Вирок № 100892686, 08.11.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/5634/19

№ провадження 1-кп/646/462/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Демченко С.В.,

за участю прокурора – Артюх Г.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань – Хілінський М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220060001704 від 08.07.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, який має малолітню дитину 2014 року народження, офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 1) 20.11.2020 Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

У С Т А Н О В И В:

07 липня 2019 року близько 23 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні кафе ПП « ОСОБА_2 » за адресою: м. Харків, вул. Вернадського, 12, діючи з раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав зі столу в кафе ПП « ОСОБА_2 » мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 5 Black 3/32 GB, model: НОМЕР_1 , чорного кольору, IMEI-1 НОМЕР_2 ; IMEI-2 НОМЕР_3 , вартість якого становить 2660 гривень, який належав ОСОБА_3 , після чого покинув місце події, чим завдав потерпілому майнову шкоду на суму 2660 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

На підставі ст. 325 КПК України за погодженням із учасниками судового провадження судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого, який надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та просив призначити покарання на розсуд суду.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного, а саме: дату, час, місце, спосіб, форму вини і спрямованість умислу, мотив злочину, його наслідки, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, визнає їх доказаними у судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати у повному обсязі докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження відповідно до положень ч. 3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, дослідженням матеріалів експертиз, речових доказів та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченої, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів у частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий вироком Київського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2020 року до 150 годин громадських робіт, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виразилось в усвідомленні ним своєї провини та засудженні своєї протиправної поведінки.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку, обставини вчинення кримінального правопорушення, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані, які характеризують його особу, його вік та стан здоров`я, репутацію те, що матеріальна шкода потерпілому відшкодована у повному обсязі, однак, бере до уваги й той факт, що він офіційно не працевлаштований, тобто джерела доходу не має, тому йому не може бути призначено покарання у виді штрафу, крім того, раніше судимий, покарання за вироком Київського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2020 року у виді 150 годин громадських робіт не відбув, наразі у провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України.

Суд, з урахуванням вищезазначених обставин, визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинувачуваного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді арешту в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, яке йому належить відбувати реально, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, що можливо лише в умовах ізоляції останнього від суспільства.

За змістом ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1-3 цієї статті. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

На теперішній час ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2020 року, яким останнього засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт. Вказаний вирок набрав законної сили.

Як слідує з довідки начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області Віхляєвої В. від 27 вересня 2021 року ОСОБА_1 засуджений вироком Київського районним судом м. Харкова від 20 листопада 2020 року за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 150 годин громадських робіт, станом на 27 вересня 2021 року відбув покарання за вказаним вироком - 68 годин громадських робіт, невідбута частина становить 82 години.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт.

З урахуванням положень п.4 ч.1 ст.72 КК України невідбута частина покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2020 року, що становить 82 годин громадський робіт відповідає 10 дням арешту.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення до постановлення вироку Київського районного суду м.Харкова від 20 листопада 2020 року, тому остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначити згідно з ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно призначити остаточне покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України та визначити йому за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2020 рок, у більш суворим, призначеним цим вироком, та остаточно призначити покарання у виді 2 місяців арешту.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Витрати на залучення експерта суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 349, 373-374, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 2 (двох) місяців арешту.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2020 року, більш суворим покаранням призначеним за вказаним вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) місяців арешту.

На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України в строк остаточного покарання ОСОБА_1 зарахувати частково відбуте ним покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2020 року у виді 68 години громадських робіт, як таке, що відбуте.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання в порядку виконання вироку.

Речові докази:

-мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 5 Black 3/32 GB, model: НОМЕР_1 , чорного кольору, IMEI-1 НОМЕР_2 ; IMEI-2 НОМЕР_3 після набрання вироком законної сили вважити повернутим власнику ОСОБА_3 ;

-DVD-R диск, марки VS, золотистого кольору з відеозаписом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , збергіати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи №6/1831СЕ-19 від 24.07.2019 у розмірі 628 грн. 04 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.В. Демченко