Рішення № 100905876, 02.11.2021, Приморський районний суд м. Одеси

02.11.21

Справа № 522/6710/21

Провадження № 2/522/6319/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Свяченої Ю.Б.,

за участі секретаря судового засідання – Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить зняти арешт, накладений Постановою Приморського відділу ДВС ОМУЮ №49326305 від 04.11.2015 року на 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 04.11.2015 року постановою Приморського ВДВС ОМУЮ № 49326305 було накладено арешт по виконанню виконавчого листа №2-752/11, виданого 23.05.2012 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» грошових коштів. Факт того, що позичальник не виконує свої зобов`язання перед Банком став підставою для накладення арешту на майно Майнового поручителя, яким є ОСОБА_1 , а саме на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Позивачеві на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 23.05.1994 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів. На даний час вищевказана квартира повністю належить Позивачеві на праві приватної власності у зв`язку із отриманням в порядку спадкування 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, через накладення арешту на майно, яке належить Позивачеві на праві приватної власності, ОСОБА_1 не може вільно володіти, користуватися, розпоряджатися майном на власний розсуд.

Ухвалою від 15 квітня 2021 року по справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 26 липня 2021 року.

26 липня 2021 року у судове засідання з`явилася позивач, у зв`язку з неявкою представника відповідача, судове засідання відкладено на 02 листопада 2021 року.

З 30 серпня 2021 року по 20 вересня 2021 року суддя Свячена Ю.Б. знаходилася у щорічній відпустці.

У судове засідання 02 листопада 2021 року з`явилася позивач, позов підтримала, просила задовольнити. Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, приходить до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до згідно листа від 15.09.2021 року Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), згідно бази даних АСВП (спец-розділ) на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження ВП № 49326305 по виконанню виконавчого листа № 2-752/11 від 23.05.2012, виданого Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області про стягнення грошової суми у розмірі 554682,54 грн. з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання, АДРЕСА_2 на користь АТ «ОТП Банк». 28.03.2017 року державним виконавцем Відділу була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувану на підставі п. 2 статті 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника є заходом з примусового виконання рішення.

Згідно п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону, чинній на той час), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Отже, в даному випадку, виконавчий лист повернутий стягувачеві як невиконаний, що свідчить про наявність у боржника зобов`язань виконати рішення суду.

Позивач належних доказів виконання вказаного рішення суду не надала.

Частинами 1, 2 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, суд вважає, що у зв`язку з відсутністю доказів виконання ОСОБА_1 рішення суду, за яким 23.05.2012 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області видано виконавчого листа № 2-752/11 про стягнення грошової суми у розмірі 554682,54 грн. з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк», продовжують існувати обставини, які передбачені законом для забезпечення примусового виконання рішення суду (арешт майна), а тому підстави для зняття цього арешту відсутні.

За таких обставин, суд доходить висновку про необгрунтованість позову ОСОБА_1 та залишає позов без задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення суду складено 02 листопада 2021 року.

Суддя: Ю.Б.Свячена