Рішення № 100880943, 08.11.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/20220/21

пр. № 2/759/6415/21

08 листопада 2021 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бабич Н. Д.

за участю секретаря судового засідання - Ковалевській Е.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

06 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до Київської міської ради (КМДА), третя Головне територіальне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його дядько - ОСОБА_2 , у віці 94 роки, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис № 23552, а Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 26 грудня 2020 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті померлого ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло наступне майно: однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; садова ділянка НОМЕР_2 площею12 сотих в садовому товаристві «Славутич» в селі Велика Бугаївка Васильківського району Київської області; грошові кошти на рахунках в банківських установах: Ощадбанк, Укргазбанк, Райфайзен Банк Аваль .

З метою одержання свідоцтва про право на спадщину після смерті дядька, 29 грудня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори. На підставі заяви позивача, державний нотаріус відкрила спадкову справу за № 1406/2020, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 67022842.

Державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори запросила у позивача документи необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. Позивачем були надані нотаріусу документи, що підтверджують право власності на спадкове майно.

23 липня 2021 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Н.І. було видано свідоцтво про право на спадщину на частину майна, а саме: садову ділянку в СТ "Славутич" в селі Велика Бугаївка Васильківського району Київської області; грошові кошти на рахунках в банках .

Проте, 23 липня 2021 року державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Н.І.. ухвалила постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з підстав відсутності документа, що підтверджує право власності на квартиру та відомостей про зареєстроване право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 08 вересня 2021 року у справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, учасникам справи надано строк для подання заяв по суті справи і письмових пояснень. Витребувано у державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Фещук Н.І. (м.Київ, вул. Гната Юри, 9) належним чином завірену копію спадкової справи №1406/2020 ( номер у спадковому реєстрі 67022842) відносно майна померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.56-57).

04 жовтня 2021 р. до суду через канцелярію від представника позивача адвоката Вовченко С.М. надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування з Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації належним чином завіреної копії розпорядження органу приватизації АНТК "Антонов" від 05.01.1996 року № 349 щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.120-121).

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Вовченко С.М. про забезпечення доказів у справі задоволено, витребувано від Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації належним чином завірену копію розпорядження органу приватизації АНТК "Антонов" від 05.01.1996 року № 349 щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.135-136).

18 жовтня 2021 року на адресу суду від Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації надійшла належним чином завірена копія розпорядження органу приватизації АНТК "Антонов" від 05.01.1996 року № 349 стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 147-148).

Ухвалою суду від 28 жовтня 2021 року підготовче провадження було закрито та призначино справу до судового розгляду по суті на 08 листопада 2021 року (а.с.152-153).

В судове засідання представник позивача не з`явилась, через канцелярію суду 08.11.2021 подала заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у ньому (а.с. 157).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Представник Київської міської ради Солдатченко Л.М. 08.10.2021 надала відзив на позовну заяву, в якому просила суд справу розглядати у відсутність їх представника (а.с.143-145).

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 виданого Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 26 грудня 2020 року (а.с.17, 18).

Єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 є позивач, що підтверджується заповітом від 11 листопада 2019 року посвідченим державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Черноморченко О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 3-840 та витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 11 листопада 2019 року № 58266161 (а.с.87-90).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло наступне майно: приватизована в 1996 році однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 ; садова ділянка НОМЕР_2 площею12 сотих в садовому товаристві «Славутич» в селі Велика Бугаївка Васильківського району Київської області; грошові кошти на рахунках в банківських установах: Ощадбанк, Укргазбанк, Райфайзен Банк Аваль.

З метою одержання свідоцтва про право на спадщину після смерті дядька, 29 грудня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори. На підставі заяви позивача, державний нотаріус відкрила спадкову справу за № 1406/2020, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 67022842 (а.с. 65, 86).

23 липня 2021 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Н.І. були видані свідоцтва про право на спадщину на частину спадкового майна, а саме: садову ділянку в СТ "Славутич" в селі Велика Бугаївка Васильківського району Київської області; грошові кошти на рахунках в банках (а.с.107, 108).

Одночасно, 23 липня 2021 року державний нотаріус Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Н.І.. ухвалила постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме: відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з підстав відсутності документа, що підтверджує право власності на квартиру та відомостей про зареєстроване право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.115).

Відповідно до листа Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, від 25 лютого 2021 року № 107-32/1216, квартира АДРЕСА_1 є приватизованою відповідно до розпорядження органу приватизації АНТК «Антонов» від 05.01.1996 року №349 на одну особу (а.с.35-36).

З розпорядження органу приватизації АНТК «Антонов» від 05.01.1996 року №349, яку було надано до суду Святошинською районною в місті Києві державною адміністрацією, квартира АДРЕСА_1 є приватизованою ОСОБА_2 (а.с.148).

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема, визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Водночас, відповідно до ст.ст. 316, 328 ЦК України: правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, майнові права на квартиру АДРЕСА_1 спадкодавця ОСОБА_2 підтверджено розпорядженням органу приватизації АНТК «Антонов» від 05.01.1996 року №349.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст. 3 вказаного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 334/3161/17 від 22.06.2021 року:

1. Норми ЦК України (чинні на момент виникнення спірних правовідносин) найбільш повно та точно врегульовували цивільні правовідносини щодо визначення умов та моменту виникнення права власності у набувача нерухомого майна за відповідним правочином, а тому, мають пріоритет у застосуванні.

2. До спірних правовідносин, які виникли щодо придбаного до 01 січня 2013 року нерухомого майна, підлягають застосуванню саме норми ЦК України (чинні на момент виникнення правовідносин), які визначають умови та момент виникнення права власності в набувача нерухомого майна за відповідним правочином, а також містять правило щодо обов`язкової реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.

3. Особа, яка здійснила державну реєстрацію правочину відповідно до норм статей 334, 657 ЦК України, набула титул власника майна. У свою чергу необхідність реєстрації права на нерухоме майно (на момент виникнення спірних правовідносин - до 01 січня 2013 року) не впливала на виникнення в покупця нерухомості прав власника на це майно.

Згідно зі ч.4 ст. 334 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Верховний Суд у справі № 523/3522/16-ц від 14 серпня 2019 роз`яснив, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не здійснив державну реєстрацію права.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадкової маси можуть переходити тільки ті права і обов`язки, носієм яких був спадкодавець і на момент відкриття спадщини вони не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 66 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину може бути отримано спадкоємцями у нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності всіх необхідних документів. Нотаріус, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом зобов`язаний перевірити, окрім інших, документи, що підтверджують час та місце відкриття спадщини.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст. 327 ЦК України). Однією з таких підстав, відповідно до ст. 1217 ЦК України, є спадкування майна, як за законом, так і за заповітом. Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Право на здійснення державної реєстрації нерухомого майна, як майнове право, яке не припинилося внаслідок смерті спадкодавця, переходить у порядку спадкування до спадкоємців.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

У відповідності до п. п. 4.15, 4.18 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно з інформаційним листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З огляду на викладене, з урахуванням обставин справи та наданих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1264, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 90, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради (КМДА) про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.

Зазначити дані сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Київська міська рада, ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження: м.Київ, вул. Хрещатик, 36.

Суддя Бабич Н.Д.