Рішення № 100881225, 19.10.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/1924/21

Справа № 760/18309/20

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2021 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,

за участю: секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.;

позивача - ОСОБА_1 (особисто, паспорт);

представника позивача - Турій А.І. (адвокат, ордер від 13.11.2020),

відповідача - ОСОБА_3 (особисто, паспорт);

представника відповідача - Яворського В.І. (ордер від 07.02.2021);

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 /далі - ОСОБА_3 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи: Центр надання адміністративних послуг Солом`янської районної державної адміністрації у місті Києві /далі - ЦНАП/ (код ЄДРПОУ: 42344585; адреса: 03020, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 41), Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб /далі - Відділ/ (адреса: 03020, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 41) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

25.08.2020 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , в якій позивач просить визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачка тривалий час не проживає у житловому приміщенні, а тому втратила право користування ним.

Відповідачка проти позову заперечувала. Пояснила, що з квартири виїхала, зокрема, в зв`язку із опікою та доглядом за малолітньою дитиною. Позивач створював перешкоди у доступі до спірної квартири, застосовував силу. Після досягнення повноліття підопічного відповідачка залишається без житла, а у разі задоволення позову втратить можливість взяти участь у приватизації спірної квартири, що порушує її права.

Третя особа - Управління (Центр) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації у поясненнях (а.с. 29) зазначило, що суб`єктом надання адміністративної послуги стосовно Реєстрації проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи є Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб. Тому, в разі задоволення позовних вимог, управління (Центр) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації не в змозі буде виконати зазначене судове рішення.

Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація в письмових поясненнях (а.с. 123) зазначила, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру». За період з 04.04.2016 по 01.04.2021 до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації заява щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , не надходила.

При цьому, Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація просить розглядати справу без участі її представника, ухвалити законне та обґрунтоване рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи з наданням належної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи зокрема їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд дослідив надані сторонами докази та встановив такі обставини, що мають значення для справи.

Мати позивача, ОСОБА_4 , уклала 15.10.1969 Договір найму житлового приміщення у будинках місцевих рад депутатів трудящих, державних підприємств і установ, кооперативних і громадських організацій Української PCP (а.с. 9), відповідно до якого їй було надано в користування квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира).

ОСОБА_1 є наймачем спірної квартири, що підтверджується випискою з рішення № 597 виконкому Жовтневої районної Ради народних депутатів від 12.12.1988 (а.с. 13).

У 1981 році ОСОБА_5 одружився з ОСОБА_3 . З 08.06.1984 вона була зареєстрована та щонайменше з цього часу фактично проживала у спірній квартирі.

В 2010 році померла молодша сестра ОСОБА_3 , залишилась її дитина (племінник відповідачки) - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Між подружжям виник конфлікт щодо опіки над племінником. ОСОБА_1 до племінника ставився неприязно і з опікою не погоджувався. Натомість ОСОБА_3 наполягала на опіці. Стосунки погіршилися і 01.03.2011 шлюб між сторонами було розірвано.

Щонайменше у березні 2011 року ОСОБА_3 залишила спірне приміщення, забрала особисті речі та проживала за місцем знаходження племінника і своєї матері: АДРЕСА_2 . На теперішній час ця квартира приватизована і перебуває у власності 3 осіб, в тому числі і неповнолітнього ОСОБА_6 . Відповідачка участі у приватизації не брала.

Рішенням Солом`янського районного суду від 05.10.2012 ОСОБА_7 було позбавлено батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_6 та призначено опікуном дитини ОСОБА_3 .

Опитані в якості свідків ОСОБА_8 (спільний син сторін спору), ОСОБА_9 (сусід), ОСОБА_10 (сусідка), ОСОБА_11 (сусідка) надали свідчення згідно з якими ОСОБА_3 у спірній квартирі не проживає тривалий час (понад 10 років).

Зазначені обставини в цілому сторонами не заперечуються і щодо них немає спору.

Твердження відповідачки про створення перешкод у доступі до спірної квартири, застосовування позивачем до неї сили не підтверджено доказами і суд його не бере до уваги при вирішенні даної справи.

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Житловим кодексом Української РСР.

Відповідно до ст. 64 ЖК УРСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Якщо ці особи перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

У відповідності до ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 522/18540/18-ц (провадження № 61-84св21) аналіз ст.ст. 71, 72 ЖК УРСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 200/17337/17 (провадження № 61-865сво21) вказано, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Відповідачка не заперечує, що не проживала у спірній квартирі понад 6 місяців, проте вважає, що це було зумовлено поважними причинами, наголошувала, що інтересу до квартири не втрачала, з реєстрації не знімалась, іншого житла не має, з дня досягнення повноліття підопічним втратить право з ним проживати.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 ЖК УРСР якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, зокрема, у випадку виїзду у зв`язку з виконанням обов`язків опікуна чи піклувальника, …> - протягом усього часу виконання таких обов`язків (п. 4 ч. 3 ст. 71 ЖК УРСР).

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 спочатку фактично (протягом 2010-2011 років), а згодом і на підставі судового рішення (з 2012 року) виконувала обов`язки опікуна малолітнього ОСОБА_6 , причини її непроживання у спірній квартири є поважними.

Інтереси дитини не могли бути захищені в інший спосіб, окрім як вселення до неї.

Суд переконаний, що тривалий догляд за малолітнім племінником-сиротою не може бути приводом для позбавлення відповідачки-опікуна права на житло. Навпаки, особа, яка бере на себе турботу за сироту, піклується про неї, несе витрати та відповідальність за виховання, зі свого боку теж потребує шанобливого ставлення, гарантій та захисту.

З огляду на це, у задоволенні позову слід відмовити, а судові витрати покласти на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Центр надання адміністративних послуг Солом`янської районної державної адміністрації у місті Києві, Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич