Ухвала суду № 100897666, 03.11.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/3997/20

Провадження №1-і/367/5/21

УХВАЛА

Іменем України

03 листопада 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шаповала О.О.,

прокурора Рули І.О.,

перекладача Донадзе М.В.,

захисника Бегейовича Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені в порядку, передбаченому п. 20-5 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України, клопотання прокурора Київської обласної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263 КК України, -

в с т а н о в и в :

01 листопада 2021 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшло клопотання прокурора Київської обласної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263 КК України.

У клопотанні прокурор просить: продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб.

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019110200004451 від 17.09.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано як: участь в озброєній банді з метою нападу на окремих осіб, а також вчинюваних нею нападах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 257 КК України; напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством та погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненим особою, яка раніше вчиняла розбій, поєднаний з проникненням у житло та інше приміщення, спрямованому на заволодіння майном в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України; придбання та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Прокурор у клопотанні зазначає, що причетність до вчинення кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_1 обґрунтовується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів.

Також, прокурор вказує, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 07 вересня 2021 року строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено до 05 листопада 2021 року включно.

Підставами для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , прокурор вказує наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави стороні обвинувачення звернутися з клопотанням до суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений ОСОБА_1 , не будучи ізольованим від суспільства, може переховуватись від суду, прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 15 років із конфіскацією майна, а відтак наявні всі підстави вважати, що без продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_1 під острахом отримання максимального покарання, може переховуватися від суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження які визначені у ст. 2 КПК України.

Існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, прокурор обґрунтовує тим, що під час вчинення ряду розбійних нападів на потерпілих, нападниками було викрадено грошові кошти, ювелірні вироби та інші речі, місцезнаходження яких на даний час не встановлене. З урахуванням викладеного наявні всі підстави вважати, що без продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_1 може вжити заходів, які в подальшому унеможливлять відшукання вказаного вище майна.

Існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження у зв`язку з розшуком останніх, прокурор обґрунтовує тим, що з урахуванням відомих обставин вчинення розбійних нападів на потерпілих, тісних та дружніх відносин між усіма учасниками організованої озброєної групи банди, частина на даний час яких знаходиться у розшуку, відсутністю в органу досудового розслідування інформації щодо місця їх перебування, є достатньо підстав вважати, що без продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , останній може незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших осіб, зокрема на тих, яких оголошено в розшук.

Існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор обґрунтовує тим, що відповідно до характеризуючих даних, ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення. Зазначені факти можуть свідчити про те, що ОСОБА_1 має стійку схильність до вчинення злочинів, а відтак без продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, прокурор вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов`язків і дотримання останнім належної процесуальної поведінки, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.

01 листопада 2021 року дане клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 передане згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями судді Кравчук Ю.В., на підставі п. 20-5 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити клопотання, захисник заперечив проти клопотання, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність правових підстав для задоволення клопотання, зокрема, відсутність обґрунтованого обвинувачення та ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, просив змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або заставу, обвинувачений підтримав позицію захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , виходячи із наступних підстав.

Згідно із пунктом 20-5 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України, тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження строків тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263 КК України, одружений, має постійне місця проживання та малолітню дитину на утриманні, відносно нього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого закінчується 05 листопада 2021 року.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу передбачені п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні на час розгляду справи судом. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, максимальне покарання за вчинення яких передбачено у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинене, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема грошових коштів, ювелірних виробів та інших речей, які були здобуті злочинним шляхом та не відшукані правоохоронними органами, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження по даному кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення. Так, на теперішній час судом ще не допитано потерпілих та свідків по даному провадженню, органами досудового розслідування на даний час не встановлено місцезнаходження інших підозрюваних матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та судом враховується, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів організованою групою осіб.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги наявність ризиків передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися після розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці проживання, що у своїй сукупності свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, суддя приходить до висновку про доведення прокурором обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.

Враховуючи, що стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених даних, які б на теперішній час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, суд приходить до висновку, що сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, свідчить, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Доводи сторони захисту не спростовують обґрунтованості необхідності та виправданості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не містять відомостей про обставини, які не були враховані під час вирішення питання про обрання та продовження строку його дії під час досудового слідства та судового розгляду.

Виходячи з наведеного, суд продовжує дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки інший, більш м?який запобіжний захід не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків.

З огляду на викладене, керуючись, ст. ст. 176-178, 183, 199, 331 КПК України, п. 20-5 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Клопотання захисника Бегейовича Р.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або заставу - залишити без задоволення.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою обчислювати з 03 листопада 2021 року по 01 січня 2022 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ю.В. Кравчук