Рішення № 10090067, 21.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.10                                                                                 Справа № 6/189

За позовом

Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Слов’яносербського відділення № 5449, смт. Слов’яносербськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДонАгро”, с. Кримське Слов’яносербського району Луганської області

про стягнення 117 312 грн. 08 коп.

                                                                       Суддя Василенко Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача –Насекін С.Ю., дов. № 370 від 15.02.10,

від відповідача –Худяков В.І., паспорт серії ЕМ № 857263 від 17.01.01;

в с т а н о в и в

Суть спору: позивачем заявлена вимогу про стягнення з відповідача 117 312 грн. 08 коп., в тому числі: заборгованість по сплаті процентів в сумі 10 889 грн. 81 коп., пеня за прострочення погашення кредиту в сумі 102 010 грн. 00 коп., пеня за прострочення погашення процентів в сумі 4 412 грн. 27 коп.

Позивачем до суду надано заяву, за якою останній просить суд прийняти заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, в межах розміру суми позову.

Згідно ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.3 Роз’яснення Вищого господарського суду від 23.08.1994р. № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Так, позивачем не наведено обґрунтування та не надано докази про те, що невжиття заявлених заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

За таких обставин, вимога позивача про вжиття заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, в межах розміру суми позовну задоволенню не підлягає.

          Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, за яким останній визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представника позивача суд прийшов до наступного.

Між Відкритим акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” в особі філії – Слов’яносербського відділення № 5449 (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДонАгро” (відповідач), укладено договір невідновлюваної кредитної лінії № 9 від 11.03.09 з лімітом видачі кредиту в розмірі 430 000 грн. 00 коп.

За період з 12.03.08 по 26.05.08 з кредитного рахунку № 20622303027209 відповідачу видано кредит в розмірі 430 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з кредитного рахунку № 20622303027209.

Положеннями кредитного договору передбачено наступне: кредит надається у вигляді невідновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном звернення не пізніше 10.03.09, а також сплатою процентів за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору кредит надається траншами з позичкового рахунку безготівковому порядку на проведення весняно-польових робіт з погашенням загального розміру кредиту в наступні строки: у вересні 2008 р. - 50 000 грн. 00 коп., у жовтні 2008 р. - 50 000 грн. 00 коп., у листопаді 2008 р. - 50 000 грн. 00 коп., у грудні 2008 р. - 50 000 грн. 00 коп., у січні 2009 р. - 100 000 грн. 00 коп., та останнє погашення в сумі 130 000 грн. 00 коп. здійснити не пізніше 10.03.09.

Як встановлено кредитним договором відповідач виконав свої зобов'язання у вересні та жовтні 2008 р. в повному обсязі, але в листопаді 2008 р. не було сплачено чергових платежів на суму 50 000 грн. 00 коп. Тому, було прийнято рішення про перенесення строку платежів з листопада та грудня 2008 р. в сумі 100 000 грн. 00 коп. на лютий 2009 р. та останнє погашення в сумі 230 000 грн. 00 коп. здійснити не пізніше 10 березня 2009 р., про що укладено додаткову угоду № 3 від 01.12.08.

У зв'язку з неможливістю відповідачем здійснити погашення заборгованості у січні та лютому 2009 р., було прийнято рішення про перенесення строку платежу за кредитом в сумі 100 000 грн. 00 коп. на березень 2009 р., та останнє погашення в сумі 230 000 грн. 00 коп. здійснити не пізніше 30 квітня 2009р. що було укладено додаткову угоду № 4 від 27.02.2009 р.

Зазначеною додатковою угодою внесено зміни до п. 6.1.1 Кредитного договору, в результаті яких, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом відповідач зобов'язується сплатити на користь позивача пеню (у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У зв'язку з неможливістю відповідача здійснити погашення заборгованості у березні 2009 р., було прийнято рішення про перенесення строку платежу за кредитом в сумі 330 000 грн. 00 коп., та здійснення останнього погашення кредиту в суму 330 000 грн. 00 коп. не пізніше 30 квітня 2009 р., про що укладено додаткову угоду № 5 від 01.04.09.

Проте, відповідачем до 01.05.09 не було виконано зобов'язання згідно договору та було сплачено кредиту в розмірі 330 000 грн. 00 коп. Разом з тим, відповідачем не було сплачено процентів за користування кредитом в березні 2009 р. в сумі 5965 грн. 20 коп. та в квітні 2009 р. в сумі 6238 грн. 36 коп., а усього на суму 12 203 грн. 56 коп.

В результаті чого позивачем прийнято рішення про звернення стягнення на заставлене рухоме майно (іпотеку) майнового поручителя відповідача шляхом вчинення виконавчого напису договорі іпотеки нерухомого майна.

11.06.09 звернуто стягнення на заставлене нерухоме майно майнового поручителя Кутько В.Ф. шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусу на суму 346 547,91 грн. на підставі чого ВДВС Слов'яносербського РУЮ 12.06.2009 р. відкрито виконавче провадження.

15 жовтня 2009 р. ТОВ «ДонАгро»погашено кредиту в розмірі 40 000,00 грн.

Станом на 29.04.10 розмір невиконаного зобов'язання відповідача за кредитним договором складав: 418 559 грн. 01 коп., в тому числі: прострочена заборгованість по сплаті кредиту - 290 000,00 грн., прострочена заборгованості по сплаті процентів - 12 203,56 грн., пеня - 116 355,45 грн.

Зазначене нерухоме майно було реалізовано 29.04.2010 р. відділом Державної виконавчої служби Слов'яносербського РУЮ. Розмір вирученої грошової суми від реалізації заставленого нерухомого майна складало 291 313,75 грн., яка була перерахована позивачу в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором, а саме: повне погашення простроченої заборгованості по сплаті кредиту - 290 000,00 грн. часткове погашення простроченої заборгованості по сплаті процентів - 1313,75 грн.

Отже, розмір невиконаного відповідачем зобов'язання, після отримання позивачем коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки станом на 30.04.10 складав -27 245,26 (Сто двадцять сім тисяч двісті сорок п'ять) гривень 26 коп. в тому числі:

- прострочена заборгованості по сплаті процентів - 10889, 81 грн.

- пеня, нарахована за прострочення погашення кредиту - 111 910, 00 коп.

-          пеня нарахована за прострочення погашення процентів - 4445,45 грн.

30.04.10 відповідачу було направлено претензію з вимогою сплатити в 30-ти денний строк заборгованість в розмірі 127 245 грн. 26 коп., проте відповідачем погашення заборгованості в добровільному порядку не здійснено.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання зобов’язань за договором невідновлюваної кредитної лінії № 9 від 11.03.09 не надав.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання вимог договору відповідачу було видано кредит в сумі 430 000 грн. 00 коп., у зв’язку з частковим виконанням зобов’язання за договором за відповідачем залишилась заборгованість у сумі 117 312 грн. 08 коп., в тому числі: заборгованість по сплаті процентів в сумі 10 889 грн. 81 коп., пеня за прострочення погашення кредиту в сумі 102 010 грн. 00 коп., пеня за прострочення погашення процентів в сумі 4 412 грн. 27 коп.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Частиною 5 ст. 78 ГПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

При розгляді справи, судом встановлено, що дії відповідача при визнанні позову не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

           Виходячи з викладених підстав, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 78, 82, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДонАгро”, с. Кримське Слов’яносербського району Луганської області, вул. Леніна, 83, код 31996422 на користь:

- Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії – Слов’яносербського відділення № 5449, смт. Слов’яносербськ Луганської області, вул. Леніна, 68, код 02786476 заборгованість по сплаті процентів в сумі 10 889 грн. 81 коп., пеня за прострочення погашення кредиту в сумі 102 010 грн. 00 коп., пеня за прострочення погашення процентів в сумі 4 412 грн. 27 коп.., витрати зі сплати державного мита у сумі 1 713 грн. 12 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 25.06.2010р.

Суддя                                                                                          Т.А. Василенко

Помічник судді                                                                      Т.В. Цибулько