Ухвала суду № 100887865, 08.11.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9539/19

Провадження (1-кс/199/1000/21)

УХВАЛА

іменем України

08.11.2021 року м.Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Савченка Є.М.

при секретарі - Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Сенчишина Ф.М.,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження №12018040120000048 від 05.11.2018 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.242 КК України.

21.07.2021 року обвинуваченим ОСОБА_1 заявлений письмовий відвід головуючому судді Сенчишину Ф.М. та автоматизованою системою розподілу справ 21.07.2021 матеріали по заяві про відвід судді Сенчишина Ф.М. для розгляду розподілені на суддю Савченко Є.М., який був канцелярією суду переданий судді 21.07.2021 року.

Під час розгляду заяви про відвід судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Сенчишина Ф.М. по кримінальному провадженні №12018040120000048 від 05.11.2018 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 242 КК України захисником Бровком О.М. заявлений відвід судді Савченка Є.М., який вмотивований тим, що суддя Савченко Є.М., здійснюючи розгляд заяви про відвід, прийняв рішення розглянути заяву про відвід судді Сенчишина Ф.М. без участі прокурора, яке не вмотивував, в задоволенні якого було відмовлено, згідно ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 29.10.2021 року.

Учасники даного провадження були повідомлені належним чином, заздалегідь про розгляд відводу – повістками і SMS повідомленнями, прокурор Марченко С.А. надав суду заяву розглядати відвід за його відсутності, в задоволенні якого відмовити.

Свій письмовий відвід обвинувачений ОСОБА_1 мотивував тим, що 24.05.2021 року ним до канцелярії суду було подано заяву на ім`я судді Сенчишина Ф.М. про отримання рішення суду та копії фіксації судового засідання за допомогою технічного запису, 16.06.2021 року під час судового засідання, суддя Сенчишин Ф.М., зловживаючи своїм становищем, підриваючи авторитет до судової гілки влади, діючи від імені України, розглянув його заяву про отримання копії запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу, та при цьому, порушуючи його законне право, в порушення вимог Кримінального процесуального кодексу та законодавства України своїм рішенням практично узаконив «вимагання» з нього грошових коштів за виготовлення копії запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу, при цьому жодною нормою не передбачено сплати державного мита в кримінальному провадженні за видачу копії запису судового засідання, зробленого за допомогою технічного засобу. Також, суддя Сенчишин Ф.М. вимагав від його захисника - адвоката Бровко О.М. щоб той вчинив дії, які не передбачені нормами КПК України, а саме ніби то надав копію клопотання стороні обвинувачення; висуває вимоги, не передбачені законом, чим створює «неправомірні» перешкоди у доступі до правосуддя та здійсненні захисту обвинуваченого, вказані обставини свідчать про наявність у поведінці судді Сенчишина Ф.М. ознак незаконної відмови в доступі до правосуддя, інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя; крім того, перед початком судового засідання, суддя Сенчишин Ф.М., відкрито спілкується в своєму службовому кабінеті с представниками прокуратури, а потім під час судового засідання ухвалює рішення на користь сторони обвинувачення, також, 16.06.2021 року в ході проведення судового засідання, суддя Сенчишин Ф.М. в порушення вимог ст. 350 КПК України не розглянув клопотання сторони захисту, а відразу ж на місці постановив ухвалу, якою відмовив у витребуванні документів, а потім в порушення вимог КПК України надав час стороні обвинувачення для ознайомлення з клопотанням, після чого видалився до нарадчої кімнати та відмовив у задоволенні клопотання. За результатами підготовчого провадження, суддя Сенчишин Ф.М. 16.06.2021 року виніс ухвалу про призначення кримінального провадження до судового розгляду на 12 год. 40 хв. 18.06.2021 року. При цьому, суддя Сенчишин Ф.М. в ухвалі зазначив про те, що підстав для закриття провадження з обставин, визначених п. 4-8 частини першої або частини другої статті 284 КПК України, повернення обвинувального акту з причин не відповідності вимогам КПК України або направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності не встановлені.

Суддя Сенчишин Ф.М., якому заявлено відвід, в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав письмову заяву в якій просив проводити всі судові засідання з розгляду зазначеного відводу за його відсутності.

Відповідно до вимог ст. 81 КПК України неявка особи, якій заявлено відвід, а також осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, не перешкоджає судовому розгляду питання про відвід судді, тому письмова заява обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Сенчишина Ф.М. розглянута в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Дослідивши зміст заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Сенчишина Ф.М., письмові матеріали заяви, матеріали кримінального провадження №12018040120000048 від 05.11.2018 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 242 КК України, суд вважає, що заява обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Сенчишина Ф.М. задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Законодавець надає учасникам судового провадження можливість коректного розв`язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання.

Суддею Сенчишиним Ф.М. самовідвід заявлено не було.

Відповідно до положень п.п.4 п.4 ст.4 Закону України «Про судовий збір», Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому від-повідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, за видачу в електронному вигляді копії технічного за-пису судового засідання - 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як виходить зі змісту відводу обвинуваченого ОСОБА_1 , та наданих ним пояснень у судовому засіданні, останнім судовий збір за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання сплачено не було.

Не погодження з процесуальними діями судді не є підставою для його відводу, передбаченою п. 4 ч. 1 ст.75 КПК України.

Тобто, сторона вправі не погоджуватись із прийнятими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості дій судді під час розгляду кримінального провадження.

Подана заява про відвід фактично зводиться до незгоди з процесуальними діями судді, що відповідно до вимог КПК України не є підставою для відводу судді, та не може бути розглянуте під час розгляду заяви про відвід, оскільки суддя, який розглядає заяву про відвід, не є судом вищестоящої інстанції та не вправі давати оцінку правильності процесуальних дій та рішень судді, який здійснює розгляд кримінального провадження.

При цьому, слід зазначити, що норми КПК України, які регулюють порядок розгляду суддею відводу іншому судді, не передбачають можливості судді, який розглядає відвід, перевіряти на предмет законності прийняті суддею, якому заявлено відвід, процесуальні рішення, порядок їх прийняття чи надавати оцінку доказам.

Суд вважає, що підстав для відводу, які законодавцем викладено у статтях 75-79 КПК України відсутні, будь-яких інших доказів які б викликали сумнів у його неупередженості під час розгляду заяви про відвід, надано не було.

За таких обставин суд приходить до висновку, що доводи, які наведені обвинуваченим ОСОБА_1 про відвід судді Сенчишина Ф.М. не доведені, не ґрунтуються на вимогах КПК України та не можуть бути підставою для відводу судді.

Відповідно до ч.1,4 ст.107 КПК України, за відсутності клопотань сторін, під час ухвалення даного рішення, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Керуючись ст.ст.28,75,76,80,81,107,110,369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 від 18.06.2021 року, зареєстрованого в суді 21.07.2021 року, про відвід судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Сенчишину Ф.М. - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Копії ухвали надаються негайно після проголошення прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Суддя: Є.М.Савченко