Постанова № 10089083, 17.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2010 р. м. КиївК-8501/07

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.

при секретарі Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі Вовчанська МДПІ)

на постанову господарського суду Харківської області від 22.11.2006

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2007

у справі № АС-04/563-06

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Век»(далі ТОВ «Агро-Век»)

до МДПІ

про визнання недійсними рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29.03.2006 №00008915360/0, від 27.04.2006 №0000891530/1, від18.07.2006 №0000891530/2 та від 19.09.2006 №0000891530/3.

Постановою господарського суду Харківської області від 22.11.2006, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2007, позов задоволено повністю. У прийняття названих рішень попередні судові інстанції виходили з незаконності відмови податкового органу прийняти подану платником податкову декларацію за грудень 2005 року, а відтак, за висновком судів, у відповідача були відсутні підстави для здійснення відповідного донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України МДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи. Так, скаржник зазначає про помилковість висновку судів щодо неприйняття декларації ТОВ «Агро-Век»контролюючим органом, оскільки подану позивачем декларацію з ПДВ за грудень 2005 року було не визнано ДПІ як податкову декларацію в порядку абзацу пятого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На думку скаржника, невиконання позивачем передбачених наведеною нормою Закону дій, як-от подання нової декларації разом зі сплатою відповідного штрафу або оскарження рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження, виключає можливість перенесення фактично незадекларованих показників за вказаною декларацією за грудень 2005 року до декларації з ПДВ за січень 2006 року.

Представники сторін у судове засідання не зявились.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги МДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що:

- подану позивачем декларацію з ПДВ за грудень 2005 року не було визнано податковим органом як податкову декларацію з причин її заповнення з порушенням пункту 5.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166;

- таке рішення не було оскаржено позивачем в порядку апеляційного узгодження, нову декларацію за грудень 2005 року позивачем подано не було;

- в ході проведення МДПІ невиїзної документальної перевірки ТОВ«Агро-Век»з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо поданої податкової декларації з ПДВ за січень 2006 року, оформленої актом від 20.03.2006 №78/15-029-32447094, було виявлено факт включення позивачем до декларації за січень 2006 року залишку відємного значення з ПДВ за попередній звітний період (тобто за названою декларацією за грудень 2005 року);

- за наслідками цієї перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.2006 №0000891530/0, згідно з яким ТОВ «Агро-Век»визначено податкове зобовязання з ПДВ у сумі 171933,30 грн., у тому числі 163746 грн. за основним платежем та 8187,30грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В основу рішення про задоволення цього позову судами було покладено висновок про неправомірність відмови податкового органу прийняти декларацію ТОВ «Агро-Век»за грудень 2005 року.

Однак така правова оцінка справи є невірною.

Адже, по-перше, як вбачається із зясованих судами фактичних даних та підтверджується наявними у матеріалами справи доказами (зокрема, листом МДПІ від 20.01.2006 №110/10/19-023 (а.с. 9)) в даному разі йдеться не про відмову контролюючого органу прийняти названу податкову декларацію, а про невизнання поданої платником податкової звітності податковою декларацією.

По-друге, з огляду на предмет та підстави цього позову питання правомірності такого рішення МДПІ не входить до предмету доказування у справі, оскільки власне невизнання відповідачем поданої платником податкової звітності податковою декларацією позивачем не оспорюється. Так, для правильного вирішення цього спору судам слід було встановити лише правомірність включення позивачем показників за декларацією за грудень 2005 року до декларації за січень 2006 року.

Згідно з абзацом пятим підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Отже, правомірність (або незаконність) рішення податкового органу про невизнання поданої звітності податковою декларацією підлягає зясуванню під час оскарження платником такого рішення. В даному ж разі ТОВ «Агро-Век»не було оскаржено цього рішення МДПІ, нову декларацію також подано не було, а тому відсутні підстави як вважати незаконною відмову податкового органу визнати подану звітність за грудень 2005 року податковою декларацією, так, відповідно, і декларацію за грудень 2005 року - поданою.

Тому у ТОВ «Агро-Век» фактично були відсутні мотиви для включення до податкової декларації за січень 2006 року фактично не задекларованих показників, що свідчить про законність визначення позивачеві податковим органом податкового зобовязання з ПДВ за січень 2006 року згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати ухвалені у справі рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області задовольнити.

2. Постанову господарського суду Харківської області від 22.11.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27.03.2007 у справі № АС-04/563-06 скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Л.І. Бившева Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко Т.М. Шипуліна