648 (вісім тисяч шістсот сорок вісім) грн. 92 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 14.05.10р.