Рішення № 100876983, 01.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 947/27358/21

Провадження № 2/947/4460/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.,

за участю секретаря - Ратовської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

13.09.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича, в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8138 від 18.02.2021 року, виданий Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. щодо стягнення з неї - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості у сумі 36 918,03 грн., а також стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 27.09.2013 року між нею - ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір про надання споживчого кредиту №2006005511, кредитні кошти у загальній сумі 27 950,00 грн. надані на споживчі цілі, строк дії договору укладено до 27.09.2016 року.

Позивач вказує, у комунальній установі «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси» вона отримано постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова О.В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, ВП 65372546 від 26.06.2021 року.

Позивач зазначає, що виконавчим документом, на підставі якого винесено вказану постанову, є виконавчий напис №8138 від 18.02.2021 року, виданий Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, стягувачем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм альянс», сума до стягнення 36 918,03 грн.

Як стверджує позивач, вона не отримувала повідомлень про відступлення прав вимоги за кредитним договором №2006005511 від 27.09.2013 року, а також не отримувала постанов про відкриття виконавчого провадження і не отримувала відомостей про вчинення виконавчого напису.

Вважаючи, що заборгованість по договору має спірний характер, а виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 14.09.2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Крім того, ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 14.09.2021 року було витребувано у Київського державного нотаріального архіву належним чином завірену копію нотаріальної справи по виконавчому напису №8138 від 18.02.2021 року, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості у сумі 36 918,03 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.09.2021 року було зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП №65372546, відкритому Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Вельковим Олегом Віталійовичем на підставі виконавчого напису № 8138 від 18.02.2021 року, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталею Станіславівною щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості за кредитним договором №2006005511 від 27.09.2013 року у розмірі 36 918,03 грн., до розгляду справи по суті.

19.10.2021 року від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс»до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування наданого відзиву представник відповідача посилається на те, що в діях відповідача та/або нотаріуса відсутні порушення, внаслідок яких виконавчий напис, що є предметом спору, можна визнати таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача вказує, що ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2006005511 від 27.09.2013 року, на підставі договору факторингу №13/06/16 від 16.06.2016 року.

Представник відповідача зазначає, що захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо вій є відмінним від іпотекодавця. Натомість, нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Крім того, представник відповідача стверджує, що 01 березня 2019 року ТОВ «ФК «Прайм Альянс» направляло ОСОБА_1 на вказану в кредитному договорі адресу повідомлення про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань та вимогу про погашення заборгованості, тобто ТОВ «ФК «Прайм Альянс» належним чином та у відповідності до норм законодавства повідомляло позивача про наявну заборгованість та про необхідність у її сплати, направивши на її адресу вимогу.

У судове засідання 01.11.2021 року позивач не з`явилась, однак 01.11.2021 року її представник надав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу за його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи, у судове засідання 01.11.2021 року не з`явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.

Відповідач - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, у судове засідання 01.11.2021 року не з`явилась, про поважність причин відсутності суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Вельков Олег Віталійович про час та місце судового засідань повідомлений належним чином, у судове засідання 01.11.2021 року не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмові пояснення на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 27.09.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2006005511, відповідно до умов якого, банк надає позичальнику споживчий кредит у відповідності до умов кредитного договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором та додатком №1 «Графік платежів», що є його невід`ємною частиною, а також виконувати умови кредитного договору.Розмір кредиту 27 950,00 грн., кредит наданий на споживчі цілі, строк дії договору до 27.09.2016 року.

13.06.2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу №13/06/16 від 13.06.2016 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право нового кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором №2006005511 від 27.09.2013 року.

В подальшому, 29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» було укладено договір факторингу №29/01/19-2 від 29.01.2019 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором №2006005511 від 27.09.2013 року.

18.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівноюбуло винесено виконавчий напис №8138 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості за кредитним договором №2006005511 від 27 вересня 2013 року у розмірі 36 918,03 грн.

На підставі зазначеного виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Вельковим Олегом Віталійовичем було відкрито виконавче провадження №65372546 щодо примусового виконання виконавчого напису № 8131, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною18.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості за кредитним договором №2006005511 від 27 вересня 2013 року у розмірі 36 918,03 грн.

25.06.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Вельковим Олегом Віталійовичем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1 .

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно: до ч. І ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із ч., ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Копія договору позики у розділі «Реквізити та підписи сторін» не містить підписів сторін та немає примітки про те, що договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відсутній і сам одноразовий ідентифікатор, який, окрім того, також не відповідає вимогам п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого електронний підпис одноразовим ідентифікатором має складатись саме з алфавітно-цифрової послідовності, тобто містити як алфавітні так і цифрові значення.

Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" (надалі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1. ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі - «Порядок»), Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 1.9 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу II Порядку.

Згідно зі статтею 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу Порядку). Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ ''Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор надає нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів» за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Враховуючи наведені висновки викладені у справі №826/20084/14 виконавчий напис здійснюється виключно на оригіналі нотаріально посвідченого договору.

За таких підстав, суд зазначає, що оскаржуваний виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню.

Крім того, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (тут і далі - у редакції, чинній на час вчинення нотаріальної дії) та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, чинна на момент вчинення нотаріальної дії Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України 03 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882.

Частиною першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно з пунктом 283 Інструкції для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувана та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувана. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Вчинення виконавчого напису за заявою одного з іпотекодержателів здійснюється нотаріусом після спливу десяти днів з дня одержання іпотекодержателями письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі отримання письмової заяви від попереднього іпотекодержателя, який має вищий пріоритет, про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки виконавчий напис нотаріусом не вчиняється.

Відповідно до пункту 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності; боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше у трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи і передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів. При цьому, Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, що зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Інструкції.

За правилами частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» (у редакцій чинній на момент вчинення виконавчого напису) у разі порушення основного зобов`язання та або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено: «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат». При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності».

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису стаття 88 Закону України «Про нотаріат». Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному боржнику на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений інструкцією, шляхом надіслання повідомлень, письмової вимоги про усунення порушень та боржнику.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При здійсненні виконавчого напису нотаріус не пересвідчився у тому, чи була ОСОБА_1 своєчасно повідомлена про виникнення заборгованості перед кредитором за кредитним договором, і в якому розмірі була ця заборгованість, а, отже, вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Доказів того, що ОСОБА_1 отримувала повідомлення про усунення порушень відповідачем суду надано не було, а тому, суд зазначає, що оскаржуваний виконавчий напис здійснено з порушенням норм законодавства, що регулює зазначені правовідносини.

Також, суд вказує, що кредитор, при зверненні, не надав нотаріусу докази безспірності заборгованості, довідка про стан заборгованості або розрахунок заборгованості не підтверджують безспірність заборгованості.

Зазначене вище узгоджується з висновками у постановах: КЦС ВС від 16.06.2021 року - №711/10544/18, КЦС ВС від 26.05.2021 року - № 308/629/17, КЦС ВС від 08.04.2021 року - № 766/13967/17, КЦС ВС від 24.03.2021 року - № 465/2329/18, КЦС ВС від 19.03.2021 року - № 750/3781/20, КЦС ВС від 17.02.2021 - № 203/2082/13-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не перевірив належним чином безспірність розміру суми, що підлягає стягненню за виконавчими написами, та здійснив виконавчі написи на підставі правочинів, за якими, чинне на той час законодавство не давало можливості вчинення таких нотаріальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідачем, в свою чергу, не доведено у встановленому законом порядку, що є обов`язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст. 12 ЦПК України, факту його правомірної поведінки, не спростовано тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові. Розглядаючи справу, суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.76-81 ЦПК України на підтвердження своїх заперечень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, так як на час вчинення спірних виконавчих написів був відсутній факт безспірності суми заборгованості за кредитними договорами, вимоги про усунення порушень виконання зобов`язань позивач не отримувала, а самі виконавчі написи вчинені на підставі договорів, які нотаріально не посвідчувалися.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа N 755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17.

У наданій позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача у суді представляв адвокат Лукін Олег Олександрович на підставі ордеру.

Разом з тим, на підтвердження обставин складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, жодних доказів надано не було, як і не було надано документів, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, які містяться у актах приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), оформлені у встановленому законом порядку, зокрема, квитанцій до прибуткового касового ордера, платіжних доручень з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо.

Таким чином, вимога про відшкодування судових витрат понесених на правову допомогу є такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 908,00 грн., та витрати по сплаті судового збору за подання до суду заяви по забезпечення позову у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Велькова Олега Віталійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8138 від 18.02.2021року, виданий Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівноющодо стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості у сумі 36 918,03 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, код ЄДРПОУ 41677971) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Петренко В. С.