Ухвала суду № 100889021, 04.11.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3259/21

Провадження № 1-кп/0182/855/2021

У Х В А Л А

Іменем України

04.11.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Чуприни А.П.,

за участю

секретаря Садченко О.В

прокурора Варчука І.К.

захисника Ревти Д.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаних кримінальних проваджень № 12018040340002900, № 12021040340000189, № 12019040000000415 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст. 187, ч.1, 2 ст. 307, ч.3 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходяться матеріали об`єднаних кримінальних проваджень № 12018040340002900, № 12021040340000189, № 12019040000000415 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст. 187, ч.1, 2 ст. 307, ч.3 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 та обґрунтував його тим, що ризики, які враховувались при обранні запобіжного заходу не минули – обвинувачений може переховуватись від суду, продовжити злочинну діяльність та чинити тиск на потерпілих та свідків по провадженню.

Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник адвокат Ревта Д.О. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважав його не мотивованим, зазначив, що його підзахисний ОСОБА_1 має сім`ю, його старший син є інвалідом і його дружина на теперішній час самостійно утримує двох неповнолітніх синів. Також адвокат зазначив, що обвинувачений на момент затримання займався своїм офіційним працевлаштуванням. ОСОБА_1 раніше з`являвся до суду по іншим кримінальним провадження, ніколи не переховувався ні від правоохоронних органів ні від суду. Також захисником зазначено, що вина обвинуваченого по усім епізодам обвинувачення взагалі не доведена.

Вислухавши думку сторін, суд приходить до висновку про можливість задоволення клопотання прокурора з наступних підстав.

ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину, з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, вчиненого у відношенні жінки, передбаченого за ч.1 ст. 187 КК України. ОСОБА_2 обвинувачується ще в скоєні ряду тяжких злочинів, передбачених ч.1, 2 ст. 307, ч.3 ст. 286 КК України. У разі визнання вини ОСОБА_1 , йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років с конфіскацією майна та позбавленням права керування транспортними засобами до 3 років. Таке суворе покарання може спонукати обвинуваченого до переховування від суду.

ЄСПЛ в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України», зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування від суду.

Незважаючі на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння.

Наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання та роботи, не змогли вберегти обвинуваченого від скоєння злочину у вчиненні яких він обвинувачується.

Що стосується доведеності вини обвинуваченого, то суд зазначає наступне.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, «термін обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», від 28.10.1994 р. «Мюррей проти Сполученого Королівства» і інші), а питання доведеності вини є завданням вже судового провадження.

Крім того, по провадженню не допитані потерпілі та свідки. Суд вважає, що обставини скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України, а саме вчинення злочину з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, вчинення злочину у відношенні жінки, свідчить про наявність ризику тиску на потерпілу та свідків з метою зміни ними своїх показань.

Ніякий більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Суд вважає, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 слід продовжити не більш ніж на 2 місяця.

Застава не визначалась в зв`язку з тим що скоєння злочину обвинуваченим пов`язане з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров`я особи.

Керуючись ст.331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити, в задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 з 04.11.2021 року по 04.01.2022 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя: А. П. Чуприна