Рішення № 100897818, 08.11.2021, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/661/21

Провадження № 2/378/251/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2021 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в смт. Ставище справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною позовною заявою звернулося АТ «Універсал Банк» з посиланням на те, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ «Універсал Банк», в зв`язку з чим 20 листопада 2017 року підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг та отримав кредит у розмірі 60000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконує, у зв`язку з чим станом на 15 березня 2021 року має заборгованість за тілом кредиту 121135,36 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» вказану заборгованість за кредитним договором та сплачений ними судовий збір.

Ухвалою судді Ставищенського районного суду від 10 вересня 2021 року відкрито провадження в справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 39).

Представник позивача в судове засідання не прибув, АТ «Універсал Банк» направило до суду клопотання про розгляд справи без участі представника (а.с. 32) та письмові пояснення на відзив (а.с. 118-127), де зазначено, що відповідач, підписуючи Анкету-заяву від 20 листопада 2021 року, підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг та просив відкрити поточний рахунок у гривні на своє ім`я і встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку відповідно до умов Договору, що засвідчив своїм підписом. Саме в умовах, Тарифах, Паспорті споживчого кредиту записана процентна ставка, пеня, комісія. Договір є обов`язковим до виконання. У Анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях, підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або Банком з використанням електронного цифрового підпису. Відсутність підпису боржника на паперовому екземплярі Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифів за карткою Monobank, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорті Споживчого кредиту «картка мonobank» не свідчить про неукладеність договору про споживчий кредит. Правова природа договору приєднання полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них. Боржник висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку шляхом застосування клієнтом та Банком електронного підпису при першому вході у застосунок «Мonobank». Твердження боржника про відсутність ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, про відсутність повідомлення про сукупну вартість кредиту умови кредитування є спробою приховати фактичні обставини справи та спростовуються накладеним у застосунку «Monobank» боржником електронним підписом про згоду з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту при першому вході у застосунок «Monobank». У випадку коли особа не згодна з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку «Monobank» шляхом накладення електронного підпису, тоді застосунок «Monobank» не переходить на наступний етап входу у головне меню застосунку «Monobank». Проведення будь-яких операцій без такого підтвердження не є можливим. Тобто лише шляхом попереднього погодження з Умовами і правилами надання банківських послуг можливий вхід у головне меню застосунку «Monobank» та подальше проведення банківських операцій і у тому числі отримання кредиту. Без погодження у мобільному застосунку «Monobank» з Умовами і правилами надання банківських послуг не є можливий вхід у головне меню застосунку «Monobank» жодна особа не може перейти далі у головне меню застосунку. Без переходу у головне меню застосунку жодна особа не має технічної можливості проводити будь-які фінансові операції, у тому числі отримання кредиту у вигляді кредитного ліміту. Використання кредитних коштів боржником підтверджується випискою.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 117) направив до суду відзив на позовну заяву (а.с. 49-65), в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що надана банком копія Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг у Універсал Банку (Монобанку) не містить вказівки на волевиявлення позичальника укласти саме кредитний договір, а не Договір банківського обслуговування (про який прямо зазначено у Анкеті-заяві), та погоджені сторонами істотні умови такого договору: його предмет (суму кредиту), ціну (процентну ставку та абсолютне значення подорожчання кредиту для споживача), строк та інші істотні умови кредитного договору. З даної Анкети-заяви та інших наданих банком документах не вбачається погоджених сторонами умов кредитування у письмовій формі (суми кредиту, номеру і строку дії кредитної картки), тому проценти і неустойка не можуть бути стягнуті з відповідача, а тільки може бути стягнута сума коштів банку, фактично видана відповідачу, в межах строків позовної давності. Також, в Анкеті-заяві вказано конкретно про укладення Договору про надання банківських послуг, а не кредитного договору. Анкета-заява не містить відомостей про бажання відповідача отримати будь-який кредит та взагалі кредитну картку. Сам факт того, що відповідач користувався послугами Банку на умовах Договору про надання банківських послуг не може тлумачитись як визнання відповідачем заборгованості чи конкретних кредитних зобов`язань (процентної ставки, неустойки), встановлених Банком в односторонньому порядку, оскільки не кожен клієнт Банку є його боржником. Надані Банком Витяг з Тарифів, Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи АТ «Універсал Банк» та Паспорт споживчого кредиту також є документами, виданими Банком в односторонньому порядку, і не містять підпису позичальника ні про погодження таких умов, ні про взагалі ознайомлення з ними. Паспорт споживчого кредиту, який є обов`язковий до підписання згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», відповідачу ніколи не надавався. Надані Банком зразки витягів з його внутрішніх документів не можуть вважатись частинами укладеного договору, тому що не підписані сторонами. Тому позивачем не доведено факт укладання Кредитного договору ні у письмовій формі, ні у формі електронного документа. Крім того, для підтвердження вказаної заборгованості Банк додав до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором (додаток до позову), який не є їх доказом, оскільки не належить до засобів доказування, передбачених ст. 76 ЦПК України, і не є первинним бухгалтерським документом. Позивачем не подано жодного доказу на підтвердження факту взагалі видачі картки відповідачу, строку її дії, видачі кредитного ліміту та існування заборгованості у заявленому позивачем розмірі. Позивач сам зазначає у позовній заяві, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 60000 грн., однак заявляє позовні вимоги про стягнення тіла кредиту у розмірі 121135,36 грн., що є неможливим, оскільки відповідач не міг витратити більше кредитних коштів, ніж йому було надано Банком. Позивачем не надано належних та допустимих доказів видачі позичальнику кредиту, а саме: не було надано кредитного договору з погодженими у письмовій формі умовами, меморіальний ордер чи інший первинний бухгалтерський документ, що підтверджує перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника, рішення Банку про встановлення відповідачу кредитного ліміту, заяву на видачу готівки з позичкового рахунку позичальника чи будь-яких інших про фактичне отримання позичальником коштів Банку, і саме за кредитним договором, а не просто за договором про надання банківських послуг, виписки про рух коштів по рахунку, інших доказів кредитних правовідносин.

Суд, розглянувши матеріали справи, та дослідивши письмові докази, вважає, що в позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1 ст.638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень (ч. ч. 1,3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що відповідач з метою отримання банківських послуг на офіційному веб-сайті АТ «Універсал Банк» заповнив і підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг (а. с. 8). Підпис анкети-заяви здійснений відповідачем за допомогою аналогу власноручного підпису, тобто факсимільного відтворення власного підпису за допомогою засобів електронного копіювання. Вказана анкета-заяви в такому ж порядку (факсимільне відтворення підпису) підписана представником банку Цинцар А.О., яка здійснила ідентифікацію та верифікацію клієнта.

Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи ОСОБА_1 , зокрема дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта останнього, які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді.

У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Також, відповідач вказав, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомлений, складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати умови вказаного договору.

У п.6 Анкети-заяви відповідач вказав, що просить вважати наведений у анкеті-заяві зразок його власноручного підпису або його аналоги, а також електронний цифровий підпис, обов`язковими та засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем у вигляді послідовності ряду цифр, який буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно договору. Відповідач підтвердив в анкеті-заяві, що усі наступні правочини, у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень можуть вчинятися ним та банком з використанням електронного цифрового підпису, а усе листування щодо цього договору здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали.

Окрім того, на підтвердження своїх вимог позивачем надано Умови обслуговування рахунків фізичної особи з додатками у вигляді Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорта споживчого кредиту, які містять інформацію про їх підписання електронним цифровим підписом обома сторонами договору.

Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Крім того, довідка про наявність рахунку від 19.10.2021 (а. с. 138), розрахунок заборгованості (а. с. 6-7), виписка про рух коштів по картці (а. с. 128-137) та довідка про розмір кредитного ліміту (а. с. 140), які підтверджують викладені у позові обставини щодо використання відповідачем в період з 2 грудня 2017 року по 1 березня 2020 року кредитних коштів на суму 121135,36 грн. та поповнення карткового рахунку (останнє поповнення - 31 жовтня 2019 року) . Дана обставина спростовує заперечення відповідача у відзиві щодо укладення ним кредитного договору, видачі кредиту та використання кредитних коштів.

Отже, наведені обставини доводять факт звернення відповідача до банку та отримання ним кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов`язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит».

Суд також звертає увагу, що розрахунок боргу є зрозумілим та доступним, в тому числі містить усю необхідну інформації щодо періоду та розміру виникнення боргу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість по кредитному договору в сумі 121135,36 грн.

Судовий збір в сумі 2270 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 1049, 1050 ч. 2, 1054 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-83, 141, 259, 263-265, 268, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 20 листопада 2017 року в розмірі 121135 (сто двадцять одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 36 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Т. Н. Скороход