Рішення № 100887981, 31.08.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/2578/20

Провадження № 2/932/4000/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - - судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі - Скопа Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін в Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства акціонерний банк «Радабанк» до ОСОБА_1 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталекс» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2020 року позивач, АТ АБ «Радабанк», звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням уточнень, вказав, що між ними та ТОВ «Сталекс» було укладено кредитний договір №15618/ЮКР/0 від 11.10.2018 року. Позичальнику було надано кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом у сумі 620 000 грн. 00 коп. зі зменшенням ліміту кредитування зі сплатою 22% річних. В забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором, між ними та відповідачем було підписано договір поруки №15618/ЮКР/0-П1 від 11.10.2018 року. Відповідач своїм підписом надав свою згоду на те, що ознайомлений з «Умовами» надання кредиту та «Тарифами банку» та погоджується з ними, та складає між ним та Банком Договір. Відповідач, як поручитель, зобов`язався погасити кредит, сплатити відсотки за користуванням ним і комісію у терміни та на умовах, що передбачені кредитним договором та договором поруки. Позивач свої зобов`язання виконав, надавши позичальнику доступ до коштів на його картковому рахунку. Однак, позичальник своїх обов`язків за угодою не виконує, оскільки кредитні кошти витратив та не повертає. Внаслідок цього, станом на 04.01.2021 року, за позичальником утворилася заборгованість у сумі 1 174 541 грн. 10 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами у сумі 17 618 грн. 12 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2020 року зазначена справа передана в провадження судді ОСОБА_2 .

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 з займаної посади, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 07.09.2020 року за № 307 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020 року, справу передано для розгляду судді Кудрявцевій Т.О.

Ухвалою суду від 09.09.2020 року було прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Позивач надав заяву про розгляд справу без його участі, в якій позов просив задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглянути справу у їх відсутності.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між АТ «АБ «РАДАБАНК» та ТОВ «Сталекс» було укладено кредитний договір №15618/ЮКР/0 від 11.10.2018 року. Позичальнику було надано кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом у сумі 620 000 грн. 00 коп. зі зменшенням ліміту кредитування зі сплатою 22% річних. В забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором, між АТ «АБ «РАДАБАНК» та відповідачем було підписано договір поруки №15618/ЮКР/0-П1 від 11.10.2018 року. Відповідач своїм підписом надав свою згоду на те, що ознайомлений з «Умовами» надання кредиту та «Тарифами банку» та погоджується з ними, та складає між ним та Банком Договір. Відповідач, як поручитель, зобов`язався погасити кредит, сплатити відсотки за користуванням ним і комісію у терміни та на умовах, що передбачені кредитним договором та договором поруки.

Позичальник своїх обов`язків за угодою не виконує, оскільки кредитні кошти витратив та не повертає. Відповідно до наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості, станом на 04.01.2021 року за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 1 174 541 грн. 10 коп., з яких: 580 000 грн. - заборгованість за кредитом, 408 922 грн. 34 коп. – прострочена заборгованість за відсотками, 155 656 грн. 62 коп. – нарахована пеня на прострочену заборгованість по кредиту, 29 962 грн. 14 коп. – нарахована пеня на прострочену заборгованість по нарахованим відсоткам.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно із вимогами п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 6, 11, 525, 627 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Частиною 3 ст. 642 ЦК України встановлено, що особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, що визначені змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, що встановлені договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із вимогами ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Банк уклав із ТОВ «Сталекс» кредитний договір та надав їм у тимчасове користування грошові кошти на умовах їх повернення, по мірі витрачання зі сплатою відсотків за користування грішми. Відповідач поручився за повернення позичальником кредитних коштів та відсотків. Позичальник умови договору належним чином не виконує, оскільки кредитні кошти витратив, після чого їх кредитору не повернув. Внаслідок цього, право банка на повернення йому його власності – кредитних коштів, порушено, а тому підлягає судовому захисту. Банк має право вимагати стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_1 , і реалізував це право, звернувшись до суду та надав розрахунок заборгованості, який суд приймає як належний та допустимий доказ.

З цих підстав позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з вимогами ч ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 17 618 грн. 12 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 551, 610, 623, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 5, 10-11, 12, 13, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства акціонерний банк «Радабанк» до ОСОБА_1 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталекс» про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства акціонерний банк «Радабанк», ЄДРПОУ 21322127, заборгованість за договором №15618/ЮКР/0 від 11.10.2018 року, яка склалася у сумі 1 174 541 грн. 10 коп., з яких:

580 000 грн. - заборгованість за кредитом,

408 922 грн. 34 коп. – прострочена заборгованість за відсотками,

155 656 грн. 62 коп. – нарахована пеня на прострочену заборгованість по кредиту,

29 962 грн. 14 коп. – нарахована пеня на прострочену заборгованість по нарахованим відсоткам

судові витрати у сумі 17 618 грн. 12 коп., а всього - 1 192 159 грн. 22 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Т.О. Кудрявцева