Рішення № 100883981, 02.11.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021 справа № 914/3180/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії «Скарбниця», м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Соснівка Львівської області

про стягнення 7410, 20 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Фартушок Н.Б.

від третьої особи: не з`явився

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Приватного акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії «Скарбниця» про стягнення 7410, 20 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2020 справу №914/3180/20 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 14.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 29.01.2021 постановлено здійснювати розгляд справи №914/3180/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.02.2021.

Ухвалою суду від 04.02.2021 заяву (вх.№2570/21 від 04.02.2021) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено, постановлено призначене на 16.02.2021 р. судове засідання проводити в режимі відеоконференції за допомогою системи EASYCON.

Ухвалою суду від 16.02.2021 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (вх.№270/21 від 26.01.2021) про призначення автотоварознавчої експертизи, призначено судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, витрати за проведення експертизи покладено на позивача, зупинено провадження у справі №914/3180/20.

Ухвалою суду від 15.04.20201 провадження у справі №914/3180/20 поновлено, підготовче засідання для вирішення вказаних в клопотанні експерта питань призначено на 27.04.2021.

Ухвалою суду від 27.04.2021 клопотання судового експерта Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ (вх.№1209/21 від 23.03.2021) задоволено частково в частині надання дозволу на використання необхідних вихідних даних з копій звіту від 24.05.2019 №136_19_PZU, звіту від 08.05.2019 №45842 та інших даних наявних в матеріалах господарської справи №914/3180/20, провадження у справі №914/3180/20 зупинено.

14.05.2021 супровідним листом №19/114/19/2-8507 від 11.05.2021 (вх.№11289) на адресу суду надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення судової експертизи №СЕ-19/114-21/3893-АВ від 06.05.2021. Відповідно до вказаного повідомлення відповіді на інші питання зазначені в клопотанні експерта станом на 06.05.2021 не надходила, автомобіль марки «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_1 на дослідження не надавався, доступ до нього не забезпечено. Оплати послуги за проведення експертизи не здійснено. Оскільки оплату послуги за проведення експертизи не здійснено, відсутня можливість безпосередньо оглянути та дослідити автомобіль, з метою визначення його технічного стану, пробігу, комплектності та укомплектованості, відсутня необхідна для проведення дослідження інформація, у експерта немає вихідних даних необхідних для проведення експертизи, що унеможливлює її проведення.

Ухвалою суду від 31.05.2021 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 15.06.2021.

В судовому засіданні 15.06.2021 суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі, судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 29.06.2021.

Ухвалою суду від 29.06.2021 постановлено повернутися до розгляду справи №914/3180/20 у підготовчому провадженні, призначено судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, витрати за проведення експертизи покладено на позивача, зупинено провадження у справі №914/3180/20.

17.09.2021 на адресу суду супровідним листом (вх.№21711/21) надійшли висновок експерта №СЕ-19/114-21/12295-АВ від 10.09.2021 разом з матеріалами справи №914/3180/20.

Ухвалою суду від 24.09.2021 провадження у справі № 914/3180/20 поновлено, підготовче засідання призначено на 12.10.2021.

В судовому засідання 12.10.2021 суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі, судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 02.11.2021.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 02.11.2021 не забезпечив.

02.11.2021 на адресу суду надійшло клопотання вх.№25666/21 про розгляд справи без участі представника позивача, відповідно до якої позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 02.11.2021 з`явився, позовні вимоги визнав в сумі 2,32 грн з підстав, наведених у поясненнях (вх.№25301/21 від 27.10.2021). Заявив, що докази, підтверджуючі розмір судових витрат, які відповідач має сплатити у зв`язку з розглядом цієї справи, будуть подані відповідачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі страхового акту №UA2019033000025/L01/01 від 11.06.2019 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 30743,07 грн. Згідно Звіту №136_19_PZU вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу становить 26 928,13 грн. Однак, відповідачем було відшкодовано завдані збитки у розмірі 19 517,93 грн. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача залишок суми, що підлягає відшкодуванню, у розмірі 7 410,20 грн.

Заперечення відповідача

У відзиві (вх.№327/21 від 12.01.2021) відповідач зазначив, що згідно експертного звіту №45842 від 08.05.2019 року ПрАТ «АСК «Скарбниця» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 19517,93 грн. Позивач зазначає, що даної виплати не достатньо, оскільки згідно його експертного звіту сума для відновлювального ремонту більша. Однак, позивач не оспорює та не спростовує дотримання вимог закону експертом при складанні висновку №45842 від 08.05.2019, хоча з даним звітом позивач ознайомлений, що підтверджується листом від 06.06.2020. У звіті №136_19_PZU, що надано позивачем, зазначається вартість відновлювальних робіт в розмірі 26928,13 грн із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

У поясненнях (вх.№25301/21 від 27.10.2021) відповідач зазначив, що відповідно до висновку експерта №СЕ-19/114-21/12295-АВ від 10.09.2021р. (надалі по тексту - «Висновок»), складеного за судової експертизи у цій справі, вартість відновлювального ремонту, з врахування коефіцієнта фізичного зносу, становить 20771,43грн. Відповідно до договору добровільного страхування транспортних засобі ФМ №136065 від 01.03.2019р., розмір франшизи становить 0,25%, який, відповідно до розрахунку до страхового акту UA2019033000025/L01/01 від 11.06.2019р., становить 1251,18грн. Відтак, загальна вартість ремонту, з врахуванням фізичного зносу та ПДВ, становить 20771,43грн., то сума страхового відшкодування за мінусом франшизи, яку позивач зобов`язаний був сплатити страхувальнику, і, відповідно, сума, на яку, в порядку суброгації, набув право вимоги позивач до відповідача, становить 19520,25грн (20771,43-1251,18=19520,25). Отже, відповідач не доплатив позивачу 2,32грн. (19520,25-19517,93-2,32), а не 7410,20грн., як про це зазначає позивач.

Обставини справи

01.03.2019 року між Приватним акціонерним Товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (Страховик) та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № АМ13 6065 (Договір), предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Honda Civic», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». У відповідності до умов вказаного Договору страхування Страховик взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

30.03.2019 р. у м. Соснівка по вул. Лісна, 46 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Honda», державний номерний знак « НОМЕР_1 » та транспортного засобу «Mazda» державний номерний знак « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_1 .

Страхувальник звернувся із заявою про настання страхового випадку до договору страхування виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла сторона та надала всі необхідні документи.

На підставі Заяви про настання страхового випадку №UA2019033000025 від 04.04.2019 та наданих Страхувальником документів було складено страховий акт №UA2019033000025/L01/01 від 11.06.2019.

На підставі вказаного страхового акту ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 30743,07 грн.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Mazda» державний номерний знак « НОМЕР_2 » була застрахована за полісом АМ4832245 у відповідача.

Відповідачем було відшкодовано завдані збитки у розмірі 19 517,93 грн.

Позиція суду

Статтею 979 Цивільного кодексу України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 8 «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Положеннями статті 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про страхування» встановлено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до положень статей 27 Закону України «Про страхування» та 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) вказано, що згідно зі ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. Окрім того, суд зазначає, що суброгація застосовується щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку.

Як встановлено судом, на підставі страхового акту №UA2019033000025/L01/01 від 11.06.2019 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 30743,07 грн.

Таким чином, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування, страховик (позивач) набув права зворотної вимоги до страховика винної особи (відповідача у справі) у сумі виплаченого страхового відшкодування.

Відповідачем відшкодовано позивачу завдані збитки у розмірі 19 517,93 грн.

Приписи Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону).

Згідно з п. 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092, вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.

Відповідно до пункту 2.4 указаної Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Згідно з п. 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану колісного транспортного засобу унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості колісного транспортного засобу, що виникає в процесі його експлуатації.

На виконання вимог закону пошкоджений транспортний засіб «Honda», реєстраційний № НОМЕР_1 було оглянуто суб`єктом оціночної діяльності та складено звіт № 136_19_PZU від 24.05.2019 року.

У свою чергу відповідачем було складено Звіт № 45842 від 08.05.2019 року, що має розбіжності зі Звітом Позивача.

Відповідно до звіту № 136_19_PZU від 24.05.2019 року, зробленого на замовлення позивача, встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу «Honda», реєстраційний № НОМЕР_1 на момент настання страхового випадку - 26928,13 грн.

А згідно Звіту №45842 від 08.05.2019 року, що було складено на замовлення відповідача, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу транспортного засобу «Honda», реєстраційний № НОМЕР_1 на момент настання страхового випадку становить 19517,93 грн.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/114-21/12295-АВ від 10.09.2021р., складеного на виконання ухвали суду від 29.06.2021, вартість відновлювального ремонту, з врахування коефіцієнта фізичного зносу, становить 20771,43 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Спеціальні норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору добровільного страхування транспортних засобі ФМ №136065 від 01.03.2019р., розмір франшизи становить 0,25%, який, відповідно до розрахунку до страхового акту №UA2019033000025/L01/01 від 11.06.2019р., становить 1251,18грн.

Відтак, беручи до уваги висновок експерта №СЕ-19/114-21/12295-АВ від 10.09.2021р., складений на виконання ухвали суду від 29.06.2021, оскільки загальна вартість ремонту, з врахуванням фізичного зносу та ПДВ, становить 20771,43 грн., то сума страхового відшкодування за мінусом франшизи, яку позивач зобов`язаний був сплатити страхувальнику, і, відповідно, сума, на яку, в порядку суброгації, набув право вимоги позивач до відповідача, становить 19520,25 грн (20771,43-1251,18=19520,25).

Таким чином, враховуючи часткове відшкодування відповідачем збитків на суму 19517,93 грн, залишок суми, що підлягає відшкодуванню позивачу, становить 2,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено 2102,00 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №44299 від 31.07.2020 року.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії «Скарбниця» (ідентифікаційний код 13809430; 79005, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ.САКСАГАНСЬКОГО, будинок 5) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (ідентифікаційний код 20782312; 04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ, будинок 40) 2,32 грн (дві гривні 32 копійки) та 0,66 (нуль гривень 66 копійок) грн судового збору.

3. В частині позову про стягнення 7407,88 грн відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 08.11.2021.

Суддя Кидисюк Р.А.