Рішення № 100883568, 29.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2021Справа № 910/12632/21Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В. за участю секретаря судового засідання Кучеренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/12632/21

За позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот"

до Спеціалізованого комунального підприємства "Київтелесервіс"

про стягнення 47865,60 грн

Представники сторін:

від позивача: Ізюмська І.В.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Спеціалізованого комунального підприємства "Київтелесервіс" (далі - відповідач) про стягнення 43677,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором №3181/79м-20 від 04.03.2020 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, не здійснив повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, у зв`язку з чим останнім заявлено до стягнення основний борг у розмірі 43677,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання у справі на 14.09.2021.

07.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути заборгованість за виконані роботи у розмірі 47865,60 грн.

14.09.2021 через відділ діловодства суду відповідач подав заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі та наголосив на тому, що не заперечує проти їх задоволення.

В судовому засіданні 14.09.2021 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про прийняття до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог та відкладення судового засідання на 12.10.2021.

Згідно приписів пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем дотримано вимоги статті 46 Господарського процесуального кодексу України, а тому така заява підлягає прийняттю судом до розгляду.

Отже, оскільки збільшення розміру позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві та подано у встановлений строк, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 47865,60 грн.

Судове засідання, призначене на 12.10.2021 не відбулось у зв`язку з відсутністю складу суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 судове засідання у справі призначено на 29.10.2021.

В судовому засіданні 29.10.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

В свою чергу, відповідач в судове засідання не з`являвся, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи і не повідомив суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи проводити за його відсутності.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 29.10.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 у справі №910/13689/20, яке набрало законної сили 08.04.2021, визнано укладеним між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» (далі - виконавець) та Спеціалізованим комунальним підприємством «Київтелесервіс» (далі - замовник) з 04.03.2020 договір №3181/79м-20 на роботи з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів з додатком №1 (далі - договір), умовами п. 1.1 якого передбачено, що предметом договору є проведення виконавцем робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника.

Відповідно до пункту 3.1 договору ціна виконаних робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ, визначається на підставі чинних тарифів на роботи (послуги) державного підприємства «Український державний центр радіочастот», затверджених у встановленому порядку (далі - Тарифи), за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно із законодавством України. Розрахунок ціни робіт здійснюється на підставі додатку до договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 3.2 договору, виконання робіт підтверджується відповідними актами виконаних робіт підписаними обома сторонами.

За приписами пункту 3.3 та підпунктів 3.3.1, 3.3.2 договору, виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи: якщо замовник не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх отримання надати виконавцю вмотивовану відмову; у випадку не підписання замовником актів виконаних робіт, без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного в п. 3.3.1 договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті.

Розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок (пункт 3.4 договору).

Відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 договору, цей договір укладений на строк 1 (один) календарний рік Цей договір вважається подовженим на кожний наступний строк тривалістю 1 (один) календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі.

Оплата робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, здійснюється Замовником до моменту набрання чинності додаткової угоди про припинення зобов`язань за договором. Закінчення дії цього договору не звільняє Замовника від сплати заборгованості за цим договором (пункти 6.4 та 6.6 договору).

Доказів припинення дії договору сторонами під час розгляду справи суду не надано, а отже він є діючим і приймається судом.

Додатком №1 до договору визначено перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу та строки введення їх в дію.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору, позивачем виконано погоджені роботи на загальну суму 47865,60 грн, що підтверджується актами виконаних робіт №21-7721 за березень 2020 року на суму 1994,40 грн, №21-7725 за квітень 2020 року на суму 1994,40 грн, №21-7736 за травень 2020 року на суму 1994,40 грн, №21-7738 за вересень 2020 року на суму 4188,24 грн, №21-7739 за жовтень 2020 року на суму 4188,24 грн, №21-7740 за листопад 2020 року на суму 4188,24 грн, №21-7741 за грудень 2020 року на суму 4188,24 грн, №21-7744 за січень 2021 року на суму 4188,24 грн, №21-7746 за лютий 2021 року на суму 4188,24 грн, №21-7747 за березень 2021 року на суму 4188,24 грн, №21-7748 за квітень 2021 року на суму 4188,24 грн, №21-7750 за травень 2021 року на суму 4188,24 грн та №21-9985 за червень 2021 року на суму 4188,24 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо виконаних робіт.

Позивач відповідно до пункту 3.3 договору надіслав на адресу замовника акти виконаних робіт разом із рахунками на оплату, однак відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за договором №3181/79м-20 на роботи з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, оплату виконаних робіт не здійснив, як і не надав відповідачу вмотивованої відмови від прийняття виконаних робіт, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 47865,60 грн.

При цьому, в силу приписів підпункту 3.3.2 договору у випадку не підписання замовником актів виконаних робіт, без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного в п. 3.3.1 договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті.

Приписами статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до пункту 1.7 Положення про радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку України від 16.07.2009 № 1599 (далі - Положення), вартість робіт з радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування та порядок їх оплати визначаються Тарифами на роботи (послуги) державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов`язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та вимірюванням параметрів телекомунікаційних мереж, затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 01.11.2016 № 578.

Оплата робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом, здійснюється користувачами радіочастотного ресурсу щомісячно на підставі договору з УДЦР відповідно до законодавства (пункт 1.8 Положення).

Положенням статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами пункту 3.4 договору встановлено, що розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт за договором не виконав.

Тоді як, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт виконання робіт, визначених умовами договору №3181/79м-20 на роботи з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів від 04.03.2020, та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи визнав позовні вимоги в повному обсязі, подавши 14.09.2021 відповідну заяву.

Згідно зі статтями 46, 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо його дії суперечать закону або порушують права чи інтереси інших осіб.

За результатами розгляду справи судом встановлено законність і обґрунтованість позовних вимог позивача у розмірі 47865,60 грн, тому визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів не порушує, а відтак приймається судом.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В той же час, у поданій заяві про визнання позову, відповідач просить покласти на нього 50% сплаченої суми судового збору.

Відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на те, що відповідачем визнано позовні вимоги у повному обсязі до початку розгляду справи по суті, суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України приходить до висновку про покладення на відповідача судового збору в розмірі 1135,00 грн.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 130, 191, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" до Спеціалізованого комунального підприємства "Київтелесервіс" про стягнення 47865,60 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спеціалізованого комунального підприємства "Київтелесервіс" (04050, м. Київ, вул. Хрещатик, 10; ідентифікаційний код 31815760) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, просп. Перемоги, 151; ідентифікаційний код 01181765) основний борг у розмірі 47865 (сорок сім тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.11.2021.

Суддя Т.В. Васильченко