Рішення № 100886992, 29.10.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2021 року м. Ужгород№ 260/1416/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Грин-Лумей В.Г.

за участю:

позивача: ОСОБА_1 - представник адвокат Йосипчук О.

відповідача: Державна служба України з безпеки на транспорті - представник Мельничук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті , яким просить:

1.Визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної служби України з безпеки на транспорті Є.Прокопчук від 17.03.2021 року №385-к «Про звільнення ОСОБА_2 ».

2.Поновити ОСОБА_2 з 20 березня 2021 року на посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області.

3.Зобов`язати Державну службу України з безпеки на транспорті запропонувати ОСОБА_1 посаду, рівнозначну посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області.

4.Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що починаючи з липня 2014 року він безперервно працює в системі Державної служби України з безпеки на транспорті, а саме:

- з 07.2014 по 01.2016 - головним спеціалістом відділу лінійного контролю Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області;

- з 01.2016 по 10.2017- головним спеціалістом відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області;

- з 10.2017 року - по 02.2019- головний спеціаліст відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області

- з 02.2019 року - старший державний інспектор відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області.

Однак , 17.03.2021 року його було звільнено з посади у звязку із скороченням штату працівників Укртансбезпеки відповідно до п. 1 ч.2 ст. 40 КЗпП, що він вважає протиправним , оскільки йому не було запропоновано жодної іншої посади, хоча у структурі Укртрасбезпеки кількість посад залишилася незмінною.Крім того, маючи безперервний стаж роботи в даній структурі майже 7 років та 22 роки в Мінінфрастктурі, заохочення та відсутні дисциплінарні стягнення він має переважне право на зайняття вакантних посад у реорганізованій структурі, про що також він зазначав у листі на адресу профспілкової організації.

У своєму відзиві на позові відповідач заперечив позовні вимоги і зазначив, що оскільки внаслідок реорганізації Укртрансбезпеки Управління, де працював позивач ліквідовано, увійшло разом із іншими до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, внаслідок чого посади були скорочені, і посада позивача також, то за згодою профспілки позивача було звільнено з попереднім попередженням за два місяці. Крім того, відповідач зауважує, що відповідач не відноситься до осіб, які мають переважне право залишення на роботі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні в повному обсязі .

Представник відповідача заперечив проти позову з мотивів викладених у відзиві.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, особову справу позивача суд дійшов наступних висновків.

22 липня 2014 року ОСОБА_1 призначений на посаду головного спеціаліста відділу лінійного контролю Управління Укртрансіспекції у Закарпатській області. 22 вересня 2014 року йому присвоєно 13-ий ранг державного службовця.

16 грудня 2015 року ОСОБА_2 призначено на посаду головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області із збереженням 13 рангу державного службовця за переведенням з Управління Укртрансіспекції у Закарпатській області.

17 травня 2016 року ОСОБА_1 Наказом Голови Держслужби України на транспорті присвоєно 9 ранг державного службовця.

05 жовтня 2017 року Наказом Голови Держслужби України на транспорті ОСОБА_2 переведено на посаду головного спеціаліста відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області

23 березня 2018 року ОСОБА_1 ознайомився з Повідомленням Голови Держслужби України на транспорті наступного змісту:

-Відповідно до ПКМУ № 1095 від 06.09.2017 року "Про утворення Державної служби морського та річкового транспорту України" створено Державну службу морського та річкового транспорту України, у звязку з чим з Державної служби України з безпеки на транспорті будуть виключені функції з реалізації державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті та зменшено граничну чисельність Укртрансбезпеки на 226 осіб.

-Вищезазначені заходи призведуть до змін у структурі та штатному розписі Укртрансбезпеки , зміни в організації виробництва та праці та вивільнення певної частини працівників за скороченням чисельності.

23 липня 2018 року Наказом №54-д в.о. Голови Укртрансбезпеки ОСОБА_1 було за неналежне виконання посадових обовязків було оголошено догану як вид дисциплінарного стягнення. Рішенням Закарпатського окружного адмінсуду від 28.11.2018 року по справі № 0740/810/18 року, яке набуло законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ в.о. голови Державної служби України з безпеки на транспорті Дітківського В. №54-д від 23.07.2018 р. про накладення дисциплінарного стягнення на головного спеціаліста відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області ОСОБА_2 у вигляді догани.

13.12.2018 року ОСОБА_1 був попереджений Головою Держслужби на транспорті про зміну істотних умов державної служби, про виключення його посаді зі штату і пропозиція йому посади старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області.Також зазначалось, що надається право звільнитись за власним бажанням, за угодою сторін або звільнитись за переведенням до іншого підприємства.

13.02.2019 року Наказом Голови Держслужби на транспорті ОСОБА_1 був переведений на посаду старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області.

02.11.2020 року ОСОБА_1 був попереджений Головою Держслужби на транспорті про те, що :

- Згідно з наказом Укртрансбезпеки від 09 вересня 2020 року № 340 "Про упорядкування структури Укртрансбезпеки" та відповідно до наказу Укртранспбезпеки від 13 жовтня 2020 року № 390 "Про введення в дію структури та штатого розпису Державної служби України з безпеки на транспорті на 2020 рік " введено в дію структуру та штатний розпис Укратрансбезпеки у новій редакції.

- У звязку з цим, відповідно до п.1 статті 40 Кодексу законів про працю України повідомляють, що посада старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області , яку він обіймає, скорочена.

17 березня 2021 року Головою Держслужби на транспорті видано Наказ № 385-к "Про звільнення ОСОБА_2 " наступного змісту:

- У звязку зі зміною структури та штатного розпису Державної служби України безпеки на транспорті, затверджених наказом Державної служби України безпеки на транспорті від 13 жовтня 2020 року № 390 "Про введення в дію структури та штатного розпису Державної служби України з безпеки на транспорті на 2020 рік" та наказу Державної служби України безпеки на транспорті від 15 жовтня2020 року № 1628-к"Про попередження та заплановане вивільнення працівників Державної служби України безпеки на транспорті

- звільнено ОСОБА_2 із займаної посади 19 березня 2021 року у звязку із скороченням штату працівників Укртрансбезпеки відповідно до п.1 ч. першої статті 40 Кодексу законів про працю.

Штатний розпис на 2019 рік Структури Державної служби України безпеки на транспорті, затверджений 25.03.2019 року складав 613 штатних одиниць, в тому числі і Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області в кількості 18 штатних одиниць.

У відповідності до Структури Державної служби України безпеки на транспорті , затвердженої Наказом № 340 від 09.09.2020 року:

- створеноЗахідне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки кількості 26 чоловік, в тому числі: відділ у Львіській області, Івано-Франківській області та п.25.3 - відділ державного контролю за безпекою на транспорті у Закарпатській області - 4 штатних одиниць; 25.4 - відділ надання адмінпослуг у Закарпатській області. Загальна кількість штатних одиниць- 613 осіб.

13 жовтня 2020 року Наказом № 390 введено в дію з 15 жовтня 2020 року затверджену Наказом № 340 від 09.09.2020 року структуру та штатний розпис Державної служби України безпеки на транспорті.

Мотиви та норми застосовані судом.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Поняття зміни в організації виробництва і праці є загальною підставою для звільнення, яка включає в себе окремі, певні і самостійні підстави для такого звільнення, а саме ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпПУ одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові усі наявні в установі вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП, може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Як встановлено судом в Уктрансбезпеці після звільнення позивача штатна чисельність працівників не змінилася. Крім того, всупереч положенням статті 40 Кодексу законів про працю України позивачу не було запропонована жодної посади в межах Укртрансбезпеки, що підтвердив і представник відповідача .

Питання щодо переважного права залишення на посаді в даному випадку суд вважає другорядним, оскільки чисельність штатних працівників у відповідача не змінювалася, а відбулася внутрішня реорганізація структури, і позивачу не було запропоновано жодної іншої посади . Крім того , належних та допустимих доказів того , чому підлягали скороченню працівники, втому числі і позивач , а іншим надавалася перевага суду не надано. Такого не містить інформація отримана профспілковою організацією.

Відповідачем, на виконання вимог ч. 2 ст.77 КАС України, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивачу була запропонована будь-яка інша посада в Державній служби України з безпеки на транспорті, від якої він відмовився, як і не надано доказів щодо неможливості переведення позивача у зв`язку з його низькою кваліфікацією, та продуктивністю праці, що свідчить про порушення відповідачем процедури звільнення позивача із займаної посади.

Суд бере до уваги і правові висновки Касаційного адміністративним судом у складі Верховного суду викладені у постанові від 29.04.2020 року у справі №812/1303/17:

-визначена КЗпП України процедура звільнення у випадку реорганізації, яка супроводжується скороченням чисельності працівників або штату, спрямована не на те, щоб витримати строк тривалістю два місяці і після того звільнити працівника, а насамперед на те, щоб протягом цього строку вживати заходів для того, щоб працевлаштувати осіб в межах можливостей, в цьому випадку, суб`єкта призначення. При скороченні чисельності штату звільнень не оминути, однак дії роботодавця мають засвідчити, що він справді вживав заходів для працевлаштування осіб з урахуванням, зокрема, переважного права на залишення на роботі, а також кваліфікаційних вимог до посади.

Пленум Верховного Суду у п.19 постанови “Про практику розгляду судами трудових спорів” №9 від 6 листопада 1992 р. роз`яснює:

“розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, зокрема, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є доказами про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі”.

Позивач здійснював своє трудові обовязки відповідно до посадової інструкції , затвердженої Головою Укртрансбезпеки у 2020 році.

Щодо підсудності даного спору адмінсуду, то з даного приводу у аналогічній справі № 420/7281/20 надав висновок Верховний Суд:

-" згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

. Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх субєктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Таким чином беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що звільнення позивача з посади старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області, у зв`язку із скороченням штату працівників Укртрансбезпеки, проведено з порушенням вимог чинного законодавства, у звязку з чим оскаржуваний Наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 17 березня 2021 р. №385-к підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Отже, беручи до уваги викладене, з урахуванням встановлення судом протиправності Наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 17 березня 2021 р. №385-к, позовна вимога щодо поновлення позивача на посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області, також підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), він застосовується у випадку вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (пункт 8 Порядку № 100).

Отже, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, суд має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку №100.

Згідно з положеннями п. 4 Порядку № 100, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Відповідно до п. 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до Довідки № 04/119 від 14.07.21 Державної Служби України з безпеки на транспорті про розмір середньої заробітної плати, обчислена у відповідності до Постанови КМУ № 100 середньоденна заробітна плата становила 307,69 грн., а середньомісячна 5999,96 грн.

З врахуванням Інформації Мінсоцполітики № 3501/06/219 від 12.08.2020 року "Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2021 рік" період вимушеного прогулу з дня звільнення по день прийняття рішення судом складає 132 дні . А отже період вимушеного прогулу з 22.03.2021р. по 29.10.2020 р. Останній день роботи є днем звільнення.

Отже, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу складає 132х307,69 =40615,08 грн.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача запропонувати позивачу посаду, рівнозначну посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області, то така задоволенню не підлягає, оскільки це входить до дискреційних повноважень відповідача і є передчасною.

Частинами 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, що відповідачем не дотримано, оскільки він не довів правомірність свого рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає, що рішення у частині поновлення позивача на посаді та стягнення суми середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 до Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Голови Державної служби України з безпеки на транспорті Є.Прокопчук від 17.03.2021 року №385-к «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Поновити ОСОБА_2 з 22 березня 2021 року на посаді старшого державного інспектора відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті ( код ЄДРПОУ 39816845) м.Київ, проспект Перемоги,14 на користь ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 40615,08 ( сорок тисяч шістсот пятнадцять ) гривень вісім копійок.

Стягнути Державної служби України з безпеки на транспорті ( код ЄДРПОУ 39816845) м.Київ, проспект Перемоги,14 на користь ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 5999,96 грн. з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

В решті позовних вимог-відмовити.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 5999,96 грн. підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст виготовлено та підписано 08.11.2021 року