Ухвала суду № 100910424, 02.11.2021, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 539/2521/19

Провадження №2/548/41/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2021 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол заяву ОСОБА_1 про відвід судді Хорольського районого суду Полтавської області Коновода О.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на сторні відповідачів ТзОВ «Центр-шина плюс» про визнання господарських угод недійсними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на сторні відповідачів ТзОВ «Центр-шина плюс» про визнання господарських угод недійсними.

До суду 02.11.2021 року надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Хорольського районого суду Полтавської області Коновода О.В., яка мотивована тим, що при поданні позову ОСОБА_1 , відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного процесуального кодексу України, були поставлені запитання, що мають значення для справи, іншим учасникам справи.

Крім того, при поданні позову ОСОБА_1 , відповідно до пункту 6 статті 177

Цивільного процесуального кодексу України, було заявлено клопотання про витребування

оригіналів оскаржених господарських договорів від 10 серпня 2016 року, 30 серпня 2016

року, 22 грудня 2016 року, 20 січня 2017 року та оригіналів банківських квитанцій від 04

і 05 травня 2017 і розрахункових квитанцій від 17 і 18 квітня 2017 року, від 21 квітня 2017

року, від 18 травня 2017 року.

Оскільки позовні вимоги обгрунтовані тим,що Відповідач 2 не підписував оскаржених

господарських договорів. ОСОБА_1 25.02.2020 року, заявлено клопотання про

призначення по справі почеркознавчої експертизи та витребування у Відповідача 2

вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків підпису.

Ухвалою від 08.02.2021 року в даній справі судом витребувані у Відповідача 1 оригінали оскаржених господарських договорів від 10 серпня 2016 року. 30 серпня 2016 року, 22 грудня 2016 року, 20 січня 2017 року та оригінали банківських квитанцій від 04 і 05 травня 2017 і розрахункових квитанцій від 17 і 18 квітня 2017 року, від 21 квітня 2017 року, від 18 травня 2017 року.

ОСОБА_1 15.05.2021 року направив до суду клопотання, в якому, за крім іншого, наголосив про невирішені питання заявлені в клопотаннях ОСОБА_1 від 25.02.2020 року щодо: призначення по справі почеркознавчої експертизи; зобов`язання ОСОБА_2 ОСОБА_3 надати до суду в формі заяв свідка вичерпні відповіді окремо на кожне питання по суті, заявлені ОСОБА_1 в позовній заяві та направлення копії цих відповідей на запитання ОСОБА_1 .

Таким чином, станом на 22.09.2021 року ОСОБА_1 були заявлені зазначені вище клопотання, що підтверджується матеріалами судової справи.

При цьому, Ухвала від 08.02.2021 року в даній справі щодо витребування у Відповідача 1 оригіналів оскаржених господарських договорів та інших документів ним не виконана.

Ухвалою Хорольського районного суду в Полтавської області від 22.09.2021 року в даній справі підготовче провадження у даній справі закрито та справу до судового розгляду призначено на 02.1 1.2021 року.

Подані зазначені вище клопотання ОСОБА_1 під час підготовчого засідання не були розглянуті.

Докази, витребувані Ухвалою від 08.02.2021 року в даній справі не отримані та судом взагалі не з`ясовувалось їх надання.

Подальший розгляд зазначених клопотань ОСОБА_1 під час розгляду справи по суті не відповідає змісту такої процесуальної стадії, оскільки, згідно із статтею 209 Цивільного процесуального кодексу України.

Крім того, ймовірний подальший розгляд зазначених клопотань ОСОБА_1 під час розгляду справи по суті призведе до безпідставного затягування розгляду справи та не буде сприяти правильному, своєчасному і безперешкодному розгляду справи по суті.

Таким чином, не розглянувши в підготовчому засіданні зазначені вище клопотання ОСОБА_1 , не з`ясувавши питання надання Відповідачем 1 витребуваних доказів, суддя Коновод О.В. порушив приписи статей 189, 197 Цивільного процесуального кодексу України, чим не надав можливості ОСОБА_1 реалізувати право у процесуальний спосіб отримати по справі необхідні докази, що в свою чергу призведе до упередженого розгляду справи.

Позивач, посилаючись на ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, просив його заяву про відвід задоволити, щоб уникнути упередженості головуючого Коновода О.В. при розгляді справи № 539/2521/19.

Ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Коновода О.В. та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що заявлений відвід є не обґрунтованим та немає об`єктивного підґрунтя для його задоволення.

Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно положень ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 , викладених останнім у заяві про відвід, видно, що позивач подав заяву про відвід у зв"язку з тим, що головуючим суддею в судовому засіданні, що мало місце 22 вересня 2021 року, були винесені ухвали, якими відмовлено у витребуванні доказів та призначенні судової судової інженерно - технічної експертизи, завершено проведення підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті. Саме через винесення вказаних процесуальних документів позивач має сумніви в об`єктивності та неупередженості судді та вбачає упереджене його ставлення до себе, як сторони по справі.

Суд, ознайомившись із заявою про відвід судді Коновода О.В., прийшов до висновку про безпідставність заявленого позивачем відводу, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, а інших, обґрунтованих та визначених законом підстав для відводу судді Коновода О.В. від розгляду даної цивільної справи, позивачкем не вказано.

Відповідно до ч.2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 259 ЦПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Ухвали можуть бути оформлені окремим документом або ж постановленні в протоколі судового засідання, тобто протокольна ухвала.

ЦПК України не містить імперативної норми щодо обов`язковості постановлення ухвали як окремого процесуального документу при вирішенні питання про відмову у задоволенні клопотання про виклик свідків.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Доводи ОСОБА_1 , викладені в заяві про відвід, за змістом якої він має сумніви в об`єктивності та неупередженості судді, не відповідають дійсності, є надуманими і нічим не підтверджені, і не свідчать про наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості, об`єктивності судді та унеможливлювали б ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі.

Доказів сумніватися в неупередженості та об`єктивності представлено не було, а доводи позивача зводяться до не погодження з процесуальними діями головуючого у справі.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина в конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об`єктивності, однобічності та неупередженості судді Коновода О.В. при вирішенні даної цивільної справи.

За таких обставин суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленого відводу, а тому заява ОСОБА_1 про відвід задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 36, 37, 39, 40, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Хорольського районого суду Полтавської області Коновода О.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на сторні відповідачів ТзОВ «Центр-шина плюс» про визнання господарських угод недійсними, за безпідставністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : О.В. Коновод