Рішення № 100891602, 01.11.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/2255/2021 Справа № 641/5121/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року

Комінтернівський районний суд м.Харкова в складі:

Головуючого судді - Чайка І.В.,

за участю секретаря – Дрокіної С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/5548/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовною заявою , в якій просить стягнути з відповідача ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» (далі ПрАТ «ХМСК») страхове відшкодування в сумі 40 000,00 грн. пеню в сумі 595,00 грн. , 3% річних в сумі 480,83 грн. , інфляційні збитки у сумі 1912,00 грн. , моральну шкоду в сумі 10 000 грн. , витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн. , витрати на професійну правничу допомогу в сумі 27 000 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що між ПрАТ «ХМСК» та ним було укладено договір МКТ № 016/20 добровільного страхування наземного транспорту від 30.06.2020 року. За цим договором страхуванню підлягає транспортний засіб NISSAN Leaf , державний номерний знак НОМЕР_1 , який йому належить на праві власності , страхова сума договору становить – 50 000 грн. Крім того , між ПрАТ «ХМСК» та ним було укладено договір обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховий платіж за цим договором становить 1071 грн. і був сплачений позивачем 30.06.2020 року. 17.09.2020 року о 14-45 год. позивач керуючи автомобілем NISSAN Leaf , державний номерний знак НОМЕР_1 за адресою Салтівське шоссе 43-Г в м. Харкові не вибрав безпечної швидкості руху , не врахував дорожньої обстановки , та не дотримався безпечної дистанції , внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем SUBARRU Forester , державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. На наступний день після ДТП , позивач подав страховику повідомлення про подію , та заяву про виплату страхового відшкодування та іншими документами. Згідно ремонтної калькуляції загальна вартість ремонту склала 121 305,16 грн. 14.12.2020 року Московським районним судом м. Харкова ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Відповідно до договору МКТ№016/20 страховик зобов`язаний при надходженні письмової заяви від страхувальника про виплату страхового відшкодування протягом 15-ти робочих днів після одержання всіх необхідних документів прийняти рішення про виплату страхованого відшкодування. На підставі отриманих від позивача документів ПрАТ «ХМСК» був складений акт в якому зазначено , що виплаті ОСОБА_1 підлягає сума 50 000 грн. Таким чином, склавши цей акт відповідач підтвердив , що вказана пригода є страховим випадком , установив розмір страхового відшкодування , узяв на себе зобов`язання виплатити страхове відшкодування , відтак відповідач мав провести виплату до 01.02.2021 року включно. Відповідач частково сплатив суму страхового відшкодування в розмірі 10 000 грн. Залишок не сплаченої суми становить 40 000 грн. , станом на день подання позову , ця сума не сплачена. Враховуючи викладене , позивач просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 40 000 грн., пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в розмірі 595,00 грн. , 3% річних в розмірі 480,83 грн. , інфляційні витрати в розмірі 1912,00 грн.

Крім того , внаслідок несвоєчасної виплати ПрАТ «ХМСК» суми страхового відшкодування , ОСОБА_1 зазнав моральних страждань , та душевних хвилювань , та просить стягнути на підставі цього моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Також позивач поніс судові витрати, пов`язані з розглядом справи , а саме : витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 27 000 грн. , та сплатив судовий збір в розмірі 908 грн., які він просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.07.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів в заочному порядку.

Представник відповідача ПрАТ «ХМСК» в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом спосіб , причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

За згодою представника позивача суд вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Матеріалами справи встановлено , що 30.06.2020 року ПрАТ «ХМСК» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту МКТ № 016/20. За цим договором страхуванню підлягає транспортний засіб NISSAN Leaf , державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , страхова сума договору становить – 50 000 грн. (а.с.19).

30.06.2020 року ПрАТ «ХМСК» та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування наземного транспорту , сума страхового платежу якого становить 1771 грн. , що підтверджується полісом ЕР-200432968 (а.с.26).

Як вбачається з постанови Московського районного суду м. Харкова від 14.12.2020 року, , 17.09.2020 року о 14-45 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем NISSAN Leaf , державний номерний знак НОМЕР_1 за адресою Салтівське шоссе 43-Г в м. Харкові не вибрав безпечної швидкості руху , не врахував дорожньої обстановки , та не дотримався безпечної дистанції , внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем SUBARRU Forester , державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив п.п. 12.1 , 13.1 ПДР України. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.Постанова набрала законної сили 28.12.2020 року.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Автомобіль NISSAN Leaf , державний номерний знак НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 17-18).

Згідно ремонтної калькуляції № ГО-768/20 від 29.09.2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля NISSAN Leaf , державний номерний знак НОМЕР_1 складає 121 305,16 грн.

ОСОБА_1 18.09.2020 року звернулася до ПрАТ «ХМСК» повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду , разом з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.28-31).

Згідно страхового акту МКТ № 016/20 від 11.01.2021 року ОСОБА_1 підлягає виплаті сума страхового відшкодування в розмірі 50 000 грн. (а.с.45-46).

Як вбачається з дубліката квитанції «Монобанк» № 2253879054 від 10.05.2021 року на рахунок ОСОБА_1 було перераховано суму страхового відшкодування в розмірі 10 000 грн. (а.с.47).

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України: кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ч.ч.1 та 2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають із підстав, установлених ст.11 цього кодексу.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 11 , ст. 629 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини , які є обов`язковими для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін , спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 979 ЦК України визначено , що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі , визначеній у договорі , грошову суму (страхову виплату) , а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Умовами договору МКТ № 016/20 укладеним між ОСОБА_1 та ПрАТ «ХМСК» передбачено , що страховим випадком є «Збиток» («Дорожньо-транспортна пригода») – пошкодження , знищення застрахованого ТЗ , його частин або деталей у випадку його зіткнення з іншим ТЗ внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) тільки при русі по вулицям та дорогам , якщо порушником є водій застрахованого ТЗ , або вина учасників ДТП є обоюдною. Факт вини водія або вини обох учасників ДТП повинен підтверджуватись рішенням суду.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.988 ЦК України: страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк , встановлений договором.

Згідно положеннями ст. 8 ЗУ «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частиною 1 статті 990 ЦК України , встановлено , що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Матеріалами справи встановлено , що позивач подав до ПрАТ «ХМСК» всі необхідні документи у встановлений договором МКТ № 016/20 строк , а саме 18.09.2020 року, на підставі цих документів , включаючи рішення суду , страховиком був складений страховий акт від 11.01.2021 року , відтак відповідач мав відшкодувати страхову шкоду в термін 15 робочих днів , тобто не пізніше ніж до 01.02.2021 року.

Крім того , як вбачається з п.2.2.4 частини 2 договору МКТ № 016/20 Страховик зобов`язаний при надходженні письмової заяви від Страхувальника про виплату страхового відшкодування протягом 15-ти робочих днів після одержання всіх необхідних документів прийняти рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування 15-ти робочих днів з дня прийняття цього рішення. Днем страхового відшкодування вважається день списання коштів з поточного рахунку Страховика.

Той факт , що позивач у визначений термін подав всі необхідні документи для страхової виплати , також підтверджується і частковою сплатою відповідачем суми страхового відшкодування в розмірі 10 000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено , якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 та 625 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляцій за увесь час прострочення , а також 3% річних від простроченої суми.

Нормами діючого законодавства передбачено відшкодування шкоди за прострочення виконання зобов`язання у вигляді пені , 3% річних та інфляційних витратах.

Таким чином , суд дійшов висновку що стягненню підлягає сума 42 987,83 грн. з яких : 40 000 грн. – сума страхового відшкодування ; 595,00 грн. – пеня за несвоєчасну виплату страхового відшкодування ; 480,83 грн. – 3% річних ; 1912 – інфляційні збитки.

Стосовно стягнення моральної шкоди , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з вимогами ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз`яснено у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином , суд вважає , що позивачем не доведена наявність моральної шкоди , не надано доказів спричинення йому моральної шкоди з боку відповідача , та не надано доказів того , що саме дії відповідача стали наслідком моральних страждань ОСОБА_1 .

Аналізуючи наведені вище доводи , суд вважає , що позов в частині стягнення моральної шкоди в результаті не сплати суми страхового відшкодування не підлягає задоволенню.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Шумейко Я.В. надано Договір б/н про надання правничої допомоги від 20.04.2021 року, та додаткову угоду до цього договору № 1 від 20.04.2021 року , в якому зазначено , що оплата винагороди за договором б/н від 20.04.2021 року здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвоката протягом п`яти днів з дати отримання рішення суду , що набрало законної сили.

Оскільки, представником позивача позивача ОСОБА_1 - адвокатом Шумейко Я.В. в передбаченому ЦПК порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 27 000 грн, суд вважає, що позов в цій частині також підлягає задоволенню.

На підставі викладеного , суд прийшов до висновку, про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст.ст. 12,13,76-81,141,247,263-264, 268, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 511, 636, 999, 1166, 1187 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування– задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» на користь позивача ОСОБА_1 суму у розмірі 70895,83 грн. з яких : 40 000 грн. – сума страхового відшкодування ; 595,00 грн. – пеня за несвоєчасну виплату страхового відшкодування ; 480,83 грн. – 3% річних ; 1912 – інфляційні збитки ; 27 000 грн. – витрати на професійну правничу допомогу , та витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн..

В задоволені позовних вимог в частині стягнення 10 000 грн. моральної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі :

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 .

Відповідач – ПрАТ «Харківська муніципальна страхова компанія» , адреса : м. Харків , вул. Плеханівська 63 , Код - 21186813

Повний текст рішення складено 08.11.2021 року.

Суддя: І. В. Чайка