Рішення № 100877270, 08.11.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5486/21

Провадження № 2-а/591/152/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі судді Северинової А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу № 591/5486/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, поліцейського інспектора Управління патрульної поліції в Чернігівській області Остренка Юрія Борисовича, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

04 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просить визнати незаконною та скасувати постанову серії БАА № 117335 від 29 липня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП, якою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн, а адміністративну справу закрити.

Позовна заява мотивована тим, що постанова інспектора винесена з грубим порушенням законодавства, оскільки інспектор поліції при вимірюванні швидкості застосовував прилад TRUCAM LTI 20/20-008371, TC 001134, при цьому місцезнаходження інспектора поліції при вимірювані швидкості було по центральній частині дороги, а не на зовнішньому периметру доріг і будівель, як це передбачає ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Також при вимірювані швидкості інспектор поліції тримав пристрій в руках, а не на стаціонарному пристрої, як це передбачає ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Фіксування швидкості відбувалося без розміщення на видному місці, інформації про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, як це передбачено Правилами дорожнього руху знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», що є порушенням ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначає, що на узбіччі дороги дійсно стояв службовий автомобіль поліції, але стояв він на значній відстані від інспектора поліції, який знаходився посередині траси.

Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів, а таких знаків в межах автомобільної дороги М-01 (113 км) не встановлено.

На його прохання надати для ознайомлення відеодокази правопорушення та відповідні документи на пристрій який був ним застосований інспектор надав для ознайомлення відеозапис пристрою, але на відео не вбачається, що саме його автомобіль порушив швидкісний режим, в зв`язку з тим, що на відео було відображено автомобілі які рухаються в двох напрямках (фіксування було з центральної частини дороги), а його автомобіль рухався в потоці автомобілів (дві полоси в одному напрямку, дві полоси в зворотному) та не видно обличчя водія.

Також інспектор не надав відповідні документи на прилад, (сертифікати, повірку) що є порушенням ст. 251 КУпАП та не надав для огляду пристрій, для перевірки його пломбування.

Відповідно до Правил дорожнього руху п. 12.6. Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47. дозволяється рух на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.

На його вимогу надати можливість звернутися за юридичною допомогою інспектором було проігноровано, що є порушенням ст. 268 КУпАП, а в графі протоколу місце скоєння адміністративного правопорушення вказано д/д М-01 113 км, а не назва населеного пункту та вулиця, що є порушенням ст. 283 КУпАП.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13 серпня 2021 року відкрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

06 вересня 2021 року відповідачем надано відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. При цьому, зазначає, що 29 липня 2021 року о 17-годині 11 хв. на а/д М-01 «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі», 113 км, с. Красилівка, Козелецького району, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки FORD FOCUS, номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45 та рухався зі швидкістю 120 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год., чим перевищив швидкість руху на 70 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР. Швидкість руху транспортного засобу було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTІ 20/20 серійний номер ТС001134, про що зазначено в п. 5 оскаржуваної постанови. TruCam LTI 20/20 - це не радіолокаційний, а лазерний вимірювач, який за допомогою оптичного прицілу дозволяє вимірювати швидкість конкретного автомобіля. За допомогою лазерного прицілу, TruCam в змозі виявляти порушника навіть у щільному потоці машин.

Прилад TruCam LTI 20/20 № ТС001134 пройшов необхідну повірку і відповідає всім вимогам законодавства, тому відсутні будь-які підстави ставити під сумнів результати вимірювання швидкості даним приладом.

Згідно п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Транспортний засіб під керуванням позивача було зупинено на 113 км автомобільної дороги М-01, в селі Красилівка, Козелецького району, Чернігівської області, отже, гр. ОСОБА_1 було зупинено в населеному пункті, де діє обмеження швидкості не більше 50 км/год.

Так, на відеозаписі та фотознімку з приладу TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС 001134, можна побачити, як транспортний засіб марки FORD FOCUS, номерний знак НОМЕР_1 , рухається по автомобільній дорозі в межах населеного пункту, а саме на 113 км автомобільної дорого М-01 в с. Красилівка зі швидкістю 120 км/год. Таким чином, наявними матеріалами повністю підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122, що стало достатньою і належною підставою для винесення постанови серії БАА № 117335 від 29 липня 2021 року.

Із відеозапису з портативного відеореєстратора поліцейського СВ-00155 вбачається, що інспектор дотримався передбаченої законодавством процедури розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повідомив про причину зупинки транспортного засобу, пред`явив законну вимогу надати документи для перевірки, ознайомив водія із правами, якими користується особа, стосовно якої проводиться розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, та жодним чином не перешкоджала водієві у реалізації вказаних прав, в тому числі надав можливість ознайомитися з відеозаписом вчиненого правопорушення, та іншими передбаченими законом правами.

Більше того, згідно з Єдиним реєстром адвокатів України позивач являється діючим адвокатом, який міг представляти свої інтереси під час розгляду справи особисто, що жодним чином не суперечить нормам чинного законодавства.

Крім того, правомірність використання приладу TruCam саме в ручному режимі також підтверджується листом Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Міністерства економічного розвитку та торгівлі (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») від 01 жовтня 2019 року за № 22-38/49, відповідно до якого лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювання швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договори України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 06 вересня 2021 року залучено до участі у справі № 591/5486/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області, третя особа: поліцейський інспектор Управління патрульної поліції в Чернігівській області Остренок Юрій Борисович, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якості співвідповідача поліцейського інспектора Управління патрульної поліції в Чернігівській області Остренок Юрія Борисовича.

Замінено в справі № 591/5486/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області, третя особа: поліцейський інспектор Управління патрульної поліції в Чернігівській області Остренок Юрій Борисович, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення неналежного відповідача Головне управління національної поліції в Чернігівській області на належного відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

У відповіді на відзив позивач повідомляє наступне.

Відповідно до відеофіксації правопорушення вбачається, що інспектор тримає прилад TruCam в ручному режимі, знаходячись на центральній частині дороги, а не на зовнішньому периметру дороги, як це передбачає ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Відповідно до доданої до відзиву схеми розміщення дорожніх знаків 5.70 на автомобільній дорозі загального користування М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, вбачається, що дія знаку 5.70 розповсюджується на відрізок дороги від км 117 + 900 до км 63+800 дороги М-01 та Е-95, які перетинаються на даному відрізку траси. Згідно оскаржуваної постанови місце зупинки вказано 113 км, траси М-01, хоча повинно бути вказано місце правопорушення траса М-01 та Е-95. До того ж додана схема (та постанова) не містить вказівки населеного пункту в якому мене було зупинено.

Відповідно до відео, доданого до відзиву, вбачається, що дорога має дві смуги в одну сторону та дві смуги в зворотному напрямку, а тому інспектор повинен вказати на якій саме дорозі рухався автомобіль М-01 або Е-95. Які мають різну дозволену швидкість.

Відповідно до Правил дорожнього руху п. 12.6. Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.

Якщо навіть дорога на якій його зупинили проходить через населений пункт, вона має по дві полоси в одному напрямку, має роздільну смугу, тобто я їхав, або з дозволеною швидкістю, або порушив ч.1, ст. 122 КУпАП, а не ч.4, як вказано в протоколі.

Постанова повинна містити назву вулиці, а не кілометр дороги, як вказано в постанові.

Посилаючись на вказані обставини, просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29 липня 2021 року відповідачем винесено постанову серії БАА № 117335 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 29 липня 2021 року о 17-годині 11 хв. на 113 км а/д М-01 водій, керуючи транспортним засобом Форд Фокус, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в населеному пункті с. Красилівка, Козелецького району, позначеному дорожнім знаком 5.45, рухався зі швидкістю 120 км/год. при дозволених 50 км/год., чим перевищив максимальне обмеження швидкості на 70 км/год. та порушив п. 12.4 ПДР України (а.с. 4, 46).

Не погодившись із винесеною постановою інспектора патрульної поліції, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР).

Пунктом 1.9. розд. 1 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із законодавством.

Підпунктами «б» п. 12.9 розд. 12 ПДР визначено, що водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до п. 12.4 розд. 12 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на підтвердження своєї позиції по справі надано відеозаписи з приладу TruCam LTІ 20/20 та нагрудної камери поліцейського.

Надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого, ознак цифрового підпису автора.

Шляхом огляду змісту оптичного диску, судом встановлено, що на відеозаписах відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення і, як наслідок, протиправність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 4 ст. 122 КУпАП, у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в постанові серія БАА № 117335 від 29 липня 2021 року.

Щодо доводів позивача про недопустимість доказів, отриманих в порушення порядку, визначеного ст. 40 Закону № 580-VІІІ, то суд зазначає, що положення ст. 40 Закону № 580-VІІІ унормовують, що при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону № 580-VІІІ. При цьому, лист Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року № 22-38/49 про те, що лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, на який послався відповідач у відзиві, не є нормативно-правовим актом, який змінює чи припиняє порядок використання та розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для фіксації виявлених порушень правил дорожнього руху.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судовий збір в розмірі 454 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії БАА № 117335 від 29 липня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста,3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 454 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3.

Відповідач: поліцейський інспектора Управління патрульної поліції в Чернігівській області Остренок Юрій Борисович, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Громадська (Борисенка), буд. 66)

Повне судове рішення складено 08 листопада 2021 року.

Суддя А.С. Северинова