ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23.06.10 р. Справа № 41/87
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Донецького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Екопродукт”, м. Донецьк
про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення земельного законодавства, у розмірі 27080,00 грн.
При участі представників:
від позивача: Руденко А.О. – довіреність від 11.01.2010 №02-4051
від відповідача: Богатирьков А.В. – довіреність від 14.06.2010р., Череповський О.В. - директор
В судовому засіданні оголошувалась перерва
з 15.06.2010 року до 13:30 год. 23.06.2010 року
СУТЬ СПОРУ:
Донецький міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Екопродукт”, м. Донецьк про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення земельного законодавства, у розмірі 27080,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 96, 211 Земельного кодексу України, ст. 3, 5, 40, 68, 69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та ст. 2, 35, 56 Закону України „Про охорону земель” здійснено засмічення земельної ділянки (її ґрунтового покрову) площею 200 кв.м. відходами 4 категорії небезпеки (відпрацьованими автомобільними шинами), об’єм яких складає 105 куб.м., чим заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 27080 грн.
Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем не доведено, що шкоду заподіяно протиправною поведінкою саме відповідача, оскільки територія, на якій знаходиться тепличне господарство ТОВ «ЕКОПРОДУКТ» раніше належала шахті Пролетарська-Південна, та на наведеній території є декілька завалених сміттям шурфів, з чого можна зробити висновок, що ця територія була засмічена і забруднена відходами гірничого виробництва ще багато років тому.
Відповідачем зазначено, що договір суборенди між ТОВ „Екопродукт” та ТОВ „Овочі” від 24.05.2007 року був укладений для функціонування тепличного господарства; котельня, що була на орендованій території, могла забезпечити теплом не більше 0,1 га теплиці, та, з огляду на таке, позивачем було придбано установку „Константа”, яка переробляє, зокрема, б/у автошини. Відповідачем пояснено, що, оскільки автошини використовуються для роботи установки „Константа”, вони є сировиною, а не відходами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області в період з 13.11.2009 року по 25.11.2009 року проведено позапланову перевірку виконання природоохоронного законодавства на ТОВ „Екопродукт”, результати якої викладені в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.11-25.11.2009 року (надалі – акт перевірки).
Перевіркою встановлений та в акті перевірки зафіксований факт розташування на території підприємства на земельній ділянці 200 кв.м., вкритій родючим шаром ґрунту без наявності твердого покриття, відпрацьованих автомобільних шин (промислових відходів, 4-го класу небезпеки) об’ємом (150т) 105 куб.м., що є засміченням земельної ділянки та є порушенням ст.ст. 91, 96, 164 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України „Про охорону земель”.
Одночасно, 13.11.2009 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій було складено акт № 170/1 обстеження засміченої земельної ділянки, до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ „Екопродукт” від 13.11-25.11.2009 року, з якого вбачається розташування на території підприємства на земельній ділянці, вкритій родючим шаром ґрунту без наявності твердого покриття, відпрацьованих автомобільних шин площею 200 кв.м., об’ємом 105 куб.м., що є засміченням земельної ділянки (ст.ст. 91, 96, 164 Земельного кодексу України).
За результатами виявленого порушення 27.11.2009 року відповідачу видано припис №11/170, яким приписано ліквідувати та не допускати засмічення земель відходами.
На підставі акту перевірки, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року, головним спеціалістом – державним інспектором відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Макіївському регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області було здійснено розрахунок відшкодування шкоди, нанесеної Державі від засмічення відповідачем земель, відповідно до якого розмір шкоди складає 27080,00 грн.
Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Статтею 55 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” обумовлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.
Визначення терміну „відходи” наведено у ст. 1 Закону України „Про відходи”. За приписами цієї статті, відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Згідно з п. “з” ст. 17 Закону України “Про відходи” від 05.03.1998 р. № 187/98-ВР суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.
Вимоги щодо зберігання та видалення відходів закріплені в ст. 33 цього ж закону. За приписами цієї норми зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.
Статтею 35 Закону України „Про охорону земель” визначено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено вимоги ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст. 40, 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 17, 33 Закону України „Про відходи”, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.11-25.11.2009 року.
Як зазначалось, відповідачем пояснено суду, що, оскільки автошини використовуються для роботи установки „Константа”, вони є сировиною, а не відходами.
Проте, такі посилання відповідача суд до уваги не приймає з огляду на те, що, як вбачається з технічних умов установки „Константа-6”, наведена установка призначена для переробки відходів деревини, пластмасових відходів та відходів, що містять резину, з отриманням, зокрема, рідкого палива.
Тобто, з наведених технічних умов вбачається, що, установка „Константа” передбачена для переробки відходів, якими, у даному випадку, є використані автомобільні шини.
Дослідження зазначених технічних умов установки „Константа-6” дозволяє зробити висновок, що вона є устаткуванням призначеним саме для утилізації відходів, зокрема, використаних автомобільних шин, як відходів, що містять резину. Тому використані автомобільні шини, визначені в ході перевірки як предмет засмічення земельної ділянки, цілком підпадають під визначення терміну „відходи”, як то передбачено наведеною ст. 1 Закону України „Про відходи”.
Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов’язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.
Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Як зазначалось, у зв’язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року, було здійснено розрахунок відшкодування шкоди, нанесеної Державі від засмічення відповідачем земель, відповідно до якого розмір шкоди складає 27080,00 грн.
Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності (п. 1.2. Методики)
Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Сума збитків в розмірі 27080,00 грн. не сплачена відповідачем на день подання позову і заявлена прокурором до стягнення.
Суму збитків прокурор просить стягнути на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету Макіївської міської ради.
В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, ст.ст. 40, 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 17, 33 Закону України „Про відходи”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Донецького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Екопродукт” про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення земельного законодавства, у розмірі 27080,00 грн. – задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Екопродукт” (83016, м. Донецьк, вул. Кірова, 45, ЄДРПОУ 31959621) на рахунок спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища Макіївської міської ради (п/р 31516921700065 в УДК м. Макіївка, ЄДРПОУ отримувача 34686736, МФО 834016, код бюджетної класифікації 24062100) шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення земельного законодавства, у розмірі 27080,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Екопродукт” (83016, м. Донецьк, вул. Кірова, 45, ЄДРПОУ 31959621) на користь Державного бюджету державне мито в сумі 270,80 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Екопродукт” (83016, м. Донецьк, вул. Кірова, 45, ЄДРПОУ 31959621) на користь Державного бюджету України (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, Отримувач : УДК у Київському районі м. Донецька, код бюджетної класифікації 22050003) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.
Суддя
Судове рішення № 10089843, Господарський суд Донецької області було прийнято 23.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 41/87. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: