Ухвала суду № 100885954, 05.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

05 листопада 2021 р. Справа №200/11533/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «КОНЦЕРН СТИРОЛ» до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка Олега Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «КОНЦЕРН СТИРОЛ», 2 вересня 2021 року звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченко Олега Володимировича, із позовними вимогами про:

- визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельниченко Олега Володимировича ВП № 59355326 від 13 червня 2019 про стягнення основної винагороди виконавця в сумі 146 775,04 грн, прийняту ним в межах виконавчого провадження № 59355326.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року позовна заява позивача була залишена без руху у зв`язку із наявністю недоліків позовної заяви, а саме – поданням позовної заяви поза межами строку, встановленого ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із даним позовом із зазначенням підстав, які можуть свідчити про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду із даним адміністративним позовом та наданням відповідних доказів.

4 жовтня 2021 року до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства «КОНЦЕРН СТИРОЛ» про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано заяву про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, яка обґрунтована наступним.

На момент прийняття спірної постанови, 13 вересня 2019 року, були відсутні правові підстави для її оскарження, так як ще не було завершене виконавче провадження № 59355326, а отже, у відповідача не було підстав стягувати цю винагороду.

Крім цього позивач зазначив, що згідно п. 4 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом, а відповідно до п. 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643, приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру, одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків від стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Проте, ніяких сум основного боргу у виконавчому провадженні № 59355326 відповідачем стягнуто не було, що позбавляє його права на отримання основної винагороди за постановою від 13 червня 2019 року.

Також у заяві зазначено, що згадування в мотивувальній частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі № 200/1158/21-а про те, що «...позивач вже звертався до суду зі скаргою на дії відповідача до господарського суду Донецької області, предметом якої в тому числі було прохання - визнання незаконними постанов приватного виконавця виконавчого округу м. Киева Мельниченко О.В., прийнятих в межах відкритого виконавчого провадження ВП № 59355326. і Ухвалою вказаного суду від 11.06.2020 року у справі № 905/2150/18 скарга залишена без розгляду за заявою ПрАТ «Концерн Стирол...», - не свідчить про обізнаність на той час позивача зі спірною постановою, а відкликання позивачем скарги мало місце у зв`язку із завершенням (19 травня 2021 року) виконавчого провадження № 59355326, що, на переконання позивача, свідчило про поновлення його порушеного права.

Посилається при цьому на п. 51 постанови Верховного Суду від 2 лютого 2021 року справі № 925/642/19.

Також зазначає, що звернення товариства до Донецького окружного адміністративного суду із позовом про визнання спірної постанови нечинною (справа № 200/1158/21) мало місце у зв`язку із тим, що станом на 25 січня 2021 року дія цієї постанови вже була вичерпною, а тому позивачем був обраний інший спосіб захисту – визнання її нечинною.

Крім цього, ухвалою Господарського суду Донецької області від 10 лютого 2021 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94796469) було відмовлено у відкритті провадження у справі № 905/157/21 про банкрутство ПрАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» за поданою 25 січня 2021 року відповідачем заявою, що була обґрунтовано спірною постановою про стягнення основної винагороди, відтак, з моменту відмови Господарським судом Донецької області у відкритті провадження у справі про банкрутство на підставі спірної постанови, фактично було припинено порушення прав позивача від її незаконного застосування, через що у позивача вже були відсутні підстави для звернення до суду з метою їх захисту із позовом про визнання постанови протиправною та її скасування.

16 серпня 2021 року відповідач повторно звернувся із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» на підставі спірної постанови, що стало підставою вважати, що даною постановою порушено (може бути порушено) права позивача.

Про зврнення відповідача із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство позивач дізнався 25 серпня 2021 року, отримавши копію цієї заяви.

У зв`язку із цим ПрАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» відразу ж звернулось до суду із даним позовом.

У період з 4 по 29 жовтня 2021 року суддя перебувала на лікарняному.

При вирішенні питання про усунення/не усунення позивачем недоліків позовної заяви суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 зазначеної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено в адміністративного позові та заяві про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, позивач дізнався про порушення своїх прав спірною постановою - 25 січня 2021 року, отримавши від відповідача заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ».

Відповідно до відмітки на конверті, в якому позов надійшов до суду, із даним адміністративним позовом позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду 2 вересня 2021 року.

Отже, позивач звернувся до суду із пропуском десятиденного строку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України.

При вирішенні питання щодо поважності/не поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом суд виходить з наступного.

Як вбачається із адміністративного позову, заяв позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, а також доданих до позову матеріалів, позивач після отримання 25 січня 2021 року ухвали Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі спірної постанови звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом про визнання нечинною та такою, що не підлягає виконанню, постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка О.В. від 13 червня 2019 року про стягнення основної винагороди виконавця в сумі 146 775,04 грн, прийнятої в межах виконавчого провадження № 59355326 (справа № 200/1158/21), при цьому під час розгляду зазначеної справи позивач наголошував, що не оспорює її протиправність та не просить суд її скасувати (ухвала суду від 22 квітня 2021 року, https://reyestr.court.gov.ua/Review/96490727).

За результатом розгляду справи № 200/1158/21 рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2021 року, у задоволенні позову позивачу відмовлено.

За поясненням позивача 25 серпня 2021 року товариство вдруге отримало від відповідача заяву про порушення справи про банкрутство товариства.

2 вересня 2021 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску встановленого ст. 287 КАС України строку, позивач зазначає, що, на його переконання, спірна постанова сама по собі не могла порушувати його права, так як, по-перше, після завершення виконавчого провадження № 59355326, в межах якого її було прийнято, вона фактично втратила свою дію; по-друге, відмова Господарського суду Донецької області у порушенні справи про банкрутство (ухвала № 905/157/21 від 10 лютого 2021 року) також, за твердженням позивача, свідчить по відсутність порушеного його права. Але факт звернення приватного виконавця у серпні 2021 року до Господарського суду із повторною заявою про порушення справи про банкрутство позивача на підставі спірної постанови свідчить про спроможність порушення прав позивача постановою від 13 червня 2019 року про стягнення основної винагороди виконавця в сумі 146 775,04 грн, прийнятої в межах виконавчого провадження № 59355326.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі № 200/1158/21-а (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96671493), яке залишено без змін постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2021 року, відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Концерн Стирол» до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченка Олега Володимировича про визнання нечинною та такою, що не підлягає виконанню починаючи з 20 травня 2020 року, постанови державного виконавця від 13 червня 2019 року про стягнення основної винагороди виконавця в сумі 146 775,04 грн, прийнятої в межах виконавчого провадження № 59355326.

Разом із цим як зазначено у мотивувальній частині постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2021 року у справі № 200/1158/21-а (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98008780), «…позивач вже звертався до суду зі скаргою на дії відповідача до господарського суду Донецької області, предметом якої в тому числі було прохання - визнання незаконними постанов приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченко О.В., прийнятих в межах відкритого виконавчого провадження ВП № 59355326, і Ухвалою вказаного суду від 11.06.2020 року у справі № 905/2150/18 скарга залишена без розгляду за заявою ПрАТ «Концерн Стирол».

Позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду із даним позовом зазначив, що не був обізнаний на той час про існування спірної постанови, тому позовні вимоги заявлялись ним про невизначене коло постанов відповідача.

Разом із цим суду зазначає, що у мотивувальній частині ухвали Господарського суду Донецької області від 11 червня 2020 року № 905/2150/18 вказується про те, що на підставі матеріалів справи судом було встановлено про прийняття приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельниченком О.В. 13 червня 2019 року низки постанов, в тому числі, постанови про стягнення основної винагороди виконавця, прийнятої в межах виконавчого провадження № 59355326.

Отже, позивач, будучи стороною у справі № 905/2150/18, був обізнаний вже під час розгляду зазначеної справи про існування спірної постанови.

Таким чином, викладений в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року про залишення позовної заяви без руху висновок суду про те, що позивач дізнався про прийняття спірної постанови ще до 11 червня 2020 року - позивачем не спростований.

Як наслідок, строк звернення до суду із даним позовом закінчився не пізніше 21 червня 2020 року.

Вирішуючи питання щодо поважності/не поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, суддя наголошує, що згідно усталеної судової практики причини пропуску строку визнаються поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

На зазначеному наголошував і Верховний Суд України у рішенні від 13 вересня 2006 року по справі № 6-26370кс04 та постанові від 30 вересня 2015 року по справі № 21-2231а15, де зазначено, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.

Наведені представником позивача на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом доводи не свідчать про наявність об`єктивно непереборних, не залежних від волевиявлення позивача обставин, пов`язаних із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду із даним позовом

Посилання позивача на відсутність порушення його прав у зв`язку із прийняттям відповідачем спірної постанови до 25 січня 2021 року (до звернення відповідача до Господарського суду Донецької області із заявою про порушення справи про банкрутство) є необґрунтованими, так як спірна постанова спрямована на стягнення з товариства, як боржника у виконавчому провадженні, винагороди виконавця, а не на створення підстави для порушення справи про банкрутство, і набула чинності вже 13 червня 2019 року, отже, саме з цієї дати має вважатись такою, що порушила (могла порушити) права позивача.

Посилання позивача на те, що спірна постанова після закінчення виконавчого провадження № 59355326 (постанова від 19 травня 2021 року) «вичерпала свою дію» після 19 травня 2021 року, не базується на нормах чинного законодавства.

Посилання позивача на Постанову Верховного Суду від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 суд не приймає, так як зазначення у даній постанові про те, що «… визнання спірного документу протиправним в той період, коли його дію вже фактично було вичерпано, є неефективним захистом порушених прав…» стосується лише тих актів індивідуально-правової дії, які вже реалізовані та припинили свою дію у часі (п. 51).

Судове провадження в межах адміністративної справи № 200/1158/21-а (щодо оскарження спірної постанови з підстав її нечинності) також на переконання судді не свідчить про існування обставин непереборної сили для заявлення позовних вимог про визнання спірної постанови неправомірною (незаконною).

На підставі викладеного вище суддя дійшла висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом не можуть бути визнані поважними.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись ст.ст. 123, 169, 248, 256, 294-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

1. Визнати причини пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом неповажними та відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом.

2. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «КОНЦЕРН СТИРОЛ» до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельниченко Олега Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачу.

3. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Ухвала суду набирає законної сили з дня її підписання.

5. Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

6. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя Н.П. Волгіна